Рішення № 94838240, 02.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року справа № 580/4268/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Бондаренко А.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Вовка А.І. (згідно з ордером),

представника відповідача – Колісник О.В. (у порядку самопредставництва),

представника третьої особи – Скляренко М.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії і стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) (далі – відповідач), в якому з урахуванням уточнень (заява вх. від 30.11.2020) просив:

визнати протиправним і скасувати п.1 наказу від 13.08.2020 №473 «Про застосування до працівників УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарних стягнень»;

визнати протиправним і скасувати наказ від 29.09.2020 №721 о/с «Про особовий склад»;

поновити позивача на посаді заступника начальника управління – начальника відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції з 30.09.2020;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2020 до дати фактичного поновлення.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач прийняв спірні рішення з порушенням вимог законодавства щодо процедури проведення службового розслідування за відсутності правових і фактичних підстав, також за відсутності складу дисциплінарного проступку позивача. Дисциплінарна комісія не обґрунтовано врахувала факти, що мають бути доведені в межах кримінального провадження. Спірними рішеннями до позивача застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення без урахування відсутності обставин вчинення позивачем проступків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, позитивних характеристик, численних грамот та подяк, відсутності інших дисциплінарних стягнень під час служби в поліції, відсутності факту підпорядкування йому ОСОБА_2 та будь-якого впливу на хід службового розслідування щодо його дій. Позивач вважає, що не порушив жодної з зазначених у спірних рішеннях вимог законодавства, а службове розслідування проведено явно упереджено та не об`єктивно.

Ухвалою від 06.10.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі. Також залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (18002, м.Черкаси, вул.Лесі Українки, буд.21; далі – третя особа), в якому ніс службу позивач на посаді заступника начальника.

23.10.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування стверджує, що спірні рішення прийняті за виявлені порушення позивачем вимог до поліцейського, у т.ч. у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження щодо його дій з вимагання у співробітника неправомірної вигоди.

11.11.2020 представник позивача надав суду письмову відповідь на відзив. У ній відобразив власне бачення хронології спірних подій з посиланням на невідповідність даних висновку про проведене службове розслідування щодо позивача та необґрунтованість використання відповідачем даних досудового розслідування. Стверджує, що позивач жодного разу не здійснював перевірки сектору транспортного забезпечення та це не входило до його функціональних обов`язків. Правовідносини та події, що вплинули на оцінку його дій, відбувалися в період перебування його у відпустці. Під час дисциплінарного провадження необґрунтовано надано перевагу поясненням ОСОБА_2 без перевірки їх іншими доказами. Факт вчинення позивачем злочину не доведений у встановленому законом порядку.

02.12.2020 третя особа надала суду письмове додаткове пояснення, в якому серед іншого повідомила, що твердження позивача про намагання позичити грошові кошти в ОСОБА_2 , замість вимагання не підтверджені жодним доказом.

15.12.2020 на адресу суду надійшло письмове пояснення третьої особи з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що відповідач діяв з дотриманням меж, порядку та способу дій, визначених законом.

17.12.2020 відповідач надав суду письмове пояснення, в якому стверджує, що виявлений вчинок позивача дискредитує звання поліцейського.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання позивача про прийняття до розгляду уточнених підстав позову (заява вх. від 30.11.2020), відповідача - щодо участі його представників в режимі відеоконференції, сторін – щодо долучення доказів, а також позивача щодо витребування доказів, виклику для допиту в якості свідків:

1) співробітників третьої особи:

водія автотранспортних засобів ОСОБА_3 ;

старшого інспектора з професійної підготовки відділу кадрового забезпечення ОСОБА_4 ;

інспектора роти ТОР – наглядача автопарку Голімбієвського Вадима Олеговича;

старшого інспектора ВБДР Безуглого Олексія Валерійовича;

старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення - Дятлова Максима Миколайовича;

начальника сектору транспортного забезпечення третьої особи Плаксієнка Анатолія Юрійовича;

2) оперуповноваженого Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Владислава Гладуна;

3) товариша позивача ОСОБА_5 .

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача щодо виклику для допиту в якості свідка: заступника начальника третьої особи ОСОБА_6 .

Термін підготовчого провадження суд продовжував на 30 днів.

01.02.2021 на адресу суду надійшло письмове пояснення позивача щодо недопустимості доказів, поданих третьою особою суду у формі скріншотів відомостей з мережі інтернет.

Заслухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

05.12.2018 Позивач призначений на посаду заступника начальника управління – начальника відділу чергової служби третьої особи на підставі наказу відповідача від №1170о/с. Відомостями його трудової книжки підтверджується, що до вказаної дати проходив службу в органах внутрішніх справ, поліції на інших посадах. У 2020 року отримував грамоту за участь у Кубку ЧОО ФСТ «Динамо» України з пляжного волейболу, подяки за виконання обов`язків служби. Крім того у 2016 році отримав відзнаку Президента України за участь в Антитерористичній операції, подяки за службу в поліції.

Посадова інструкція заступника начальника управління-начальника відділу чергової служби управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції затверджена наказом відповідача №1420 (далі – Посадова інструкція). Позивач з нею ознайомлений та отримав копію 15.08.2019.

Серед завдань позивача на вказаній посаді згідно з Посадовою інструкцією є (підпункти 2.2.13-2.2.17 п.2.2 ст.2):

здійснення координації роботи батальйону, відділу чергової служби, сектору озброєння, сектору документального забезпечення;

за дорученням начальника виконання представницьких функцій, а саме представляє управління у відносинах з іншими органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями, а також з громадськістю;

здійснення безпосереднього керівництва особовим складом управління, задіяним для патрулювання визначеної території з метою забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, безпеки дорожнього руху;

проведення роботи щодо зміцнення службової дисципліни, запобігає надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських патрульної поліції, своєчасно виявляє й усуває їх причини, аналізує стан службової дисципліни й об`єктивно доповідає про це начальнику управління;

у встановленому порядку здійснює тимчасове виконання обов`язків начальника управління на період його відсутності.

04.05.2020 на адресу третьої особи надійшло подання Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки (вих.№601/42-23/01)про вжиття до 25.05.2020 заходів реагування. У ньому повідомлено про проведення перевірки 23.04.2020, під час якої виявлені недоліки в роботі щодо постів №1, №2, неналежне ведення книги інструктажів при поводженні зі зброєю, стану збереження паливно-мастильних матеріалів (списана істотно більша кількість палива, аніж наявна згідно з талонами на пальне тощо), приміщень перебування автомобілів.

Тому 06.05.2020 начальник третьої особи видав наказ №50 про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії в складі: голова комісії – С.Шевчук (заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП; члени комісії: позивач, М.Дятлов (старший інспектор вказаного відділу), В.Гладун (оперуповноважений Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України).

12.05.2020 відповідач наказом №312 о/с надав керівнику третьої особи основну та додаткову відпустку, а тимчасове виконання обов`язків начальника поклав на позивача. Фактичне виконання позивачем у цьому періоді відповідних обов`язків підтверджується листами та дорученнями третьої особи, підписаними ним, та даними журналу реєстрації вихідних документів та документів, створюваних установою.

28.05.2020 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в місті Києві, внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань запис №42020250000000093 щодо наявності у діях позивача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.

04.06.2020 вказана вище дисциплінарна комісія склала висновок, затверджений начальником третьої особи, в якому встановила підтвердженими факти дисциплінарних порушень на підставі зібраних матеріалів та письмового опитування членом комісії М.Дятловим: Радченка О.С. (інспектор сектору озброєння третьої особи), ОСОБА_7 (інспектора-чергового відділу чергової служби третьої особи), ОСОБА_8 (старший інспектор з особливих доручень відділу кадрового забезпечення третьої особи), ОСОБА_9 (старший інспектор-черговий відділу чергової служби третьої особи), ОСОБА_10 (старшого інспектора-чергового відділу чергової служби третьої особи), Горовенка Я.В. (заступник командира РОВО третьої особи), ОСОБА_11 (командир роти №1 батальйону третьої особи), Плаксієнка А.Ю. (начальник сектору транспортного забезпечення третьої особи), ОСОБА_12 (водій автотранспортних засобів сектору транспортного забезпечення третьої особи).

Тому 16.06.2020 на його підставі начальник третьої особи видав наказ №14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_10 та ОСОБА_2 шляхом застосування зауважень. Останній з ним ознайомлений 19.06.2020, що підтверджується його підписом.

З 22.06.2020 до 06.07.2020 позивач перебував у щорічній черговій основній оплачуваній відпустці відповідно до наказу від 09.06.2020 №387 о/с, що підтверджується довідкою третьої особи від 29.10.2020.

