Рішення № 94837760, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 р. Справа № 520/16831/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до голови Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Державна казначейська служба України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови Харківської обласної державної адміністрації щодо невжиття відповідних заходів реагування за обставинами, викладеними у позовній заяві тяжкохворої людини з інвалідністю громадянина України ОСОБА_1 , що привело до завданню тяжких наслідків для звертанта/позивача з залишенням в тяжкому і небезпечному для життя стані з потрапляння двічі по швидкій медичній допомозі « 103» до Харківської обласної клінічної лікарні в тяжкому стані;

- визнати протиправною бездіяльність або дії голови Харківської обласної державної адміністрації в частині порушень вимог норм Конституції України стосовно обмежень в реалізації конституційного права тяжкохворого з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 відповідно до приписів норм статті 40 Конституції України, щодо особисто звертатися до органів державної влади, та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення;

- визнати протиправною бездіяльність або дії голови Харківської обласної державної адміністрації в частині порушень вимог норм Конституції України стосовно небажання ним виконувати головний обов`язок по Утвердження і забезпечення прав і свобод людини покладених на нього вимогами норм ст.3 Конституції України, що привело до порушень та неможливості реалізації конституційного права тяжкохворого з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 на медичне забезпечення та безкоштовне своєчасне забезпечення інсуліном гарантованого Державою Україна;

- визнати протиправною бездіяльність або дії голови Харківської обласної державної адміністрації в частині порушень вимог норм Конституції України стосовно небажання ним виконувати головний обов`язок по Захисту життя людини покладених на нього вимогами норм ст.27 Конституції України, що привело до зазіхань суб`єктами владних повноважень на життя тяжкохворого з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 через умисне позбавлення життєво важливих ліків — інсуліну, без своєчасного прийому яких наступить діабетична кома та смерть;

- визнати протиправною бездіяльність або дії голови Харківської обласної державної адміністрації в частині порушень вимог норм Конституції України стосовно небажання ним виконувати його прямий конституційний обов`язок на відповідній території, Харківській області, смт. Шевченкове — забезпечувати: виконання Конституції та законів України, актів Президента України. Додержання прав і свобод громадян, покладених на голову Харківської обласної державної адміністрації приписами норм ст.119 Конституції України, що привело до умисних порушень Верховенства права на ввіреній йому території, порушення та невизнання суб`єктами владних повноважень Конституцій України та конституційних прав тяжкохворого з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 , що і змусило тяжкохворого з інвалідністю позивача звернутися до Суду за захистом, від протиправних посягань з боку суб`єктів владних повноважень;

- зобов`язати голову Харківської обласної державної адміністрації виконати як норму прямої дії його конституційний обов`язок встановлений ч.1, ч.2 статті 119 Конституції України, Забезпечити тяжкохвору людину з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 на ввіреній йому території безкоштовним інсуліном відповідної марки щодо потреб, медикаментозним лікуванням та виробами медичного призначення (тест смужками до глюкометру для постійного домашнього контролю цукру в крові), на виконання Рішення Конституційного Суду № Ю-рп/2002 від 29.05.2002 року (Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) щодо виконання встановлених норм в ст.49 Конституції України;

- зобов`язати голову Харківської обласної державної адміністрації забезпечити організацію прийому тяжкохворої людини з інвалідністю 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 головою Харківської обласною державною адміністрацією у відповідності до ст.40 Конституції України та ст.23 Закону України «Про звернення громадян» в найближчий час;

