Рішення № 94837489, 02.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року Справа № 480/6975/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника позивача – Федорович Є.І.,

представника відповідача – Савченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6975/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" до Головного управління ДПС у Сумській області, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" (далі - ТОВ "ГП "Промсервіс") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області, щодо внесення уточнень до акту перевірки від 20.05.2020 № 2437/18-28-54-04/36066710, окремим листом та прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.06.2020 № 0047525404 та №0047505404 на підставі уточнень до акту перевірки;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 19.06.2020 № 0047525404;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 19.06.20 № 0047505404.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що в порушення вимог податкового законодавства відповідачем було листом уточнено акт камеральної перевірки товариства та встановлено не зафіксовані актом перевірки порушення податкового законодавства. Крім того, позивач вказує, що дії ТОВ "ГП "Промсервіс" щодо задекларованих показників у декларації з ПДВ за березень 2020 року у повній мірі узгоджуються з вимогами податкового законодавства. За твердженнями податкового органу, оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобов ’язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року поданий 14.04.20, то значення графи 6 рядка 21 даного уточнюючого розрахунку, а саме збільшення на 4390596 грн, має враховуватись у рядку 16.2 декларації за квітень 2020 року (звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок). Проте, позивач вказує, що відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України станом на 16.04.2020 звітний податковий період «квітня» тривав, що в свою чергу унеможливлює подання декларації за квітень 2020 року. Оскільки, уточнюючий розрахунок до декларації за січень 2020 року подано до дня подання звітності за березень 2020 року, то відповідно до абз. 2 п.50.1 ст.50, п.203.1 ст.203 ПКУ та вимог п.6 розділу VI Порядку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок № 21), показник 4390596 грн рядка 21 уточнюючого розрахунку, був врахований позивачем та відображений (задекларований) по рядку 16.2 у складі звітної декларації за березень 2020 року від 16.04.2020. Позивач наголошує, що показник 4390596 грн рядка 21 уточнюючого розрахунку, який враховано (задекларовано) у складі декларації з ПДВ за березень 2020 року, у порядку встановленому законом, збільшив показник рядка 16.2 на 4390596 грн, що призвело до нульового показника рядка 18 та по рядку 19 виникло від`ємне значення з ПДВ 128 070 грн.

Крім того, позивач вказує, що описова частина акту перевірки від 20.05.2020 не містить жодного обґрунтування та конкретизації, в чому саме полягає порушення п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та пунктів 4-5 розділу V Порядку №21.

Ухвалою суду від 20.10.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем 06.11.2020 було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову. При цьому відповідач вказує, що перевіркою було встановлено порушення позивачем пунктів 4-5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого завищено суму від`ємного значення по р.16.2, р.16 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків" та завищено суму податкового кредиту (р. 17) декларації з ПДВ за березень 2020 року на суму 4390596 грн. Оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року поданий 14.04.2020, то значення графи 6 рядка 21 даного уточнюючого розрахунку (а саме збільшення на 4390596 грн.) враховується у рядку 16.2 декларації за квітень 2020 року (звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок).

23.11.2020 позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій посилаючись на те, що висновки Акту перевірки від 20.05.2020 про порушення пунктів 4-5 розділу V Порядку № 21 є хибними та помилковими, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.12.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалами суду від 21.01.2021 було замінено відповідача відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області правонаступником - Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу та закрито підготовче провадження.

Представник позивача у судовому засіданні з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив позов підтримала.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області на підставі п.п. 191.1.1, пп. 191.1.2 п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п. 201.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ проведено камеральну перевірку показників податкової декларації з податку на додану вартість в частині неправомірного формування податкового кредиту за березень 2020 року, за результатами якої складено акт від 20.05.20 № 2437/18-28-54-04/36066710 (а.с. 22-23).

Згідно висновків Акту перевірки податковим органом було встановлено порушення пунктів 4-5 розділу V Порядку № 21, внаслідок чого:

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість (р. 21) декларації за березень 2020 року на суму 128078 грн;

- занижено суму, що підлягала сплаті до державного бюджету (р. 18) декларації за березень 2020 року на суму 4262518 грн.

Листом про уточнення інформації від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24 (а.с. 24), відповідачем повідомлено позивача про те, що при складанні Акту було допущено помилку на сторінці 4 акту розділ «Висновки», інформацію, викладену на сторінці 4 акту розділ «Висновки» слід читати в наступній редакції:

За результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року встановлено порушення:

пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПКУ розділу V Податкового кодексу України;

порушення пунктів 4-5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.16 № 21, внаслідок чого:

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість (р. 21) декларації за березень 2020 року на суму 128078 грн;

- занижено суму, що підлягала сплаті до державного бюджету (р. 18) декларації за березень 2020 року на суму 4262518 грн.

Позивачем подавались заперечення на акт перевірки, проте, як вбачається з рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.06.2020 № 8400/10/18-28-54-04-21 висновки акту податковим органом було залишено без змін (а.с. 25-26).

На підставі акту перевірки від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24 відповідачем 19.06.2020 було винесено податкові повідомлення-рішення № 0047525404, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 128078 грн та № 0047505404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 4262518 грн та за штрафними санкціями 1065629,5 грн (а.с. 18-21).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення від 29.09.2020 № 28963/6/99-00-06-02-03-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

На підставі п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

З аналізу вказаних норм суд доходить висновку про те, що у разі виявлення порушення податкового законодавства суб`єктом господарювання податковим органом за наслідками камеральної перевірки складається акт, у якому відображаються виявлені в ході перевірки порушення.