26.06.2020 з метою встановлення причин та обставин можливого порушення позивачем службової дисципліни та за фактом внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташований місті Києві, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.05.2020 за №42020250000000093 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, відповідач видав наказ №1292 про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків позивача. Дисциплінарну комісію утворено в складі (далі – Дисциплінарна комісія):

голова дисциплінарної комісії – підполковник поліції Ігор Ковальчук, начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення відповідача;

члени дисциплінарної комісії:

капітан поліції Олександр Кокоба – начальник Управління патрульної поліції в Черкаській області;

старший лейтенант поліції Ольга Кравцова – головний інспектор відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення відповідача;

старший лейтенант поліції ОСОБА_13 головний інспектор відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення відповідача.

Наказом від 20.07.2020 №1503 до нього внесені зміни, в результаті яких замінено члена згаданої комісії ОСОБА_14 на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 , заступника начальника управління-начальника відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції.

05.08.2020 Комісія склала висновок, затверджений начальником відповідача 06.08.2020 (далі – Висновок). В описовій частині зазначено.

Дисциплінарна комісія врахувала обставини, встановлені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020250000000093 щодо підозри позивача, як особи, що займає відповідальне становище, в проханні неправомірної вигоди за невчинення дій, поєднаному з вимаганням, вчиненому з використанням службового становища, а також з висновку службового розслідування від 04.06.2020 щодо ОСОБА_2 , письмових пояснень співробітників третьої особи, відібраних безпосередньо дисциплінарною комісією: ОСОБА_6 (заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення третьої особи), ОСОБА_16 (старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення третьої особи), ОСОБА_14 (начальник третьої особи), ОСОБА_2 (начальник сектору транспортного забезпечення третьої особи), ОСОБА_17 (інспектор взводу №1 роти тактико-оперативного реагування третьої особи), позивача (заступник начальника управління – начальник відділу чергової служби третьої особи).

Щодо даних досудового розслідування зазначено про встановлення з серпня 2019року неодноразових перевірок позивачем дотримання вимог законодавства ОСОБА_2 , що не входило до функціональних обов`язків позивача. За їх результатом позивач звинувачував його у розкраданні грошових коштів, завищенні цін на запчастини та виконані роботи. У подальшому така перевірка проведена з приводу подання працівників відділу внутрішньої безпеки ГУ НП в Черкаській області та одним із членів комісії зі службового розслідування призначено позивача. У період виконання обов`язків начальника третьої особи позивач 12.05.2020 зателефонував ОСОБА_2 з проханням вийти на подвір`я, де шляхом відображення на калькуляторі телефону комбінації цифр 500 повідомив щодо необхідності їх надання йому в доларах США за непритягнення до відповідальності за виявлені порушення. Таке ж прохання висловив повторно вкінці відповідного робочого дня та 19.06.2020 щодо передачі через його підлеглого ОСОБА_17 . 25.06.2020 ОСОБА_2 погодився на вказану пропозицію та передав гроші в конверті через зазначену особу. ОСОБА_17 конверт відвіз своїй матері та близько 22год. 00хв. перетелефонував їй щоб віддала конверт ОСОБА_18 . Зранку 26.06.2020 вона зателефонувала останньому прибути за конвертом. Після його передачі працівники правоохоронних органів виявили цей конверт поблизу місцезнаходження ОСОБА_18 з наявними в ньому коштами, що заздалегідь правоохоронними органами ідентифіковані та передані ОСОБА_2 для передачі ОСОБА_1 .

У дисциплінарному провадженні безпосередньо службовим розслідуванням установлено, що 04.05.2020 третій особі надійшло подання №4194 з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України для організації проведення службового розслідування зважаючи на виявлені недоліки, виявлені під час перевірки службової діяльності третьої особи. 06.05.2020 третя особа видала наказ №50, яким призначила службове розслідування, для чого створено дисциплінарну комісію, яка виявила збереження паливно-мастильних матеріалів, шин до легкових автомобілів та загальний захаращений стан приміщення, в боксах - номерні знаки; в кабінеті сектору транспортного забезпечення металевий сейф, в якому наявні талони на бензин А-95. Комісія опитала ОСОБА_2 та вирішила за вчинення ним дисциплінарного проступку застосувати зауваження, що реалізовано наказом третьої особи від 16.06.2020 №14, підписаним начальником. З`ясовано, що позивач участі в підготовці проекту (розробці та візуванні) вказаного наказу не брав.

