Рішення № 94836692, 11.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10565/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта Даниловича Василя Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, поліцейського СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта Даниловича Василя Васильовича (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №182247 від 12.11.2020, винесений поліцейським СРПП №3 ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Даниловичем Василем Васильовичем;

- присудити судові витрати, витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 24.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Усуваючи недоліки позовної заяви позивач подав до суду заяву від 07.12.2020 за вх. 65618, у якій відповідачем вказано поліцейського СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта ОСОБА_3 . Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач виніс заборонний припис з порушенням порядку оформлення, без врахування фактичних обставин справи та за відсутності будь-яких підстав, оскільки жодного насильства позивач не вчиняв.

30.12.2020 за вх. №71257 від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позову заяву, проти задоволення позову заперечило з підстав, викладених у відзиві. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Наголосив, що стосовно ОСОБА_1 вже виносився терміновий заборонний припис від 29.10.2020 терміном на 2 доби, який полягав у «забороні у будь-який спосіб контактувати». Терміновий заборонний припис від 11.11.2020 винесено стосовно кривдника строком на 1 добу. Беручи до уваги вказані обставини, припис стосовно позивача винесено відповідно до законодавства, з врахуванням усіх фактичних обставин, встановлених під час фіксації порушення, про що свідчать додаткові докази. Позовні вимоги необґрунтовані і безпідставні.

З приводу витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що на підтвердження здійснення правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, яка передбачена договором та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано лише попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу. Однак доказів оплати послуг адвоката до матеріалів справи не долучено, що унеможливлює визнати вартість послуг по наданню правової допомоги дійсною та обґрунтованою. Крім того, із наданих документів не видно, що адвокат ОСОБА_4 надавав послуги саме в межах цієї справи. Крім того, справа розглядається без виклику сторін, а у графі розрахунку адвокатом зазначено 2 години та вартість 2000,00 грн. Вважає такі вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач подав відповідь на відзив (від 21.01.2021 за вх. №3845), у якій зазначив, що викладені у відзиві доводи відповідача фактично стосуються переоцінки доказів, не спростовують правильність доводів позивача. Оскільки під час складення заборонного припису позивача не опитано, подані відповідачем документи не можуть бути беззаперечними доказами у справі.

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Поліцейський СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант ОСОБА_3 виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №182247 від 12.11.2020. Згідно зі ст. 25 закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_2 , у зв`язку із скоєнням домашнього насильства, ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Строк винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника поліцейським не вказано.

Вважаючи терміновий заборонний припис таким, що порушує його права і свободи, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11.3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017 (далі – Закон №2229) домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

В даному випадку, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За визначенням ст. 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника – спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» від 01.08.2018 №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі – Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі – припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі – уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно з розділом II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону №2229 та п. 4 розділу II Порядку №654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Пунктом 5 Порядку №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Також, згідно з п. 10 Розділу ІІ Порядку №654 у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З матеріалів справи судом встановлено, що поліцейським ОСОБА_3 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства, а саме: «почав зі мною сварку сімейну, на мої зауваження не реагував, під час сварки були мої діти присутні, не пускав до кімнати дитину за одягом».

Відповідачем долучено матеріали за зверненням ОСОБА_2 від 11.11.2020, а саме:

- довідку про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 від 11.11.2020, згідно з якою опитано лише ОСОБА_2 ;

- рапорт, згідно з яким отримано заяву та зареєстровано ЄО за №4850 від 11.11.2020 як : Домашнє насильство;

- протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію щодо колишнього чоловіка ОСОБА_1 ;

- пояснення ОСОБА_2 ;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- рапорт від 25.11.2020 з приводу того, що під час перевірки матеріалів зареєстрованих 11.11.2020 в інформаційно-телекомунікаційній системі здійснювалися неодноразові візити по місцю проживання ОСОБА_1 , однак за цією адресою останній був відсутнім, місцезнаходження невідоме. При встановленні останнього його буде опитано по даному факту та притягнуто до адміністративної відповідальності;

- відповідь ОСОБА_5 про те, що звернення зареєстроване 11.11.2020 уважно розглянуте працівниками підрозділу; подальшу перевірку припинено; опитати ОСОБА_1 під час перевірки не виявилося можливим. Однак при встановленні останнього, його буде опитано та притягнуто до адміністративної відповідальності;

- витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи про терміновий припис від 29.10.2020 АА №81365 на доказ попередніх конфліктів ОСОБА_1 з колишньою дружиною;

- витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи про терміновий припис АА №182247.

Суд звертає увагу відповідача, що серед наданих доказів немає пояснень ОСОБА_1 під час винесення термінового припису від 12.11.2020, всупереч п. 5 Порядку №654 та положенням Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», якими у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

Також, на виконання вимог п. 10 Порядку №654 у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - не зазначено ні часу та дати винесення припису, ні час та дати закінчення дії припису.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що поліцейським СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом Даниловичем В.В. при складанні термінового заборонного припису серії АА №182247 від 12.11.2020 не дотримано вимог законодавства, а саме: не здійснено перевірку відповідної інформації – не відібрано пояснення у ОСОБА_1 та не встановлено строку дії термінового заборонного припису.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Для належного захисту прав позивача суд вважає, за необхідне визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №182247 від 12.11.2020.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при складанні оскарженого термінового заборонного припису, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії АА №182247 від 12.11.2020 складеного поліцейським СРПП №3ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом Даниловичем В.В.

Оскільки відповідачем у цій справі позивач визначив поліцейського СРПП №3 ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Даниловича Василя Васильовича, судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України в сумі 840,80 грн. належить стягнути на користь позивача не з фізичної особи, а з суб`єкта владних повноважень, який має бюджетні асигнування - з Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити, що окрім попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу позивач не надав жодних доказів понесення таких витрат. Тому суд таке питання не розглядає.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 71, 73, 90, 171, 241-243, 245, 248, 257, 261-263, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суддя, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №182247 від 12.11.2020, винесений поліцейським СРПП №3 ПП Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Даниловичем Василем Васильовичем.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3; ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.02.2021.

Суддя Кравців О.Р.