Рішення № 94836627, 08.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12316/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80084, Львівська область, Сокальський район, с.Межиріччя, вул.Шахтарська, 35 «В») (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місцезнаходження: 80000, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, вул.Міцкевича, 5, код ЄДРПОУ 34721466) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з коштів ДП «Львіввугілля», накладених постановою про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004;

- зобов`язати відповідача винести постанову, якою зняти арешт з коштів ДП «Львіввугілля», накладений постановою про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 06.05.2005 державним виконавцем, начальником відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження щодо боржника ДП «Львіввугілля» була затверджена постанова №1/57-05 від 06.05.2004 про арешт коштів боржника, на підставі якої було накладено арешт на всі гроші, що є власністю ДП «Львіввугіллі» в сумі 14290829,47 грн., які містяться, поступають чи будуть поступати на всі рахунки, які належать шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля», що відкриті у Львівській обласній дирекції АППБ «Аваль». Вказує, що у постанові №1/57-05 від 06.05.2004 зазначено, що на час винесення даної постанови, боржником ДП «Львіввугілля» не виконано виконавчих документів про стягнення платежів на користь держави, виконавчого збору та іншого, всього на суму 14290829,47 грн. 31.07.2020 позивач звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» з листом про надання інформації щодо арештованого рахунку. Листом №Д5-В28129-238 від 08.08.2020 АТ «Райффайзен Банк Аваль повідомило позивача про те, що рахунок арештовано на підставі постанови №1/57-05 від 06.05.2004. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням зняти вказаний арешт, проте отримував відмову. Позивач звертає увагу, що згідно з наданої йому інформації, а саме даних АСВП, на даний час на виконанні не перебувають виконавчі провадження щодо боржника ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», які відкриті протягом 2004-2005 років. З врахуванням наведених обставин, позивач вважає, що продовження дії арешту на рахунках за відсутності виконавчого провадження та бездіяльність посадових осіб відповідача є порушенням чинного законодавства, зловживання владою та службовим становищем. Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 28.12.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 26.01.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачу надавались відповіді про те, що згідно з даними АСВП встановити відомості по виконавчому провадженню, у межах якого 06.05.2004 виносилась постанова №1/57-05 про арешт коштів ДП «Шахта «Відродження», немає можливості, оскільки дана постанова не виносилась в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень та відповідно не міститься в АСВП. Вказує, що відповідно до п. 4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження внесені до Системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. З врахуванням наведеного, зазначає, що всі заходи примусового виконання здійснюються виключно в рамках законодавства України в межах повноважень, в порядку та в спосіб відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на наведене вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

27.01.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою державного виконавця Сокальського районного управління юстиції №1/57-05 про арешт коштів боржника від 06.05.2004 накладено арешт на всі грошові кошти, що є власністю ДП «Львіввугілля», в сумі 14290829,47 грн., які містяться, поступають чи будуть поступати на всі рахунки, які належать шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля», що відкриті у Львівській обласній дирекції АППБ «Аваль».

Крім цього, у вказаній постанові зазначено, що на час винесення даної постанов, боржником ДП «Львіввугілля» не виконано виконавчих документів про стягнення платежів на користь держави, виконавчого бору та іншого, всього на суму 14290829,47 грн.

31.07.2020 ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» звернулася з листом №3/1-6-03/738 до керуючого АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому позивач просив надати інформацію щодо арештованого рахунку НОМЕР_1 , який відкритий у цьому банку та на підставі яких постанов про накладення арештів був заблокований даний рахунок.

08.08.2020 АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив позивача листом №Д5-В28/29238 про те, що рахунок арештовано на підставі постанов про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004 та ВП №47140778 від 22.03.2016.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із вимогою про зняття арешту коштів з вказаного рахунку, проте отримував відмову.

Позивач 05.11.2020 звернувся з листом №3/1.-6-09/1082 до начальника Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому, зокрема, просив винести постанови, у яких зазначити про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках банків, що перелічені в постанові від 06.05.2004 №1/57-05 про арешт коштів боржника та постанові від 12.01.2005 №1/15-05 про арешт коштів боржника.