Опитаний дисциплінарною комісією позивач заперечував здійснення ним незаконних дій.

Опитаний ОСОБА_2 підтвердив проведення щодо нього службового розслідування та виявлені недоліки в його роботі, а також вимагання позивачем у нього коштів і їх передачу у вказаний ним спосіб через ОСОБА_17

ОСОБА_6 під час службового розслідування комісії повідомив, що був головою дисциплінарної комісії щодо перевірки фактів, викладених у поданні від 03.04.2020, а ОСОБА_16 , як член комісії, здійснював збір необхідних матеріалів, встановлював обставини вказаних недоліків, опитував зазначених у поданні осіб та готував проект висновку. Про домовленості позивача з ОСОБА_2 не знав. Вказівок керівника – ОСОБА_19 щодо необ`єктивного службового розслідування чи не притягнення ОСОБА_2 не отримував. 26.06.2020 у приміщення третьої особи прибув позивач і через декілька хвилин спільно з ОСОБА_17 направився до кабінету начальника. В його присутності вони почали пояснювати, що ОСОБА_2 здійснив спробу передачі позивачу конверту, і в цей час зайшли співробітники Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, внутрішньої безпеки та прокуратури. Опісля позивача вивели з кабінету, а ОСОБА_17 в кабінеті начальника – ОСОБА_14 надав пояснення.

ОСОБА_16 під час службового розслідування дій позивача повідомив у письмовому поясненні щодо обставин його участі в складі дисциплінарної комісії відносно дій ОСОБА_2 , опитування його та ОСОБА_12 – водія транспортних засобів сектору транспортного забезпечення третьої особи. В їх діях вбачав ознаки дисциплінарних проступків, з чим погодилися інші члени дисциплінарної комісії. Висновок затвердив начальник. Окремої думки позивач у цих питаннях не мав. Жодних вказівок, у т.ч. від позивача у період виконання ним обов`язків начальника, щодо термінів закінчення службового розслідування, його результатів, непритягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не отримував. Під час ознайомлення ОСОБА_2 зауважень до висновку та наказу не висловлював. Про обставини домовленості позивача з останнім дізнався під час перебування працівників СБУ в приміщенні третьої особи.

ОСОБА_14 у письмовому поясненні повідомив про затвердження згаданого вище висновку службового розслідування та підготовку проекту наказу ОСОБА_16 . До нього ніхто не звертався з питанням непритягнення ОСОБА_2 до відповідальності та про будь-які домовленості позивача не знав. 26.06.2020 близько 09год. 00хв. до його кабінету зайшов ОСОБА_17 , який повідомив, що можливо за ним слідкують та пов`язує це з конвертом, що передав ОСОБА_2 для позивача, при цьому явно нервував і стверджував, що не знав про вміст конверта. Після цього зателефонував позивачу та викликав для з`ясування обставин щодо такого факту. Того ж дня близько 9год. 48хв. позивач прибув у його кабінет та спільно з ОСОБА_17 пояснили про спробу ОСОБА_2 передати конверт. У цей час в кабінет зайшли співробітники правоохоронних органів. Згодом підтвердив, що позивач напередодні звернувся до нього з проханням забрати в ОСОБА_2 конверт та на деякий час залишити його в себе на зберігання.

