Рішення № 94837618, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2021 року № 520/17038/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати як незаконну вимогу керівника Салтівського управління Головного управління ДПС у Харківській області Кухтіної О.І. № Ф-120678-54 від 10.07.2020 року про стягнення заборгованості зі сплати боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 3680 грн. 03 коп.

- покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-120678-54 від 10.07.2020 року є необґрунтованою, незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 12.02.2018 року припинив підприємницьку діяльність, а податкову вимогу винесено 10.07.2020 року.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем з 21.01.2012 по 22.02.2018 року щомісячно порушувались терміні сплати єдиного внеску у зв`язку з чим, сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування і або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2019 № ЄВ01465406 яким нараховано штрафну санкцію (10%) в сумі 132,59 грн., (20%) в сумі 592,80 грн. та розраховано пеню у розмірі 2954,64 грн за період з 21.01.2012 року по 22.02.2018 року. Тому на підставі даного рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області правомірно винесено вимогу керівника Салтівського управління Головного управління ДПС у Харківській області Кухтіної О.І. № Ф-120678-54 від 10.07.2020 року про стягнення заборгованості зі сплати боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 3680 грн. 03 коп. Враховуючи зазначені обставини, Головне управління ДПС у Харківській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить в їх задоволенні відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання фізичної особи підприємця, основним видом діяльності визначено діяльність автомобільного регулярного транспорту (основний) (КВЕД 60.21.1)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.02.2018 року за власним рішенням позивача припинено підприємницьку діяльність про що зроблено відповідний запис 24750060005003528.

За реєстраційними даними відповідача з ІСМ “Податковий блок” позивач перебуває на обліку в податковому органі та має стан 11-“припинено, але не знято з обліку”.

Адміністрування єдиного соціального внеску здійснюється органами доходів і зборів з 01.10.2013 року.

Так, станом на 31.12.2013 до контролюючого органу передано заборгованість єдиного внеску у сумі 1325,89 грн., вказана заборгованість виникла у результаті несплати позивачем нарахованих Пенсійним фондом України сум єдиного внеску.

Судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника у 2013-2017 роках сума заборгованості з єдиного внеску позивачем не сплачена. У 2018 році нараховано єдиного внеску у сумі 10086,12 грн., сплачено позивачем 11412,01 грн. Станом на 31.12.2018 року заборгованість відсутня.

У зв`язку з тим, що позивачем з 21.01.2012 року по 22.02.2018 року щомісячно порушувались терміни сплати єдиного внеску відповідачем сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування і або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2019 № ЄВ01465406 яким нараховано штрафну санкцію (10%) в сумі 132,59 грн, (20%) в сумі 592,80 грн та розраховано пеню у розмірі 2954,64 грн за період з 21.01.2012 по 22.02.2018. Рішення від 12.03.2019 № ЄВ01465406 направлено на адресу позивача 19.03.2019, але повернулося до контролюючого органу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Внаслідок несплати нарахованої суми штрафу та пені відповідачем 10.07.2020 року винесено вимогу № Ф-120678-54 від 10.07.2020 року.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, з проханням скасувати вимогу Ф-120678-54 від 10.07.2020 року.

Рішенням ДПС України від 21.10.2020 року, скаргу залишено без розгляду.

Позивач з вимогою Головного управління ДПС у Харківській області № Ф-120678-54 від 10.07.2020 року не згоден, вважає її протиправною та такою яка підлягає скасуванню, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України , суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (стаття 2 Закону № 2464-VI).

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина 4 статті 6 Закону № 2464-VI).

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзаци третій, п`ятий частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право, серед іншого: отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів; здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

В частині 1 статті 25 Закону № 2464-VI зазначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статі 25 Закону № 2464-VI).

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (частина 4 статі 25 Закону № 2464-VI).

Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449), розділ VI якої регулює порядок стягнення заборгованості з платників.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 2 розділу VI Інструкції № 449).

Згідно із пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VI Інструкції №449).

Судовим розглядом встановлено, що відносно позивача, що 12.03.2019 року відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника, з урахуванням положень ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № ЄВ 01465406, яким нараховано штрафну санкцію (10%) в сумі 132,59 грн., (20%) в сумі 592,80 грн. та розраховано пеню у розмірі 2954,64 грн. за період з 21.01.2012 року по 22.02.2018 року.

Вказане рішення направлено на останню відому адресу позивача, визначена сума штрафних санкцій та пені за вказаним рішенням позивачем не сплачена та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені не оскаржене ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Так, оскільки позивачем не виконав обов`язок зі своєчасної сплати єдиного внеску, відповідачем правомірно сформував та надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2019 № Ф-120678-54.

Крім того, положеннями ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Також, суд зазначає, що після припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючого органу як фізична особа - платник податків, яка отримувала доход від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточний розрахунок з податків від провадження провадження підприємницької діяльності.

Зняття з обліку ФОП - платника ЄСВ здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок та проведення остаточного розрахунку ( ст. 5 Закону № 2464).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах вимога про сплату недоїмки не підлягає скасування, оскільки на момент розгляду справ в суді є чине рішення контролюючого органу про застосування штрафів та нарахування пені, на виконання якого вказана вимога винесена.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги є такими , що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.