Рішення № 94837863, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2021 року № 520/17565/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 41457250) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500070/2020/000078/2 від 15.06.2020 року;

- скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00307 від 15.06.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством. Незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів та спірну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Відповідач своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, причин поважності неподання суду не повідомив

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією «FOSHAN NANHAI JINGYI HARDWARE PRODUCTS CO., LTD» було укладено контракт №21/ТМ. Країна походження – Китай.

Відповідно до п.2.3. контракту, ціни за одиницю товару та сума кожної партії поставки визначаються Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Пункт 2.5. передбачає, що ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з пакуванням товару, виробництво і наклейку етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування, а також на підготовку необхідної Покупцеві відвантажувальної документації. Ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порті відвантаження.

Відповідно до п.3.1 вказаного контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB у відповідності до правил “Інкотермс-2010”.

Згідно з п.5.1 контракту, Покупцем, на умовах 30% передоплати від суми ймовірної партії поставки, зазначеної у відповідній Специфікації, здійснюється платіж на розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов укладеного контракту, позивачем було здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією «FOSHAN NANHAI JINGYI HARDWARE PRODUCTS CO., LTD», яка, у свою чергу, є виробником продукції, що постачається, та ввезено на митну територію України товар.

Так, згідно із Специфікацією №4 від 11.02.2020 року до контракту №21/ТМ та комерційним інвойсом №2020LX118 від 29.04.2020 року, на умовах FOB Nansha Guangzhou, China (FOB Нанша Гуанчжоу, Китай) на адресу позивача було поставлено товар:

- сушка для білизни, підлогова, розкладна, виготовлена з металевих трубок діаметром 14/11/9 мм., забарвлених порошковою фарбою сріблястого кольору. Розмір сушки в розібраному вигляді 180x45x97 см. Довжина трубок, на яких можна сушити білизну відповідає довжині білизняної мотузки в 16м. Упакована в термоусадочну плівку і містить кольорову етикетку зі штрих-кодом, з логотипом замовника і реквізитами фірми (код виробу LX-1009-SP) - 1680 шт. за ціною 2,93 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 4922,40 дол. США;

- сушка для білизни, підлогова, розкладна, виготовлена з металевих трубок діаметром 16/12/11 мм., забарвлених порошковою фарбою сріблястого кольору. Розмір сушки в розібраному вигляді 180\50\98 см. Довжина трубок, на яких можна сушити білизну відповідає довжині білизняної мотузки в 16м. Упакована в термоусадочну плівку і містить кольорову етикетку зі штрих-кодом, з логотипом замовника і реквізитами фірми (код виробу LХ-1047-SР) - 3522 шт. за ціною 3,21 дол. США за І шт., загальною вартістю 11305,62 дол. США.

Зобов`язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 16228,02 доларів США (оплата товару за Специфікацією №4 від 11.02.2020 року до контракту №21/ТМ від 04.05.2018 року та комерційним інвойсом №2020LХ118 від 29.04.2020 року), що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №184 від 14.02.2020 року (на суму 4868,41 дол. США) та №210 від 26.05.2020 року (на суму 11359,61 дол. СІІІА).