ОСОБА_17 у письмових поясненнях дисциплінарній комісії повідомив, що 23.04.2020 в третьої особи проводилася перевірка працівниками органу внутрішньої безпеки, результати якої йому не відомі. Того ж дня після 18.00 в кабінеті сектору транспортного забезпечення знаходився один працівник – ОСОБА_2 . Приблизно 16-17 червня 2020 року він підвозив позивача додому після робочого дня, який у розмові повідомив, що ОСОБА_2 має його віддячити, підійти та щось згодом передати, яке позивач забере за 2 дні, бо перебуватиме у відпустці. 25.06.2020 о 15год. 45хв. до ОСОБА_17 звернувся ОСОБА_20 та передав у автомобілі конверт для позивача, повідомивши, що він знає. Конверт він поклав у підлокотник службового автомобіля та написав позивачу в месенджері «телеграм», що вказана особа передала. Після цього він відвіз начальника третьої особи на нараду, а потім поїхав до батьків. Конверт відвіз додому матері. Пізніше в розмові з нею повідомив, що конверт має лежати 2дні, після чого його заберуть. Повертаючись додому помітив, що за ним слідкують автомобілі та зателефонував позивачу щодо таких обставин. Позивач у відповідь зазначив, що можливо за ним слідкують, бо ОСОБА_21 хоче підставити, то ж потрібно доповісти Миколайовичу. ОСОБА_17 відповів, що конверт у надійному місці та якщо за ним продовжуватимуть слідкувати повідомить позивачу. Перебуваючи вдома, ОСОБА_17 зателефонував матері з проханням віднести конверт наступного дня вітчиму. Вранці 26.06.2020 о 05год. 30хв. знов їй зателефонував впевнитися, чи віднесла конверт, на що вона відповіла, що ні. Того ж дня о 06год. 15хв. до нього зателефонувала мати з проханням пояснити вітчиму про конверт. О 08год. 30хв від`їжджаючи від будинку проживання начальника (керівника третьої особи) повідомив, що за ним слідкують, але останній не повірив і порадив не зважати. Прибувши до місця роботи отримав дзвінок дружини, яка повідомила про наявність автомобілів та багатьох людей, схожих на державних службовців, за адресою вітчима. Тому він зателефонував позивачу і про це доповів, зазначивши, що проблеми йому та його родині не потрібні, попрохав прибути до третьої особи щоб розповісти керівнику. Впевнившись, що зазначені події пов`язані з конвертом, направився в кабінет начальника та все йому доповів. Після прибуття позивача разом розпочали розмову та в цей час у кабінет зайшли працівники Державного бюро розслідувань, СБУ, прокуратури. ОСОБА_17 відвезли до прокуратури, де пояснення він надав на камеру.

Також під час дисциплінарного провадження встановлено факт подання позивачем на керівника рапорту від 26.06.2020, в якому серед іншого зазначено, що протягом місяця ОСОБА_2 неодноразово говорить про незрозумілу винагороду, а 25.06.2020 йому стало відомо, що останній намагається передати конверт, в якому можливо грошові кошти. У такий спосіб ОСОБА_2 намагається його дискредитувати. Вказаний рапорт листом від 30.06.2020 третя особа надіслала до ТУ ДБР, розташованого в м.Київ для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Проаналізувавши викладене, Дисциплінарна комісія у Висновку зазначила про встановлення (стр.19-20 Висновку) неодноразового звернення позивача до ОСОБА_2 у травні-червні 2020 року з проханням надати йому неправомірну вигоду через посередника – ОСОБА_17 . Про таку домовленість позивач заздалегідь проінформував останнього. Нехтуючи посадовими службовими обов`язками позивач вступив таким чином у неділові стосунки, що призвело до надзвичайної події та негативно вплинуло на стан службової дисципліни в третьої особи. Рапорт позивача від 26.06.2020 оцінено як спробу уникнення від відповідальності. Зокрема, достовірно знаючи 25.06.2020 про факт отримання ОСОБА_17 від ОСОБА_2 конверта, позивач мав обов`язок невідкладно повідомити начальника третьої особи, але цього не зробив. Рапорт від 26.06.2020 подав після того, як йому стало відомо про проведення працівниками правоохоронних органів слідчих дій у кримінальному провадженні. Про факт скоєння позивачем кримінального правопорушення щодо вимагання неправомірної вигоди у підлеглого висвітлено в багатьох засобах мережі інтернет, де набув значного поширення, негативно вплинув на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів. Додатково враховано, що повідомлення позивачу про підозру у вчиненні злочину (стр.21 Висновку) не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, підриває авторитет до неї та до державних органів у цілому. Зазначене кваліфіковане як наявність ознак дисциплінарного проступку позивача, що виразилося в порушенні ним службової дисципліни, грубому ігноруванні вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію», правил етичної поведінки поліцейських, присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Додатково зазначено про допущення дисциплінарного проступку ОСОБА_17 .

У Висновку зазначено про закінчення службового розслідування щодо дій позивача, підтвердження фактів протиправності його дій, зокрема, дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», присяги працівника поліції, абзаців 2, 3 п.1 розділу ІІ, абзацу 2 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, особистій недисциплінованості, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Тому запропоновано на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції відповідно до підп.4.1.2 п.4.1 розділу 4 Посадової інструкції позивача звільнити зі служби в поліції. Крім того встановлено наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_17 – інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування УПП в Черкаській області ДПП та запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

13.08.2020 відповідач видав наказ №473 «Про застосування до працівників УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарних стягнень». Пунктом першим вирішив звільнити позивача зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, про який зазначено вище у Висновку.

