Рішення № 94836758, 12.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 р. № 400/4463/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області у відмові ОСОБА_1 переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з жовтня 2018 року по липень 2020 року у Публічному Акціонерному Товаристві «Чорноморський суднобудівний завод», з урахуванням нарахованої та виплаченої заробітної плати помісячно: жовтень 2018 року - 870 грн., листопад 2018 року - 870 грн., грудень 2020 року 870 грн. 2019 рік- січень-8100 грн., лютий-8100 грн., березень 8100 грн., квітень-8100 грн., травень-8100 грн., червень-8100 грн., липень - 8100 грн., серпень - 8100грн, вересень - 7000грн, жовтейь-7000грн, листопад - 7000 грн., грудень - 7000грн. 2020 рік - січень - 8100 грн., лютий-8100 грн., березень 3200 грн., квітень - 3200 грн., травень - 3200 грн., червень - 3200 грн., липень - 3200 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення пенсії ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу за період роботи з жовтня 2018 року по липень 2020 року на підприємстві ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" з січня 2020 року, тобто з часу звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона не може нести відповідальність за неналежне виконання роботодавцем обов`язку із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, саме несплата Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування слугувало підставою для незарахування відповідачем періодів роботи до страхового стажу позивача з жовтня 2018 року по липень 2020 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує і просить відмовити в позові з посиланням на статтю 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) та зазначає про несплату роботодавцем позивача внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у спірні періоди, а відтак відсутність підстав для зарахування цих періодів до страхового стажу позивача. Щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідач зазначив, що 14.01.2020 позивач відмовилась від заяви про переведення з одного виду пенсії на інший. А отже рішень про відмову у здійсненні переведення з одного виду пенсії на інший відповідачем не приймалось.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України)

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 12.10.2016 та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У січні 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області, щодо переведення її з пенсії, як особи з інвалідністю на пенсію за віком.

Листом, відповідач, за результатами розгляду заяви позивача, повідомив йому про відсутність підстав для зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу позивача у зв`язку з тим, що за індивідуальними відомостями, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на ім`я ОСОБА_1 , наявна сплата ПАТ «ЧСЗ» страхових внесків з вересня 2017 року по вересень 2018 року. За період з жовтня 2018 року по липень 2020 року страхові внески не сплачено.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 8 Закону № 1058-IV передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлена соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина п`ята статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII „Про судоустрій та статус суддів передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов`язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємства не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періодів його роботи в Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" .

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Ураховуючи що позивачем підтверджено період роботи з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року, наявні і підстави для зарахування зазначеного вище періоду до страхового стажу, суд вважає обґрунтованим урахування також заробітної плати позивача за період з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року, для обчислення пенсії. Проте, щодо сум вказаних у позові позивачем за 2020 рік - січень- 8100 грн., лютий-8100 грн., березень 3200 грн., квітень- 3200 грн., травень - 3200 грн., червень - 3200 грн., липень- 3200 грн. суд не бере їх до уваги, з підстав не підтвердженності необхідними документами, щодо їх нарахування.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд установив бездіяльність відповідача щодо неврахування до страхового стажу, набутого під час роботи в Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" з жовтня 2018 року по грудень 2019 року, тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати цю бездіяльність протиправною.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення пенсії ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу за період роботи з жовтня 2018 року по липень 2020 року на підприємстві ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" з січня 2020 року, суд вважає, що заявлена вимога передчасна, оскільки позивач 14.01.2020 відмовилась від заяви поданої до відповідача стосовно переходу на пенсію за віком, та неможливо здійснити перерахунок пенсії з 09.01.2020 так як на зазначену дату позивач ще не мала цього стажу та заробіткуза період роботи з січня 2020 року по липень 2020 року, а тому спір між сторонами в цій частині відсутній.

Також суд виходить з того, що згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Суд наголошує, що згідно з частиною сьомою статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

У зв`язку з цим суд не має права формулювати у резолютивній частині рішення зміст покладеного на відповідача зобов`язання з перерахунку пенсії позивача таким чином, щоб поставити виконання цього зобов`язання або його суть у залежність від результатів такого перерахунку.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періодів роботи у Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періоди роботи у Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 3844159) здійснити з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи в Публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" з 01.10.2018 року по 31.12.2019 року.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник