Рішення № 94837861, 12.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 лютого 2021 р. справа № 520/17625/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 29.10.2020 року, яким ОСОБА_1 призначена пенсія за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 у меншому розмірі із застосуванням обмеження максимального розміру до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із 01.05.2020 року у розмірі та умовах, визначених Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 520/10128/2020, тобто -19114 грн. 36 коп., застосувавши при розрахунку постанову Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та провести індексацію середньої заробітної плати (дохід) в Україні у формулі до 4888,83 грн., без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020, яке набрало законної сили 06 жовтня поточного року, визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 20.07.2020 року про відмову у перерахунку пенсії у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, яка становить 4723 грн. з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік, яка складала 4482,35 грн. згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №520/4939/19. Всупереч Рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 рішенням відповідача №963020123169 від 29.10.2020 року з 01.01.2020 року довічно основний розмір пенсії від середнього заробітку призначений позивачу у розмірі 16242 грн. 84 коп. Позивач вважає, що за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/,2020 розрахунок його пенсії із 01.05. і до кінця 2020 року, проведений за формулою П=Зс*Кзс/К/в/100%, повинен становити 4888,83х(4723,00х5):4482,35х70:100%= 18029,56 грн. Незважаючи на це рішенням відповідача за період із 01.05.2020 і до кінця поточного року позивачу призначена пенсія за формулою 4404,35х(4723,00х5):4482.35x70:100%=у розмірі 16242 грн. 84 коп., тобто на 1786 грн. 72 коп. меншому розмірі, де величина середньої заробітної плати (дохід) в Україні не проіндексована на 1.11 і повинна складати 4888,83 грн.. Також позивач вказав, що Рішення відповідача №963020123169 від 29.10.2020 року щодо обмеження його пенсії максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, суперечить діючому пенсійному законодавству України, бо пенсію позивачу призначено з 22.10.2008 року довічно, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що згідно рішення від 21.10.2020 року, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.10.2020. Нарахована заборгованість, яка з моменту набрання рішення законної сили, тобто з 06.10.2020 в розмірі 5756 грн. 93 коп., виплачена в листопаді 2020 року за додатковими відомостями.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 20.07.2020 року про відмову у перерахунку пенсії у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, яка становить 4723 грн. з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік, яка складала 4482,35 грн. згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №520/4939/19.

Вказане рішення не було оскаржене в апеляційному порядку та 06.10.2020 року набрало законної сили.

В межах справи №520/10128/2020 судом встановлено, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року у справі №520/4939/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місцезнаходження - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - проспект Незалежності, буд.2, м.Ізюм, Харківська область, 64309, ідентифікаційний код - 40387920) про визнання відмови протиправною, скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №520/4939/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі № 520/4939/19 – задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі №520/4939/19 – скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019 року та зобов`язання Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 25.04.2019 р. та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019 року. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та здійснити відповідні виплати з 25.04.2019 р., з урахуванням виплачених за цей період сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі №520/4939/19 – залишено без змін.

На виконання вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 з 25.04.2019 здійснено перерахунок відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсія обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, тобто на 1 січня 2019 року у розмірі 4173 грн. Застосована середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто за 2018 рік у розмірі 7810,88 грн. (відповідно до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210).

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - тобто законодавець вказує лише на зміну мінімальної заробітної плати, при цьому всі інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишаються незмінними.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.

Отже, розмір мінімальної заробітної плати у 2020 році змінився порівняно з 2019 роком, а тому у відповідача виник обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача саме у зв`язку зі зміною такого показника, при цьому інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року залишаються незмінними, з огляду на що суд не може вважати обґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 20.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі заяви від 14.07.2020.

З огляду на наведене, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, яка становить 4723 грн., з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік яка складала 4482,35 грн. згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №520/4939/19.

З наявного в матеріалах справи Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 29.10.2020 року про перерахунок пенсії позивача вбачається, що на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 за період із 01.01.2020 до 31.12.2020 року позивачу призначена пенсія за формулою 4404,35х(4723,00х5):4482.35x70:100% = у розмірі 16242 грн. 84 коп.