29.09.2020 на підставі вказаного наказу відповідач видав наказ №721 о/с «Про особовий склад», яким відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» звільнив позивача зі служби.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.

Спірні правовідносини регулюються вимогами Законів України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - ЗУ №580-VIII), від 15 березня 2018 року

№2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі – Дисциплінарний статут), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі – Порядок №893) України», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила етичної поведінки).

Служба в поліції відповідно до ч.1 ст.59 ЗУ №580-VIII є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Основні обов`язки поліцейського визначені ст.18 ЗУ №580-VIII.

Так, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.2 ст.18 ЗУ №580-VIII поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Отже, перебування поліцейським поза межами робочого місця, у відпустці тощо не позбавляє його обов`язку дотримуватися основних принципів діяльності та виконання завдань поліції.

Завданнями поліції відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ №580-VIII є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно зі ст.3 ЗУ №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Статтею 8 вказаного Закону визначено обов`язок поліції дотримуватися принципу законності. Зокрема, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з ч.1 ст.58 ЗУ №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає згідно з ч.1 ст.64 ЗУ №580-VIII присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Отже, закон встановлює особливі вимоги до бездоганної поведінки поліцейського.

Згідно з ч.1 ст.19 ЗУ №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частина друга цієї статті встановлює, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Поняття службової дисципліни визначене ч.1 ст.1 розділу І Дисциплінарного статуту та полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч.2 вказаної статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з ч.3 ст.1 розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський відповідно до ч.6 ст.1 розділу І Дисциплінарного статуту має право:

1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання;

3) приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов`язками, рішення або брати участь у їх підготовці;

4) на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов`язків за посадою;

5) на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації;

6) на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів;

7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;

8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників;

10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань;

11) на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України.

Дисциплінарним проступком згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Тобто, невиконання поліцейським функціональних обов`язків, вчинення дій, що ними не передбачені, а також допущення бездіяльності, що суперечить завданню поліції вважатиметься допущенням такою особою дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.3 ст.62 ЗУ №580-VIII поліцейський під час виконання покладених на нього обов`язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.

Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення поліцейському або іншим способом втручатися в законну діяльність поліцейського, у тому числі діяльність, пов`язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського згідно з ч.6 ст.62 ЗУ №580-VIII мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Зважаючи, що спірні правовідносини пов`язані з правовідносинами позивача та ОСОБА_2 , суд врахував відомості посадової інструкції останнього. Зокрема, його посадова інструкція (том 4 а.с.10-11) затверджена наказом відповідача від 18.04.2017 №1935 у редакції наказу від 13.12.2017 №6086. Пунктом 1.5 розділу 1 визначено, що він безпосередньо підпорядковується начальнику відділу забезпечення діяльності та серед іншого його основним завданням згідно з підп.2.2.4 п. 2.1. є забезпечення здійснення обліку та звітності щодо використання паливно-мастильних матеріалів, технічному обслуговуванню, ремонту, дорожньо-транспортних подіях, автомийках. Посадові обов`язки позивача та ОСОБА_22 не мають ознак підпорядкування. Водночас у період виконання позивачем обов`язків начальника третьої особи згідно з наказом №312 о/с та члена дисциплінарної комісії такі повноваження владного підпорядкування наявні.

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Воно має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Воно проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Абзацами першим-третім пункту другого розділу ІІ Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Отже, у заявлених спірних правовідносинах інформація про відкрите кримінальне провадження щодо співробітника третьої особи та безпосереднє повідомлення ОСОБА_17 начальнику про зазначені вище події є обґрунтованими підставами для призначення відповідачем службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п.2 вказаного розділу Порядку №893 воно розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування.

Службове розслідування відповідно до п.4 розділу V Порядку №893 має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією відповідно до п.7 розділу V Порядку №893 проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи відповідно до п.п.1-2 розділу VI Порядку №893 формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Як встановлено вище, Висновок щодо позивача ґрунтується на відомостях досудового розслідування, відібраних письмових поясненнях та їх аналізі в сукупності з письмовими документами щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Частина перша ст.222 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Доказів наявності такого дозволу для використання у дисциплінарному провадженні щодо позивача суду не надано. Отже, врахування таких відомостей у Висновку не обґрунтоване.

