Рішення № 94837880, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 лютого 2021 р. Справа № 520/16429/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області (ГУ ДПС в Одеській області), згідно з яким ( ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000,00 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача (ГУ ДПС в Одеській області) щодо здійснення безпідставного податкового контролю відносно ( ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та прийняття незаконного податкового повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, згідно з яким ( ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000,00 грн., та зобов`язати відповідача (ГУ ДПС в Одеській області) утриматися від вчинення таких повторних дій щодо визначення (нарахування) ( ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) податкових зобов`язань по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 ;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (ГУ ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ( ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) загальну суму судових витрат пов`язану з розглядом справи, яка складається з суми відшкодування витрат по сплаті судового збору, з витрат на професійну правничу допомогу та інших понесених витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, ухвалою від 08.12.2020 з питань відкриття спрощеного провадження у справі відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи міститься довідка від 08.12.2020 складена секретарем судового засідання, у якій зазначено, що у зв`язку з припиненням державного фінансування відправки поштової кореспонденції, що пов`язано з несплатою Державним казначейством України поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства та враховуючи лист Державної судової адміністрації України від 19.11.2020 № 15-21163/20 «Про вжиття заходів з відправки службової кореспонденції на електронну пошту», відправка поштової кореспонденції у судових справах: судових повісток, копій судових рішень, інших повідомлень суду тощо, тимчасово припинена.

У зв`язку із чим ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 разом з позовною заявою та доданими до неї документами була направлена засобами електронного зв`язку.

Однак, відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань до суду не направив.

Згідно ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач був власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 4461 куб. см., з типом пального дизель, VIN-код НОМЕР_2 , який було придбано у листопаді 2017 року, та який вибув із володіння позивача у червні 2019 року, у зв`язку з його продажом, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 11.12.2020 року та листом від 10.11.2020 № 31/20/50-356 Територіального сервісного центру МВС № 6350.

07.05.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0266934-1316-1517, яким відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000,00 грн. за 2018 рік.

В позовній заяві зазначено, що про податкове повідомлення - рішення позивач отримав 18.11.2020 року у формі скан-копії, яка була надіслана на електронну адресу представника позивача в якості відповіді на адвокатський запит №201030 від 30.10.2020 року 27.05.2020 року.

Не погодившись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України було введено новий податок - транспортний податок. Відповідно до вимог п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2. п. 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

1 січня 2017 року набрали чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими, зокрема, внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

За змістом пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000.00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

В силу приписів пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлюється Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі Методика).

Відповідно до пунктів 2-4 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сер = Цн х (Г / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономіки. Відповідно до п. 14 Методики Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Системний аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про те, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономіки.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Водночас обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, тобто на Мінекономіки. Натомість межі повноважень податкового органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі, що є об`єктом оподаткування транспортним податком, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17.

Судом встановлено, що до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, який розміщено на сайті Мінекономіки, включено транспортний засіб марки "Toyota ", моделі Land Cruiser 200, з об`ємом циліндрів двигуна 4,5 л, дизель, до 2 років.

Однак транспортний засіб, що заявлений як об`єкт оподаткування, а саме автомобіль марки "Toyota ", моделі Land Cruiser 200, 2017 року випуску, дизель, має об`єм циліндрів двигуна 4461 см3.

Таким чином, автомобіль марки "Toyota ", моделі Land Cruiser 200, з об`ємом циліндрів двигуна 4461 см3, відповідно до вимог чинного законодавства не є об`єктом оподаткування у 2018 році, адже об`єм циліндрів двигуна такого автомобіля є меншим, ніж визначений Мінекономіки у відповідному переліку.

Суд зазначає, що підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів чинним законодавством не передбачено.

Аналіз положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів однозначно вказує на те, що об`єм циліндрів двигуна є однією з обов`язкових технічних характеристик автомобіля, яка безпосередньо впливає на визначення його вартості в цілях віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 277.2 ст. 267 ПК України.

Отже, будь-які відхилення від цього значення є недопустимими та дають підстави для висновку про те, що базу оподаткування визначено неправомірно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі № 822/2687/17.

Крім того, положеннями статті 4 ПК України закріплено основні засади (принципи) податкового законодавства України, до яких належить презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.

Зокрема, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків ("Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; "Серков проти України", заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).

Принцип правової визначеності є одним з основних принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У багатьох своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що національний закон має бути доступним та передбачуваним, водночас ці два критерії також називають "якістю закону", що означає наступне: закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі та чіткі формулювання, які б давали можливість самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку; закон має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування (див. рішення від 31 березня 2013 року у справі "Сірик проти України" (заява № 6428/07), рішення від 11 квітня 2013 року у справі "Вєрєнцов проти України" (заява № 20372/11) та інші).

У зв`язку з цим суд зауважує, що наведений вище аналіз положень чинного законодавства України вказує на відсутність правових підстав для застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів при визначенні об`єкта оподаткування транспортного податку.

Відтак у цьому випадку тлумачення законодавства, що регулює спірні правовідносини, не на користь платника податків не відповідатиме вищезазначеному принципу юридичної визначеності та конвенційним гарантіям.

Однак сформулювавши свої вимоги про визнання протиправними дії відповідача, ГУ ДПС в Одеській області, щодо здійснення безпідставного податкового контролю відносно ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , та прийняття незаконного податкового повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, згідно з яким ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000,00 грн.., позивач обрав неправильний шлях захисту свого порушеного права, оскільки фактично позовна вимога цій частині заявлена на перед та фактично дублює першу позовну вимогу.

Тому вказана вимога задоволенню судом не підлягає.

За висновком суду єдиним за своєю суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044), згідно з яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача, про які він просить, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача відновити порушене право позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044), згідно з яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд поміж іншого зазначає, що позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проте не надано докази на підтвердження понесення таких витрат.

Враховуючи вимоги статті 143 КАС України, суд пропонує позивачу надати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з моменту отримання копії даного рішення.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0266934-1316-1517 від 07.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044), згідно з яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) було визначене (нараховане) податкове зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 11.02.2021.

Суддя Ю. О. Супрун