- стягнути з голови Харківської обласної державної адміністрації за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі двадцяти мінімальних зарплат, у місячному розмірі на користь тяжкохворої людини інваліда 2-ї групи громадянина України ОСОБА_1 , заподіяної йому тривалістю злочину, протиправних дій або бездіяльністю, які спричиняють тяжкохворій людині з інвалідністю, позивачу фізичні і моральні страждання та продовжують завдавати непомірних душевних та фізичних страждань та фінансових збитків.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є інвалідом ІІ групи з тяжкою формою цукрового діабету. З 05.10.2018 року по 24.11.2020 року позивач був позбавлений суб`єктами владних повноважень в забезпеченні безкоштовним медикаментозним препаратом інсулін, виробами медичного призначення та медичного забезпечення. З цих підстав 08.11.2020 року позивач звертався до голови Харківської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просив забезпечити безперешкодно особистий прийом головою Харківської обласної державної адміністрації, а також забезпечити позивача ефективною безкоштовною медичною допомогою, яка включає безкоштовне отримання інсуліну високої якості, проте відповіді на заяву не отримав.

Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивач зазнав сильних душевних страждань, фізичного болю, стресу та моральних хвилювань, що вкрай негативно відображається на його самопочутті та призводить до підвищення цукру в крові, спричинює виникнення ускладнень хвороби цукрового діабету, у зв`язку з чим також наявні підстави для стягнення з відповідача коштів у відшкодування моральної (немайнової) шкоди у відповідному розмірі.

Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а третій особі - пояснення по справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та третій особі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що з боку голови Харківської ОДА не допущено жодних порушень прав або законних інтересів Позивача із зазначених у позовній заяві питань, а викладені позивачем твердження щодо бездіяльності голови Харківської обласної державної адміністрації є безпідставними та такими що не відповідають дійсності.

Представник третьої особи правом подачі до суду пояснень по справі не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 11.06.2016 є інвалідом ІІ групи (безстроково), що підтверджено довідкою МСЕК до актів огляду медико - соціальною експертною комісією Серія 10 ААВ №659773.

Позивач хворіє цукровим діабетом.

Листом КНП "Шевченківська центральна районна лікарня" Шевченківської ради Харківської області від 30.11.2020 року № 01-17/1612 підтверджено, що ОСОБА_1 , 1970 р.н., знаходиться на диспансерному обліку у лікаря - ендокринолога з 1993 року на інсулінотерапії з моменту постановки діагнозу.

Судом встановлено, що позивач направляв до голови Харківської обласної державної адміністрації, директору Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА, прокурору Харківської області заяву від 08.11.2020 року, в якій просив забезпечити безперешкодно особистий прийом головою Харківської обласної державної адміністрації, а також забезпечити позивача ефективною безкоштовною медичною допомогою, яка включає безкоштовне отримання інсуліну високої якості.

Проте, відповіді на заяву він не отримав.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначив, що перебуваючи в тяжкому та загрозливому для життя стані він неодноразово прибував до приміщення Харківської ОДА, зокрема, 21.10.2020 року та 10.11.2020 року, з метою потрапити на особистий прийом до голови облдержадміністрації стосовно свого вирішення питання отримання інсуліну. Однак в телефонному режимі помічник голови Харківської ОДА повідомив позивача про відмову в особистому прийомі а також те, що його питання вирішується спільно з Департаментом охорони здоров`я Харківської ОДА. На фоні прогресування цукрового діабету 21.10. та 10.11.2020 року позивача було госпіталізовано з приміщення Харківської ОДА до Харківської ОКЛ, де медикаментозного лікування ускладнень цукрового діабету ОСОБА_1 не проводилося.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні особистого прийому, а також незабезпеченні його, як тяжкохворої людини з інвалідністю ІІ групи безкоштовним інсуліном відповідної марки, медикаментозним лікуванням та виробами медичного призначення, протиправною та такою, що порушує положення статей 3, 27, 40, 49, 119 Конституції України, статті 23 Закону України "Про звернення громадян".

Вказане призвело до сильних душевних страждань та моральних хвилювань позивача, негативно відобразилося на його самопочутті, спричинило виникнення ускладнень хвороби цукрового діабету, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів за рахунок Державного бюджету України у відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, зміст позовних вимог та їх обґрунтування зводиться до того, що позивач не згоден з тим, що на його заяву від 08.11.2020 року головою Харківської ОДА не надано відповіді, не забезпечено особистого прийому з головою Харківської ОДА, а також не забезпечено його безкоштовним інсуліном та медикаментозним лікуванням.