15.06.2020 року позивачем до митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA500070/2020/221355, в якій заявлена митна вартість товару, визначена із застосуванням основного методу, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №2020LХ118 від 29.04.2020 року з додаванням витрат на транспортування, а саме: ціна товару - 433779,843 грн. (16228,02 доларів США х 26,7303), витрати на транспортування - 61399,19 грн., митна вартість - 495179,033 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості б/н від 29.04.2020; пакувальний лист б/н від 29.04.2020; рахунок-фактура (інвойс) №2020XL-118 від 29.04.2020 (з перекладом); коносамент №910687434 від 04.05.2020; домашній коносамент №910687434 від 04.05.2020; автотранспортна накладна №36 від 12.06.2020; сертифікат про походження товару №С207993241520003 від 27.05.2020; сертифікат ССРІТ №204406В0/004814 від 28.05.2020; сертифікат ССРІТ №204406В0/004812 від 28.05.2020; платіжне доручення в іноземній валюті №184 від 14.02.2020; платіжне доручення в іноземній валюті №210 від 26.05.2020; рахунок №459/20 від 05.06.2020; довідка про транспортні витрати №CLL09128 від 05.06.2020; виписка з бухгалтерської документації №151 від 04.06.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.02.2020; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1155 від 05.06.2020; додаток №6 - специфікація №4 від 11.02.2020; зовнішньоекономічний контракт №21 / ТМ від 04.05.2018; договір про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів №КL-41/17 від 07.09.2017; договір про надання послуг митного брокера №1227 від 27.12.2019; акт зважування контейнера № 109 486 від 10.06.2020; свідоцтво на знак для товарів і послуг №273255 від 25.03.2020; лист №152 від 05.06.2020; довіреність №20/21 від 01.06.2020; копія судового рішення по справі №520/14320/19 від 18.03.2020 року щодо поставки аналогічного товару за Контрактом №21/ ТМ від 04.05.2018; копія митної декларації країни відправлення №516620200660081971 від 29.04.2020 (з перекладом).

Однак, 15.06.2020 року митним органом було направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено, що враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Надалі, 15.06.2020 року від відділу митного оформлення, №6 митного поста «Одеса» надійшло електронне повідомлення, в якому зазначено, що в рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, стосовно електронної митної декларації, що прийнята до митного оформлення 15.06.2020 №UА500070/2020/221355, митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу.

Представником позивача у відповідь на запит відповідача було направлено лист, в якому він зазначив, що одночасно з митною декларацією, відповідно ст.53 Митного кодексу України, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подані усі необхідні та наявні документи, інших документів в наявності немає.

Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ №UА500070/2020/221355 від 15.06.2020 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500070/2020/00307 та було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500070/2020/000078/2 від 15.06.2020 року, відповідно до якого митна вартість товару склала: - «вироби з чорних металів, призначені для використання у домашньому господарстві: - артикул LХ-1009-SР - сушарка для білизни підлогова, розкладна, розміром 180\45\97 см., виготовлена з металевих трубок, фарбованих у срібний колір - 1680 шт., - артикул LХ-1047-SР - сушарка для білизни підлогова, розкладна, розміром 180*50*98 см., виготовлена з металевих трубок, фарбованих у срібний колір - 3522 штуки - 37091,51 дол. США загальною вагою нетто 9609,2 кг із розрахунку 3,8600 дол. США/кг.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснив коригування митної вартості та подав нову митну декларацію IM 40 ДE №UA500070/2020/019956221489, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Таким чином, вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та, у свою чергу, до збільшення митних платежів.

Позивач не погодившись з прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч.1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що є обов`язковим наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем було надано всі необхідні документи, які зазначив відповідач разом з митною декларацією.

Щодо існування розбіжностей, зазначених митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.5. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.09.2017 № 4/TM, визначено, що ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і роботи, пов`язані з упаковкою товару, виробництво і поклейка етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування, а також на підготовку необхідної Покупцеві відвантажувальної документації. Ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

У специфікації №4 до Контракту №21/ТМ так само визначено, що ціни на товар, що поставляється, встановлюється постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і роботи, що пов`язані з упаковкою товару, виробництво і проклейка етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування. Інші документи, надані декларантом разом з первісною митною декларацією, такі як прайс-лист, інвойс, тощо, також підтверджують, що витрати на пакування входять до ціни товару.

У зв`язку з чим, суд вважає необгрунотованим твердження митного органу, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Вищезазначені документи, що були подані разом з митною декларацією, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відносно відсутності у банківському платіжному документі посилання на інвойс, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Контракту передоплата здійснюється двома платежами: 30% від суми ймовірної партії поставки, вказаній в специфікації, решта протягом 5 банківських днів з моменту отримання копії рахунку-фактури.

