Рішення № 94837500, 10.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3680/20

10 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправним та скасування рішення від 05.03.2020 року за №522/03-21, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати відмову за №522/03-21 Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у не зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім.І.Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім.Франка, ТзОВ ім.Франка, с.Вікно Гусятинського району Тернопільської області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім.Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім.Франка с.Вікно Гусятинського району Тернопільської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не зараховано вказані періоди до страхового стажу, та вважає оскаржувану відмову протиправною та такою, що порушує його права на належний соціальний захист. Просить врахувати, що робота в колгоспі ім.І.Франка, в селянській спілці ім.Франка, зокрема, записи щодо прийняття, зарахування, переведення відображені у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, який підтверджує стаж роботи. Вважає, що неточності в довідках про стаж роботи не можуть ставити в провину позивачу. За наведених обставин у їх сукупності позивач просить задовольнити даний позов повністю.

Ухвалою суду від 23.11.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 13.01.2021 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно довідок № 2233, 2234 від 02.12.2019 року, виданих Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, період роботи в колгоспі «ім. І.Франка», в селянській спілці «ім. І.Франка» с. Вікно Гусятинського району з 1979 року по 1981 рік, з 1992 року по 1998 рік зарахувати до страхового стажу немає підстав, оскільки в даних довідках відсутнє «по батькові» та допущено скорочення «по батькові». Просить врахувати, що в довідці про заробітну плату № 2235 від 02.12.2019, виданій Гусятинським трудовим архівом за період роботи в селянській спілці «ім. І.Франка» з 01.01.1993 року по 31.12.1997 рік відсутнє «по батькові» позивача та допущено скорочення «по батькові» позивача, а отже врахувати при обчисленні розміру пенсії дану довідку не має підстав. Зважаючи на це, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській область вважає, що зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім. Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім. Франка, ТзОВ ім. Франка с. Вікно, Гусятинського району. Тернопільської області неможливо, у зв`язку із чим просить відмовити в задоволенні даного позову.

Ухвалою суду від 13.01.2021 розгляд даної справи відкладено до 10.02.2021 о 10:00 год.

10.02.2021 у судове засідання позивач не прибув, представник позивача подав письмове клопотання, в якому просив дану справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в порядку письмового провадження , просить відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 16.01.2020 позивачу призначено пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05.03.2020 №522/03-21 позивача повідомлено про призначення пенсії за віком та причини не зарахування періодів роботи з 1979 року по 1981 рік, з 1992 року по 1998 рік, з 01.01.1993 року по 31.12.1997 рік. Зокрема зазначено, що згідно довідок № 2233, 2234 від 02.12.2019 року, виданих Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, період роботи в колгоспі «ім. 1.Франка», в селянській спілці «ім. І.Франка» с. Вікно Гусятинського району з 1979 року по 1981 рік, з 1992 року по 1998 рік зарахувати до страхового стажу немає підстав, оскільки в даних довідках відсутнє «по батькові» та допущено скорочення «по батькові». В довідці про заробітну плату № 2235 від 02.12.2019, виданій Гусятинським трудовим архівом за період роботи в селянській спілці «ім. І.Франка» з 01.01.1993 року по 31.12.1997 рік відсутнє «по батькові» та допущено скорочення «по батькові», а отже врахувати при обчисленні розміру пенсії дану довідку не має підстав.

Одночасно зазначено, що страховий стаж позивача обчислений згідно поданих документів, які були надані для призначення пенсії та за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тривалість якого становить 26 років 29 днів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, оформленою листом, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі, Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі, Закон №1058).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058).

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788 постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Водночас, відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 Основних положень трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно пункту 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людино-днів ділиться на 25,4.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є виконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

При цьому, суд вважає, що обчислення страхового стажу колгоспника у разі невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві проводиться за фактичною тривалістю у визначеному порядку.

З трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , що належить позивачу, вбачається, що з 15.04.1979 позивач прийнятий в члени колгоспу ім.Ів.Франка Гусятинського району Тернопільської області, з 10.12.1980 по 11.06.1982 працював на посаді слюсаря-монтажника ПМК-3 тресту "Тернопільспецсільгоспмонтаж"; з 01.11.1992 по 07.02.2000 працював на посаді мельника в селянській спілці ім.Франка.

Крім цього, у відповідності до архівної довідки про трудовий стаж №2233 від 02.12.2019, виданої Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, у документах архівного фонду ТзОВ ім.І.Франка с.Вікно Гусятинського району містяться відомості про роботу у колгоспі ім.І.Франка, селянській спілці ім.І.Франка, ТзОВ ім.І.Франка: ОСОБА_1 - 1979 рік, ОСОБА_1 - 1980, 1994, 1995 роки, ОСОБА_1 - 1981 рік, ОСОБА_1 - 1992, 1993, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000 роки; з квітня 1979 року по листопад 1981 року, з листопада 1992 року по лютий 2000 року.

Водночас суд зазначає, що в оскаржуваній відмові, оформленій листом, відповідачем не оспорюються інші відомості, вказані у зазначеній архівній довідці, зокрема, щодо спірних періодів роботи позивача у період з 1979 року по 1981 рік та з 1992 року по 1998 рік.

Доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірних періодів роботи до загального страхового стажу через відсутність "по батькові" позивача, скорочення "по батькові позивача" не беруться судом до уваги, оскільки, на думку суду, такі є формальною неточністю, а формальні неточності в документах за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку, що в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини четвертої ст.245 КАС України).

Отже, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд питання про зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім.Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім.Франка с.Вікно Гусятинського району Тернопільської області.

При цьому, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану відмову, діяв всупереч вимогам пункту 1 частини другої ст.2 КАС України, з огляду на що така відмова є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в прядку, передбаченому частиною третьою ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправним та скасування рішення від 05.03.2020 року за №522/03-21, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 05.03.2020 №522/03-21, у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім.Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім.Франка с.Вікно Гусятинського району Тернопільської області.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання про зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1979 року по 1981 рік в колгоспі ім.Франка та з 1992 року по 1998 рік в селянській спілці ім.Франка с.Вікно Гусятинського району Тернопільської області.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений у відповідності до квитанції №9 від 03.08.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10 лютого 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: с. Вікно,Гусятинський район, Тернопільська область,48217 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.