Рішення № 94837079, 12.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13801/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2020 року, 11.11.2020 року, 17.11.2020 року у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, у розмірі 90% від суддівської винагороди починаючи з 19 лютого 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , у розмірі 90% від суддівської винагороди у розмірі 141885,00 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 32 роки 7 місяців 23 дні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 червня 2020 року позивач звернувся до Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді з 19 лютого 2020 року, враховуючи суддівську грошову винагороду у розмірі 141885,00 гривень.

09 червня 2020 року позивач отримав від відділу з питань перерахунків пенсій № 9 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Рішення №155250001751 від 09 червня 2020 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

19.06.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання такої відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року позов позивача задоволено частково: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої 17.03.2020 року ТУ ДСА України про суддівську винагороду у розмірі 141885 грн., починаючи з 19.02.2020 року. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням 90% суддівської винагороди працюючого судді відмовлено з тих підстав, що відповідач право позивача на той час ще не порушував.

Позивач зазначає, що на теперішній час відповідач порушує його право на перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді, на підставі відповідного суддівського стажу роботи.

На звернення позивача до відповідача письмово повідомлено листами від 03.11.2020 року та 11.11.2020 року про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року виконано повністю, та перераховано позивачу з 19.02.2020 року щомісячне грошове утримання в розмірі 50% від суддівської винагороди, з урахуванням того, що суддівський стаж позивача становить 17 років, а страховий стаж становить 21 рік і 2 місяці.

Як зазначає позивач, в подальшому відповідач частково погодився з ним та уточнив перерахунок довічного грошового утримання з 01.11.2020 в розмірі 64% від заробітку. При цьому врахувавши стаж на посаді судді 27 років 10 місяців 8 днів, що підтверджується наданим ним розрахунком № 493 від 20.11.2020.

Тобто, відповідач, зробивши неналежний перерахунок грошового утримання без урахування стажу роботи на посаді судді та не в розмірі, встановленому законом, а саме: 90% від суддівської винагороди, на думку позивача порушив його права. Згідно з розрахунком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2020 стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 32 роки 7 місяців 23 дні.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№464/21 від 05.01.2021р.), зазначивши, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі №420/5269/20 зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 17.03.2020 № 5-766/20/6 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 по справі № 420/5269/20 апеляційну скаргу Головного управління залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року - без змін.

Як зазначає відповідач, на виконання зазначених судових рішень Головним управлінням позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з 19.02.2020 при страховому стажі 21 рік 2 місяці (в т. ч. суддівський стаж 17 років, що становить 50% посадового окладу) та її розмір на 01.11.2020 становить 70942,50 грн. (141885,00 грнх 50%).

Відповідно до п. 3 ст. 142 розділу X Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідач вважає, що оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 17 років, перерахунок проведено з урахуванням п. 3 ст. 142 розділу X Закону № 1402 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно діючих норм законодавства складає 50 % суддівської винагороди.

Зазначений розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці було нараховано на листопад поточного року.

Відповідач вважає, що перерахунок проведено вірно, покладені судом зобов`язання виконані, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління, таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а позовна заява підлягає залишенню без задоволення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/13801/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №420/5269/20, яка залишена без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250001751 від 09 червня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-766/20/6 від 17.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-766/20/6 від 17.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 141885,00 гривень, починаючи з 19 лютого 2020 року. В іншій частині позову – відмовлено.

Рішенням суду у справі №420/5269/20 встановлено таке:

«Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.12.2018 року № 4049/0/15-18, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у відставку, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до наказу Приморського районного суду міста Одеси від 18.01.2019 року № 2-ос/с, ОСОБА_1 відраховано зі штату Приморського районного суду м. Одеси з 30.01.2019 року.

Відповідно до рішення № 155250001751 від 08.02.2019 року, ГУ ПФУ в Одеській області призначило ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% від заробітної плати з 30.01.2019 року.

В подальшому, 25.03.2019 року, відповідно до рішення № 155250001751, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 перераховане з 31.01.2019 року у розмірі 90% від заробітної плати.

09.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням суддівської винагороди на підставі довідки № 5-766/20/6 від 17.03.2020 року.