Даними посадових інструкцій ОСОБА_2 та позивача підтверджується відсутність взаємного підпорядкування обов`язків посад, які вони займали у заявлених правовідносинах. Позивач не наділений повноваженням управляти сектором, в якому ніс службу ОСОБА_2 . Водночас включення його згаданим вище наказом в склад членів дисциплінарної комісії та тимчасове покладення обов`язків начальника третьої особи надало йому відповідні повноваження на визначений строк. Отже, у разі виявлення ним незаконних дій поліцейського позивач зобов`язаний інформувати про виявлені порушення, у т.ч. невідкладно свого безпосереднього керівника.

Стаття друга Дисциплінарного статуту встановлює, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

У разі спільного виконання службових обов`язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.

Матеріали службового розслідування доводять, що про конкретні факти порушень ОСОБА_2 своїх службових обов`язків чи допущення іншого порушення ним вимог закону позивач не повідомляв до 26.06.2020 – часу прибуття в приміщення третьої особи співробітників правоохоронних органів. Активної участі службовому розслідуванні з метою виявлення причин та умов, що сприяли виявлених працівниками внутрішньої безпеки порушень як член дисциплінарної комісії також не брав. Водночас дізнавшись 25.06.2020 від ОСОБА_17 про передачу для нього конверта від ОСОБА_2 невідкладно жодну посадову особу або правоохоронний орган не повідомив.

Отримавши інформацію, яка, на його думку, свідчила про вчинення поліцейським дій, що мають ознаки кримінального порушення, позивач на виконання вказаних вище вимог закону щодо завдань поліції, обов`язків і присяги поліцейського, посадових обов`язків, мав обов`язок повідомити начальника або уповноважені правоохоронні органи. Таке повідомлення ним здійснене рапортом від 26.06.2020 і часі після прибуття вказаних вище органів Державного бюро розслідувань, СБУ та прокуратури, внаслідок чого обґрунтовані підозри в його добровільній участі у них.

Серед іншого згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейський зобов`язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.

Крім того, згідно з п.3 розділу V Правил етичної поведінки керівник органу (підрозділу) поліції повинен:

бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих;

відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України;

об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України;

заохочувати етичну поведінку;

запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.

Керівник органу (підрозділу) поліції відповідно до п.4 вказаного розділу Правил етичної поведінки не має права:

перекладати свою відповідальність на підлеглих;

використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб;

проявляти зарозумілість, грубість, некоректність стосовно підлеглих.

Допитом у суді в якості свідка ОСОБА_16 , підтверджено виявлення допущених ОСОБА_2 порушень службових обов`язків та відсутність зауважень позивача щодо висновку службового розслідування. Також допитаний ОСОБА_4 повідомив про факти отримання від останнього талонів на пальне для його власних потреб та оплату їх готівковими коштами.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 повідомили, що очевидцями спілкування позивача з ОСОБА_2 щодо обставин притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не були та іноді отримували прохання від позивача позичити кошти. Допитаний ОСОБА_5 є товаришем позивача та підтвердив прохання в нього позичити кошти для лікування в стоматолога, хоча таких коштів не отримав і на час судового розгляду справи відповідного лікування не проходив.

Допитаний в суді ОСОБА_2 підтвердив зазначені у письмових поясненнях під час дисциплінарного провадження обставини та факти. Зокрема, детально повідомив, що 12.05.2020 позивач запросив його вийти на подвір`я, де нема відеоспостереження, та на власному телефоні набрав на калькуляторі число « 500», зазначивши, що таку суму коштів доларів США він має віддати йому протягом 2 днів за вирішення питання притягнення його до відповідальності. На таку вимогу він відповів, що таких грошей не має. Така вимога була озвучена повторно. У подальшому він перебував у відпустці, протягом тривалості якої звернувся до правоохоронних органів. Під час спільної поїздки в м.Умань він повідомив позивачу про готовність надати вказані кошти, а позивач зазначив щодо їх передачі через водія ОСОБА_17 . Вказаний свідок детальні покази щодо обставин, які мали місце у періоді з 24.04.2020 до 26.06.2020, надати дисциплінарній комісії та суду відмовився, посилаючись на те, що підписав документ щодо нерозголошення способів і методів проведення слідчих дій, до яких його залучено в кримінальному провадженні.

