Рішення № 94837660, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2021 року № 520/19305/2020

Харківський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії з 80 % до 50% з 01.01.2018, а також з 80% до 75 % з 01.01.2019 відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 80% грошового забезпечення; вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зміст та обсяг соціальних гарантій, в тому числі для військовослужбовців та прирівняних до них осіб, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. А тому, відповідач протиправно при перерахунку позивачу пенсії зменшив її основний розмір із 80 % до 50 %, а в подальшому - до 75 % грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 31.12.2020 р., відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.

У наданому відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що з 01.01.2018 р. пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки. Відповідно ч. 2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014 р.), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року.

Крім того відповідач зазначив, що спірним у цій справі є питання виплати позивачу суми підвищення пенсії після її перерахунку у розмірі 50 та 75 відсотків згідно з положеннями пункту 2 постанови КМУ № 103. Пункти 1, 2 постанови КМУ №103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії позивачу, були визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням суду у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню. На час виникнення спірних правовідносин пункти 1, 2 постанови №103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ.

У період з 26.01.2021 року по 05.02.2021 року головуюча по справі суддя перебувала на лікарняному.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії, призначеної за вислугу років згідно положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розмір призначеної вперше пенсії на день призначення складав 80 % грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 30 років, про що вказано в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (а.с. 17).

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018., на підставі довідки уповноваженого органу та зменшено розмір пенсії з 80% грошового забезпечення на 70% та встановлено виплату підвищення пенсії: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків підвищення, з 1 січня 2019 р. -75 відсотків підвищення.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст2 КАС України, враховуючи висновки ВС у рішенні від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції на момент введення в дію) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів. В подальшому до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ неодноразово вносилися зміни, в тому числі в частині максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті.

Положеннями пункту 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону України №2262-ХІІ внесені зміни (чинні на момент проведення перерахунку пенсії позивача), зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, у разі реалізації ними такого права.

При цьому, зміна встановленого Законом України № 2262-ХІІмаксимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Суд зауважує, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до частини другої статті 13 Закону України №2262-ХІІщодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, які є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону України №2262-ХІІ.

Зазначена стаття визначає підстави для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262- ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Суд зауважує, що статтею 63 Закону № 2262- ХІІ не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України №2262-ХІІ, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 та зменшено розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення.

На підставі викладеного вище, враховуючи положення ст.9 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії з 80 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.20218 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів зменшення основного розміру пенсії позивача з 80 % грошового забезпечення до 50 % з 01.01.2018 та з 80 % грошового забезпечення до 75 % з 01.01.2019, тоді як вказані відсотки стосуються виплати підвищення пенсії після перерахунку на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відповідно до ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З матеріалів справи встановлено, що розмір судового збору, сплачений позивачем за даним позовом становить 1861.60 грн. (квитанція № 0.0.1959480843.1 від 28.12.2020 р. а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим суд зауважує, що аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позову судом встановлено, що позивачем фактично заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про визнання протиправними дії є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102.00 гривні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 630.60 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6-9, 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд. -

вирішив:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 р. у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зоркіна Ю.В.