Також з вказаного рішення вбачається, що:

- за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 року розмір пенсії позивача з надбавками склав 17327,64 грн. Відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 16380,00 грн.;

- за період з 01.05.2020 по 30.06.2020 року розмір пенсії позивача з надбавками склав 17327,64 грн. Відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 16380,00 грн.;

- за період з 01.07.2020 по 31.08.2020 року розмір пенсії позивача з надбавками склав 17357,24 грн. Відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 17120,00 грн.;

- за період з 01.09.2020 по 30.11.2020 року розмір пенсії позивача з надбавками склав 17357,24 грн. Відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 17120,00 грн.;

- за період з 01.12.2020 - довічно, розмір пенсії позивача з надбавками склав 17380,04 грн. Відповідачем не було застосовано обмеження максимального розміру пенсії за вказаний період.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 у меншому розмірі із застосуванням з 01.01.2020 року обмеження максимального розміру до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та визначення відповідачем основного розміру пенсії від середнього заробітку без проведення індексації на 1.11 величини середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01.05.2020 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносно позовних вимог визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 29.10.2020 року, яким ОСОБА_1 призначена пенсія за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 із застосуванням обмеження максимального розміру до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, судом встановлено наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI.

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пенсію позивач отримує як інвалід внаслідок аварії на ЧАЕС, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 22.10.2008 року.

Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», в редакції Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII, на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10.740 гривень.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», цей Закон набрав чинності з 01.10.2011 року.

Підпунктом 6 пункту 6 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до частини 3 статті 67 Закону № 796-ХІІ, відповідно до яких, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10.740 гривень.

Згідно з вимогами п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судовим розглядом, розмір пенсії позивача станом на 01.10.2011 року не перевищував десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, а відтак, положення Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження розміру пенсії на позивача не поширювалися.

Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ викладена в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».

Отже, після 01.10.2011 пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів не перераховуються до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Відповідно, перераховані пенсії, розмір яких був меншим, ніж десять прожиткових мінімумів до 01.10.2011, обмежуються граничним розміром.

Оскільки норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, суддів приходить до всиновку про відсутність законних підстав для виплати позивачу пенсії в більшому, ніж обмежено розмірі.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір з 01.01.2020 року до 01.12.2020 року перевищував максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з наведеного, розмір перерахованої відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній з 01.10.2011, зокрема, і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі №490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі №183/342/17, від 03.04.2018 по справі №361/4922/17, від 08.07.2020 по справі №607/7115/17 та відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що законні підстави для виплати позивачу пенсії в більшому, ніж граничний розмір - відсутні.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якій зазначено про те, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 29.10.2020 року, яким ОСОБА_1 призначена пенсія за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 із застосуванням обмеження максимального розміру до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Відносно позовних вимог визнати протиправним і скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020123169 від 29.10.2020 року, яким ОСОБА_1 призначена пенсія за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №520/10128/2020 у меншому розмірі та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із 01.05.2020 року у розмірі та умовах, визначених Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі № 520/10128/2020, тобто -19114 грн. 36 коп., застосувавши при розрахунку постанову Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та провести індексацію середньої заробітної плати (дохід) в Україні у формулі до 4888,83 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796–ХІІ викладена в наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року", що набрала чинності 01.10.2017.

Пунктом 9-1 Порядку №1210 передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою:

П = Зс*Кзс*(Кв/100%)

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Разом з тим, розмір підвищення до пенсії не є сталим, оскільки залежить від розміру показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується при обчисленні пенсії.

Відтак, в разі збільшення розміру вказаної величини, відповідно і розмір підвищення до пенсії також збільшується.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" №251 від 01.04.2020 установлено, що у 2020 році перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої 2 статті 42 Закону № 1058-ІV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Перерахунок проводиться з 1 травня 2020 року автоматично та перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; до частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; до статей 54, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При проведенні перерахунку пенсій обчислення заробітної плати провадиться із застосуванням показника середньої заробітної плати – 4888,83грн., збільшеного з 01.05.2020 на коефіцієнт 1,11 (4404,35 грн. х 1,11).

Натомість, судом встановлено, що основний розмір пенсії від середнього заробітку для обрахунку пенсії позивача протягом 2020 року не змінювався та постійно складав 16242,84 грн. (4404,35х(4723,00х5):4482.35x70:100% = 16242,84 грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідачем протиправно не було проведено з 01.05.2020 року перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення позивачу з 01.05.2020 року перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" №251 від 01.04.2020, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивача з 01.05.2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" №251 від 01.04.2020 та здійснити відповідні виплати з урахування проведених раніше виплат та обмеження максимального розміру пенсії.

В іншій частині зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.05.2020 року перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" №251 від 01.04.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.05.2020 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" №251 від 01.04.2020 та здійснити відповідні виплати з урахування проведених раніше виплат та обмеження максимального розміру пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.02.2021 року.

Суддя Біленський О.О.