Вказаний факт спільного перебування позивача та ОСОБА_2 у відрядженні до м.Умань у червні 2020 року підтверджується відповідним дорученням третьої особи від 10.06.2020 №7392/41/24/01-2020.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_17 підтвердив суду дійсність всіх обставин щодо попереднього інформування позивача про майбутню передачу йому ОСОБА_2 «на віддячення» певних речей, передачі йому в автомобілі ОСОБА_2 конверту для позивача, безпосереднього його отримання, невідкладного повідомлення щодо цього позивачу 25.06.2020 та подальші події, описані ним в письмовому поясненні, відібраному дисциплінарною комісією.

Проаналізувавши викладене суд дійшов висновку про підтвердження відомостей Висновку щодо спілкування позивача з ОСОБА_2 з приводу надання коштів за вирішення питання притягнення його до відповідальності, що за змістом не відповідає службовому спілкуванню, суперечить завданню поліції, а також щодо обізнаності з недоліками в роботі останнього, факту передачі для нього конверту через водія, про що з огляду на присягу поліцейського, завдання поліції та посадові обов`язки був зобов`язаний невідкладно повідомити безпосереднього керівника та уповноважені правоохоронні органи. Повідомлення про ці факти рапортом від 26.06.2020 після прибуття співробітників Державного бюро розслідувань, СБУ та прокуратури доводить твердження Висновку, що такі дії не були невідкладними та можуть свідчити про намір ухилитися від відповідальності.

Посилання позивача на відсутність обвинувального вироку щодо вказаних обставин не враховані, оскільки підстава, з якої позивача звільнено відповідно до вимог ЗУ №580-VIII, не стосується такого факту. Набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави визначені пунктом 10 ч.1 ст.77 ЗУ №580-VIII як самостійна підстава для звільнення поліцейського зі служби в поліції та не була застосована відповідачем у спірних правовідносинах.

Вказані вище обставини доводять про допущення позивачем винного дисциплінарного проступку та не дотримання присяги поліцейського.

Мотиви, якими позивач керувався при спілкуванні з ОСОБА_2 щодо отримання коштів, мета їх отримання, наявність у такому спілкуванні ознак вимагання (примусу), а також наявність чи відсутність у позивача на такий момент службових повноважень для вирішення питання притягнення або звільнення від відповідальності за наслідком службового розслідування щодо вказаного поліцейського підлягають встановленню та перевірці слідчими та судовими органами для надання таким обставинам належної правової кваліфікації та з`ясування складу кримінального правопорушення. Водночас вони не впливають на встановлення факту дисциплінарного проступку, оскільки, як зазначено вище, вимоги до бездоганної поведінки та спілкування поліцейського поширюються на всі його дії (бездіяльність) як у робочий, так і у поза робочий час. Мета службового спілкування та вчинки поліцейського не можуть суперечити інтересам служби, принижувати честь особи, сприяти можливості уникнення відповідальності за допущені порушення. Такі порушення дискредитують звання поліцейського та знижують рівень довіри як громадськості, так і колег до правоохоронних органів.

Наданими до матеріалів справи скріншотами з мережі інтернет підтверджується розголошення з 10.07.2020 факту затримання правоохоронними органами одного із заступників начальника третьої особи в порядку кримінального провадження. Водночас фото на них не містять ідентифікації обличчя порушника. Оскільки Висновок не містить посилань на конкретні інтернет-мережі, адреси сайтів, які бралися відповідачем до уваги під час дисциплінарного провадження, використання ним саме наданих суду скріншотів не доведено. Водночас достовірність публічного розголосу факту відповідного затримання не спростовано.

Згідно з ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, згідно з ч.4 вказаної статті є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, згідно з ч.6 вказаної статті є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Встановлені спірні обставини доводять, що обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості та наслідкам допущеного дисциплінарного проступку.

Пунктами 1-3 розділу VII Порядку №893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Отже, обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням відповідача.

Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з п.6 ч.1 ст.77 ЗУ №580-VIII (застосованого спірними рішеннями) є підставою для звільнення поліцейського зі служби в поліції та припинення такої служби.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржувані рішення з дотриманням меж, порядку та способу дій. Тому вони є правомірними та відсутні обґрунтовані підстави для їх скасування. Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) про:

визнання протиправним і скасування п.1 наказу від 13.08.2020 №473 "Про застосування до працівників УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарних стягнень";

визнання протиправним і скасування наказу від 29.09.2020 №721 о/с "Про особовий склад";

поновлення на посаді заступника начальника управління – начальника відділу чергової служби Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції з 30.09.2020;

стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.09.2020 до дати фактичного поновлення.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 12.02.2021.