Тобто, перша передоплата здійснюється на підставі специфікації, у зв`язку з чим у банківському платіжному дорученні №184 відсутнє посилання на інвойс №2020LX118, який на момент здійснення платежу був відсутній. Друга передоплата здійснюється вже після відвантаження товару та складання інвойсу. У банківському платіжному дорученні №210 є посилання на інвойс №2020LX118.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у платіжному дорученні в іноземній валюті №184 у графі 70 “призначення платежу” англійською мовою вказано “передплата за контрактом №21/ТМ від 04.05.2018 специфікація №4 від 11.02.2020 року за сушка для одягу”, а в графі 70 “призначення платежу” платіжного доручення №210– “передплата за контрактом №21/ТМ від 04.05.2018 специфікація №4 від 11.02.2020 року за інвойсом №2020LX118 від 29.04.2020 за сушка для одягу”.

Стосовно того, що у наданому до митного оформлення прайс-листі №б/н відсутні відомості про умови поставки, яким відповідає запропонована вартість товару, суд зазначає наступне.

Судом, з досліджених матеріалів справи встановлено, що у прайс-листі б/н зазначені умови поставки FOB Nansha Guangzhou, China, що за відсутності окремого регулювання та згідно з п.3.1. контракту, означає застосування правил та норм терміну FOB Правил «ІНКОТЕРМС-2010», а тому, твердження відповідача про відсутність відомостей про умови поставки є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Щодо відсутності зазначення в митній декларації країни відправлення про географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом зроблено висновок, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставка – FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.2.1. Контракту №21/ТМ ціни на товар, що поставляється, встановлюються в доларах США без ПДВ. Ціна товару формується на умовах FOB.

Згідно з п.3.1. Контракту товар поставляється на умовах FOB відповідно до правил “ІНКОТЕРМС-2010”.

За п.2.5. Контракту ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, у копії митної декларації країни відправлення в пункті “Порт експортного відправлення” зазначена назва та код географічного пункту “Nansha Guangzhou, China”, що відповідає умовам поставки FOB, зазначених у документах, поданих до митного оформлення. Вся інформація відображена в експортній митній декларації повністю відповідає умовам Контракту та супровідним документам.

Сторони здійснили регулювання вказаних питань шляхом створення бланкетної норми, передбаченої у п.3.1. контракту, яка відсилає до правил “ІНКОТЕРМС-2010”, тобто, сторони досягли згоди щодо даної умови контракту шляхом повного відсилання до правил “ІНКОТЕРМС-2010” (відсутність окремого (спеціального) регулювання умов переходу ризиків (відповідальності) означає застосування умов поставки, як то передбачає термін “FOB”.

Аналіз умов поставки за терміном “FOB” та відсутність окремого (відмінного) регулювання в зовнішньоекономічному контракті дозволяють дійти висновку про те, що географічним пунктом переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є місто Nansha Guangzhou (China), у якому розміщений відповідний порт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність вищенаведених доказів у їх сукупності спростовує твердження відповідача, що декларантом під час митного декларування товарів не було підтверджено визначену у митній декларації митну вартість товару.

При цьому, усі неточності, на які вказував митний орган в обґрунтування прийнятого спірного рішення, не є такими, що не дозволяли підтвердити заявлену декларантом митну вартість та обраний метод її визначення, оскільки вони не впливали на числові значення складових митної вартості товару.

Стосовно застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України підприємством позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів містить посилання на МД відповідно до якої рівень митної вартості товару становить 3,86 дол. США за кг нетто, та, в свою чергу, не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11,14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 41457250) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса,65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-– задовольнити.

Скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500070/2020/000078/2 від 15.06.2020 року.

Скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00307 від 15.06.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 41457250) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, м. Одеса,65078, код ЄДРПОУ 43333459) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.

Суддя Сагайдак В.В.