З приводу звернення ОСОБА_1 до голови Харківської обласної державної адміністрації із заявою від 08.11.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Так, положеннями статті 3 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно ч.1, 4, 6 ст. 5 вказаного Закону, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 направляв до голови Харківської ОДА, директору Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА, прокурору Харківської області заяву від 08.11.2020 року, в якій просив забезпечити безперешкодно особистий прийом головою Харківської обласної державної адміністрації, а також забезпечити позивача ефективною безкоштовною медичною допомогою, яка включає безкоштовне отримання інсуліну високої якості.

Роздруківкою відділу роботи із зверненнями громадян апарату Харківської ОДА підтверджено, що заява позивача від 08.11.2020 року надійшла на електронну адресу відділу звернень Харківської ОДА 09.11.2020 року Вх. № С-8282.

Згідно положень статті 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій. Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов`язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.

Згідно положень ч.1 та 3 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Реєстраційно - контрольною карткою підтверджено, що направлена голові Харківської ОДА заява позивача від 08.11.2020 року (Вх. 09.11.2020 року за № С-8282) за резолюцією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлена на розгляд до Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА та ним отримана 16.11.2020 року за №С-7948.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що заява позивача від 08.11.2020 року розглянута Департаментом охорони здоров`я Харківської ОДА та надана вичерпна відповідь по викладеним в заяві питанням.

На підтвердження вказаного надав лист Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА від 07.12.2020 року №02.01-15/4928, з якого вбачається, що за дорученням Харківської ОДА звернення ОСОБА_1 стосовно особистого прийому громадян головою Харківської обласної державної адміністрації та забезпечення за рахунок бюджетних коштів інсуліном розглянуто Департаментом охорони здоров`я Харківської ОДА.

Вказаний лист дійсно містить роз`яснення з тих питань, які викладено ОСОБА_1 в заяві від 08.11.2020 року, особистого прийому з головою Харківської ОДА, а також стосовно забезпечення позивача безкоштовним інсуліном та медикаментозним лікуванням.

Суд звертає увагу, що всі ці документи надані відповідачем до суду разом з відзивом на позов, які ним направлялися на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення.

Інформацією з сайту Укрпошти за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html (трекінг 6102254074208) підтверджено отримання вказаних документів особисто позивачем 06.01.2021 року (63601 смт. Шевченкове Україна). Копія роздруківки міститься в матеріалах справи.

Проте, отримавши вказані документи позивач не надав до суду відповіді на відзив та заперечень стосовно того, що його від 08.11.2020 року (Вх. 09.11.2020 року за № С-8282) була перенаправлена за резолюцією ОСОБА_2 , проставленою на реєстраційно - контрольній картці, до Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА, або стосовно того, що відповідь на викладені в заяві від 08.11.2020 року питання надавался позивачу Департаментом охорони здоров`я Харківської ОДА.

Отже, з боку відповідача відсутні порушення Закону України "Про звернення громадян" та конституційних норм стосовно розгляду (направлення за належністю) заяви позивача від 08.11.2020 року.

Стосовно незабезпечення особистого прийому позивача з головою Харківської ОДА, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про звернення громадян", порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Механізм здійснення особистого прийому громадян головою Харківської обласної державної адміністрації визначено Порядком проведення особистого прийому громадян посадовими особами Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови від 29.11.2017 № 685, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у Харківській області 14.12.2017 № 63/1613 (зі змінами).

Так, відповідно до п.2 розділу І Порядку, особистий прийом громадян керівництвом Харківської обласної державної адміністрації та керівниками структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації проводиться з питань, вирішення яких належить до повноважень Харківської обласної державної адміністрації.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку, особистий прийом громадян головою Харківської обласної державної адміністрації проводиться за попереднім записом.