Згідно з довідкою 5-766/20/6 від 17.03.2020 року, що видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області ОСОБА_1 , про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 19.02.2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 141885,00 грн.

09.06.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 155250001751 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно з яким, відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі наданої довідки від 17.03.2020 року № 5766/20/6, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області.»

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №420/5269/20, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 28.10.2020 року до відповідача із заявою, в якій просив врахувати його суддівський стаж в розмірі 28 року, починаючи з 19.02.2020 року.

03.11.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано лист, в якому повідомлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі № 420/5269/20 зобов`язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 17.03.2020 № 5-766/20/6 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 по справі № 420/5269/20 апеляційну скаргу задоволено. На виконання зазначених судових рішень проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з 19.02.2020 при страховому стажі 21 рік 2 місяці (в т. ч. суддівський стаж 17 років, що становить 50% посадового окладу) та її розмір на 01.11.2020 становить 70942,50 грн. (141885,00 грн. х 50%). Рішення суду виконано в повному обсязі.

Зазначений розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці позивачу буде нараховано на листопад поточного року.

Сума доплати за період з 19.02.2020 по 31.10.2020 становить 166445,78 грн. та включена до реєстру судових рішень.

Також листом від 11.11.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано лист, в якому зазначено, що на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.20 постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 по справі №420/5269/20 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судців у відставці з 19.02.2020 при страховому стажі 21 рік 2 місяці (в т. ч. суддівський стаж 17 років, що становить 50% посадового окладу), та її розмір на 01.11.2020 становить 70942,50 грн. (141885,00 грн. х 50%). Рішення суду виконано в повному обсязі. Щодо розрахунку стажу на посадах судді. До стажу роботи судді зараховується робота на посадах, визначених статтею 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а саме на посадах:

- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Розрахунок стажу на посадах судді відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 має 32 роки 7 місяців 23 дні стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до розрахунку від 12.11.2020 року Приморського районного суду м.Одеси.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 у справі №420/5269/20 відповідачем 17.11.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При перерахунку пенсії ОСОБА_1 зазначено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 64% суддівської винагороди судді.

Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2020 року, 11.11.2020 року, 17.11.2020 року у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, у розмірі 90% від суддівської винагороди починаючи з 19 лютого 2020 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , у розмірі 90% від суддівської винагороди у розмірі 141885,00 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 32 роки 7 місяців 23 дні, підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону № 1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (частина друга статті 142 Закону № 1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16 жовтня 2019 року №193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який набрав чинності 07 листопада 2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття “щомісячне довічне грошове утримання судді”, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним Конституційний Суд України рішенням від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13 червня 2017 року № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 єдиною нормою, яка визначає порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, здійснення її перерахунку є стаття 142 Закону № 1402-VI.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Суд звертає увагу на те, що зміна відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що призначалося відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, відбулася вже після призначення щомісячного довічного грошового утримання позивача, а саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття “звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина”, що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, при перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці його розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, право на яке особа набула на момент виходу у відставку, і його розмір не може зменшуватися внаслідок подальших змін в законодавстві.

Отже, застосування відповідачем відсоткового показника, передбаченого частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIII, до перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача є протиправним, оскільки цей показник стосується призначення нового щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунку раніше призначеного.

До того ж, суд зазначає, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці змінною величиною є лише розмір довічного грошового утримання, що залежить від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а не відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, що обчислене при його призначенні, та є незмінним.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного утримання позивача з 90 % до 64 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку за рішенням Одеського окружного адміністративного суду в справі № 420/5269/20, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2020 року, 11.11.2020 року, 17.11.2020 року у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, у розмірі 90% від суддівської винагороди починаючи з 19 лютого 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , у розмірі 90% від суддівської винагороди у розмірі 141885,00 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 32 роки 7 місяців 23 дні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

2. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2020 року, 11.11.2020 року, 17.11.2020 року у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, у розмірі 90% від суддівської винагороди починаючи з 19 лютого 2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , у розмірі 90% від суддівської винагороди у розмірі 141885,00 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-766/20/6 від 17.03.2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 32 роки 7 місяців 23 дні

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.