Як вбачається з Акту перевірки від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24 відповідачем за наслідками перевірки ані в описовій частині, ані у висновках не було відображено, що податковим органом за її результатами встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст.198, пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Водночас, у зв`язку з порушенням вказаних норм закону відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як зазначила в судовому засіданні представник відповідача, щодо порушення ТОВ "ГП "Промсервіс" норм п. 198.6 ст.198, пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України податковим органом було вказано у листі за підписом начальника управління у м. Сумах ГУ ДПС у Сумській області "Про уточнення інформації" від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24. При цьому, чим передбачено право податкового органу листом вносити зміни до акту перевірки, представник відповідача пояснити не змогла.

Як вбачається з листа ГУ ДПС у Сумській області "Про уточнення інформації" від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24, відповідачем повідомлено позивача про те, що при складанні Акту було допущено помилку на сторінці 4 акту розділ "Висновки", інформацію, викладену на сторінці 4 акту розділ "Висновки" слід читати в іншій редакції. Зокрема в новій редакції розділу "Висновки" зазначено про встановлення порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПКУ розділу V Податкового кодексу України. При цьому, акт перевірки від 20.05.20 не містить вказівки на те, що акт має інформативні додатки, які є його невід`ємною частиною.

Однак, суд зазначає, що ані Податковий кодекс України, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачають можливість вносити уточнення до акту камеральної перевірки, тим більше встановлювати порушення податкового законодавства окремим листом.

Суд зазначає, що уточненнями до акту перевірки від 21.05.2020 №7233/10/18-28-54-04-24 не виправлялися описки чи арифметичні помилки, виявлені при складанні акту перевірки, а фактично встановлено нові порушення, не зафіксовані актом перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому такі дії відповідача не є правомірними.

Крім того, п.46.1 ст.46 ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Положеннями п.203.1 ст.203 ПКУ встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Положеннями підпунктів 1 та 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21 визначено, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті Кодексу (п.п.1).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (п.п.2).

Згідно пунктів 1, 5, 6 розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку № 21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п.б).

Водночас, абз.2 п.50.1 ст.50 ПКУ передбачено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2020 року № 908036263 від 14.04.2020 (а.с. 35-36), в якому задекларовано:

по рядку 14 «Коригування податкового кредиту» збільшено показник на +4416666 грн (показник який уточнювався -4416786 грн. (був задекларований у звітній декларації за січень 2020 року (а.с. 32-33)); уточнений показник -120 грн., різниця +4416666 грн.

по рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» зменшено показник на -26070 грн.

- по рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації)» збільшено показник на +4390596 грн,

При цьому, суд зазначає, що відповідачем в ході розгляду справи не заперечувалось, що показник 4390596 грн рядка 21 уточнюючого розрахунку до декларації за січень 2020 року не вплинув на значення рядка 18 чи рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року. Отже, в силу приписів п.5, п.6 розділу VI Порядку № 21, у позивача не виникали правові підстави для подання уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 2020 року.

При цьому, показник рядка 21 уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року мав вплив на значення рядка 18 декларації з ПДВ за березень 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.04.2020 подано декларацію з ПДВ за березень 2020 року у встановлений законом строк (а.с. 43-44).

Суд погоджується з доводами позивача, що оскільки уточнюючий розрахунок до декларації за січень 2020 року подано до дня подання звітності за березень 2020 року, то відповідно до абз.2 п.50.1 ст.50, п.203.1 ст.203 ПК України та вимог п.6 розділу VI Порядку № 21, показник 4390596 грн. рядка 21 уточнюючого розрахунку, правомірно був врахований позивачем та відображений по рядку 16.2 у складі звітної декларації за березень 2020 року, внаслідок чого виникло від`ємне значення з ПДВ 128070 грн.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що дії ТОВ "ГП "Промсервіс", щодо задекларованих показників у декларації з ПДВ за березень 2020 року, у повній мірі узгоджуються з вимогами податкового законодавства.

Так, враховуючи законодавчо встановлені терміни подання декларацій з ПДВ, декларація за березень 2020 року з граничним терміном її подання до 20.04.2020 є декларацією звітного (податкового) періоду, у якому значення рядка 21 уточнюючого розрахунку впливало на значення рядка 18 декларації за березень 2020 року. Отже, доводи відповідача про те, що у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року у квітні 2020 року, значення графи 6 рядка 21 даного уточнюючого розрахунку враховується у рядку 16.2 декларації за квітень 2020 року, не грунтуються на вимогах закону.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

На підставі п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.04.2020 (а.с. 35-36) позивачем до податкового кредиту було включено суму 4416666 грн у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджена зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними (а.с. 187-194). Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

З огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому підстави для прийняття рішення про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 4262518 грн та за штрафними санкціями 1065629,5 грн та зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 128078 грн у відповідача були відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 23122 грн, сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 2301 від 20.08.2020.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області, щодо внесення уточнень до акту перевірки від 20.05.2020 № 2437/18-28-54-04/36066710 від 21.05.2020 № 7233/10/18-28/-54-04-24.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 19.06.2020 № 0047525404.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 19.06.2020 № 0047505404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" (вул. СКД, буд. 24, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 36066710) судовий збір у розмірі 23122,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 12.02.2021.

Суддя А.Б. Діска