Попередній запис громадян на особистий прийом до голови Харківської обласної державної адміністрації здійснюється під час звернення громадянина до відділу роботи із зверненнями громадян апарату Харківської обласної державної адміністрації (далі - Відділ). Начальник відділу або його заступник не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня прийому здійснює попередній запис у журналі обліку попереднього запису громадян на особистий прийом головою Харківської обласної державної адміністрації.

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку передбачено, що особистий прийом громадян головою Харківської обласної державної адміністрації здійснюється у разі коли порушене громадянином питання належить до компетенції Харківської обласної державної адміністрації та залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому громадян першим заступником голови, заступниками голови, заступником голови - керівником апарату Харківської обласної державної адміністрації за напрямами діяльності з урахуванням їх інформації щодо шляхів вирішення питання.

З аналізу вказаного Положення слідує, що громадянин може бути прийнятий особисто головою Харківської обласної державної адміністрації за умови дотримання встановленого порядку, який передбачає попереднє звернення до першого заступника голови, заступників голови, заступника голови - керівником апарату Харківської обласної державної адміністрації за напрямами діяльності та залишилося ними не вирішеним по суті під час особистого прийому з вказаними особами.

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до першого заступника голови, заступників голови, заступника голови - керівником апарату Харківської обласної державної адміністрації стосовно вирішення питання безоплатного надання інсуліну, що передувало направленню відповідачу заяви від 08.11.2020 року щодо забезпечення особистого прийому з головою Харківської ОДА, отже позивачем не доведено протиправних дій з боку відповідача стосовно невирішення питання особистого прийому позивача з головою Харківської ОДА.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 04.05.2020 р. № 343) установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Дія карантину постановами КМУ неодноразово продовжувалася.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Отже, направлення позивачем заяви від 08.11.2020 року до відповідача, зокрема, стосовно забезпечення безперешкодного особистого прийому головою Харківської обласної державної адміністрації припадало на період дії карантинних обмежень.

Суд звертає увагу, що з вказаного питання в листі Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 07.12.2020 року №02.01-15/4928, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року, зазначено, що відповідно до пункту 19 протоколу №2 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 проведення особистих прийомів громадян в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування скасовано до особливого розпорядження.

В листі також зазначено, що скасування проведення особистих прийомів громадян в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, не позбавляє громадян України їх конституційного права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Отже, в цій частині посилання позивача стосовно незабезпечення особистого прийому з головою Харківської ОДА є необґрунтованими.

Стосовно незабезпечення ОСОБА_4 безкоштовним інсуліном та медикаментозним лікуванням, слід також зазначити наступне.

В заяві позивач зазначив, що з 05.10.2018 року по 24.11.2020 року він був позбавлений безкоштовного медикаментозного препарату інсулін, виробів медичного призначення та медичного забезпечення. На покупку інсуліну він витратив більше 70 000,00 грн. Щомісячно потрібно близько 4 000,00 грн. на інсулін, тест смужки до глюкогену для постійного контролю цукру в крові.

Згідно пунктів 2 та 3 Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 239, відпуск лікарських засобів здійснюється суб`єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, на підставі рецептів на препарати інсуліну, виписаних закладами охорони здоров`я за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, який ведеться МОЗ, на рецептурних бланках форми № 1 (далі - рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі, крім випадків, передбачених законодавством, та зберігається у суб`єкта господарювання протягом трьох років починаючи з 1 січня наступного року.

Категоріям хворих на діабет, що зазначені у пунктах 1-9 додатка, відпуск за медичними показаннями певного виду і форми випуску препаратів інсуліну, призначених лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, суб`єктами господарювання здійснюється безоплатно.

Категорії хворих на діабет, зазначені у пунктах 10 і 11 додатка, сплачують суб`єкту господарювання різницю між референтною ціною повного відшкодування та референтною ціною часткового відшкодування на певний вид і форму випуску препаратів інсуліну.

Разом з відзивом на позов представником відповідача надано лист КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" від 30.11.2020 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває під наглядом лікарів КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» з діагнозом: цуровий діабет. Позивач хворіє з 1993 року, з 12.06.2015 йому встановлено II група інвалідності безстроково по вищезгаданому діагнозу.

В 2018 році наказом МОЗ України від 21.08.2018 №1535 інсулін Хумулін Регуляр виключений з реєстру референтних цін (цін відшкодування), про що позивач попереджений листом від 12.09.2018 №3343.

Для проведення чергового курсу лікування та контрольованого переходу на інший вид інсуліну хворому була рекомендована госпіталізація в ендокринологічне відділення КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». ОСОБА_1 відмовився від госпіталізація як в ендокринологічне відділення КНП ХОР «ОКЛ», так і в КНП «Шевченківська центральна районна лікарня». В 2018 році йому запропоновано вживати інсулін Актрапід та ОСОБА_5 , від чого пацієнт також відмовився, про що в медичній карті амбулаторного хворого наявні записи від 01.10.2018 та від 05.10.2018. ОСОБА_1 були направлені поштою листи-запрошення на отримання інсуліну. Хворий отримав їх 25.10.2018 та 17.01.2019. Інші листи-запрошення повернуті поштою в лікарню 21.09.2018, 02.09.2019, 27.11.2020.

Наказом МОЗ України від 25.03.2019 № 666 "Про затвердження реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну станом на 01 лютого 2019 року" до реєстру референтних цін було повернено Хумулін Регуляр. Даний вид інсуліну з`явився в продажу в Україні в кінці червня 2019 році, про що 25.06.2019 ОСОБА_1 в телефонному режимі був проінформований та запрошений на прийом до лікаря терапевта з метою огляду та отримання безкоштовних рецептів на вказаний вид інсуліну.

З 25.06.2019 по 27.11.2020 хворий ОСОБА_1 неодноразово (понад 10 разів) запрошувався листами та в телефонному режимі в поліклініку КНП «Шевченківська центральна районна лікарня» для отримання інсуліну ОСОБА_6 . Проте, в поліклініку хворий не з`явився.

В листі КНП "Шевченківська центральна районна лікарня" Шевченківської районної ради Харківської області від 30.11.2020 року також вказано, що протягом 2019 - 2020 років ОСОБА_1 неодноразово було запрошено на прийом з метою отримання безкоштовних рецептів на інсуліни. Останній раз пацієнт звертався на прийом до лікарів КНП "Шевченківська центральна районна лікарня" 05.10.2018 року.

Згадані вище листи надсилалися до Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА та вказана в них інформація також міститься в листі Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА від 07.12.2020 року №02.01-15/4928.

Проте, особисто отримавши вказані документи разом з відзивом на позов 06.01.2021 року (63601 смт. Шевченкове Україна) позивач не надав до суду відповіді на відзив та не спростував інформації, викладеної в листах КНП "Шевченківська центральна районна лікарня" Шевченківської районної ради Харківської області від 30.11.2020 року, КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" від 30.11.2020 року та Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА від 07.12.2020 року №02.01-15/4928.

Отже, твердження позивача відносно того, що 05.10.2018 року по 24.11.2020 року він був позбавлений безкоштовного медикаментозного препарату інсулін, виробів медичного призначення та медичного забезпечення, не знайшли свого підтвердження.

За таких підстав, адміністративний позов в цій частині також є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи, що позивачем не доведено противності дій (бездіяльності) відповідача, які спонукали позивача звернутися до суду з даним позовом, отже вимога позивача про стягнення з відповідача коштів за рахунок Державного бюджету України у відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди у визначеному розмірі не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до голови Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956, адреса: вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002), третя особа: Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.