У відповідь позивач отримав лист №В4/27656 від 13.11.2020, згідно з яким відповідачем повідомлено ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», що згідно з даними АСВП встановити відомості по виконавчому провадженню у межах якого 06.05.2004 виносилась постанова про арешт коштів ДП «Шахта «Відродження» немає можливості, оскільки дана постанова не виносилась в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень та відповідно не міститься в АСВП.

Вказав, що перелік випадків для зняття арешту та заборони відчуження майна у виконавчих провадженнях встановлено ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств». А тому, оскільки відсутні відомості по виконавчому провадженні у межах якого 06.05.2004 та 21.01.2005 виносилась постанова про арешт коштів ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», неможливо встановити чи підпадає дане виконавче провадження до переліку, визначеного в ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Крім цього повідомив, що згідно з п.9.9. ч.9 Наказу №2274/5 від 25.12.2008 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню. Відповідно до наведеного надати копії постанов про закінчення, зупинення виконавчих проваджень в межах яких винесена постанова про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004 та №1/15-05 від 21.01.2005 неможливо.

За інформацією відповідача матеріали виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на рахунки позивача, на даний час знищені відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5, згідно з яким строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, відсутність в автоматизованій системі виконавчого провадження даних про відкриті виконавчі провадження свідчить про їх закриття, тобто разом з закриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен був зняти арешт з рахунків у банку. Однак, державний виконавець, всупереч вимогам закону, не здійснив зняття арешту з рахунків у АТ «Райффайзен Банк Аваль». На підставі цього позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» визначено, що вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Львіввугілля» належить до управління Міністерства енергетики України. Основний вид діяльності 05.10 Добування кам`яного вугілля,

ДП «Львіввугілля», діє відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міненерговугілля України №448 від 09.07.2020.

Згідно з п.2.2.1. Статуту ДП «Львіввугілля» основним напрямком діяльності Підприємства є добування та збагачення кам`яного вугілля.

Відповідно до виписки серії ААВ №629906 та витягу з Єдиною державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.03.2020 основним видом діяльності Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» є добування кам`яного вугілля 05,10.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» створено згідно з наказом ДП «Львіввугілля» від 12.02,2003 №1 «Про створення відокремлених підрозділів ДП «Львіввугілля».

ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» діє відповідно до «Положення про відокремлений підрозділ «Шахта «Відродження» Державною підприємства «Львіввугілля» затвердженого генеральним директором ДП «Львіввугілля» 20.07.2020 та погодженого Міністерством енергетики України.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.7 ч.3 ст.18 Закону України №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 1 ст. 56 Закону України №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п.14. ч.1 ст.34 Закону України №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Відповідно до ч.8 ст.35 Закону України №1404-VIII у випадку, передбаченому пунктом 14 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій на період дії обставин, визначених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Згідно з ст.40 Закону України №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнених виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений па майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту намайно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України №1404-VIII державний виконавець може приймати рішення у формі постанов, в тому числі про зняття арешту з коштів на рахунках боржника, лише в межах здійснення виконавчого провадження. Після закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, таких повноважень державний виконавець немає.

З листа Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) №В4/27656 від 13.11.2020 слідує, що виконавче провадження, в межах якого винесена постанова про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004 є завершеним, однак надати будь-які документи щодо даного виконавчого провадження є неможливим, оскільки закінчився строк їх зберігання і дані документи знищено. Згідно з даними АСВП на виконанні у відповідача не перебувають виконавчі провадження щодо боржника ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», які відкриті протягом 2004-2005 років.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується сторонами, що на даний час виконавче провадження, в межах якого винесено постанову №1/57-05 від 06.05.2004 про арешт коштів боржника, не перебуває на виконанні в Сокальському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) і документи цього виконавчого провадження не внесені до Автоматизованої системи виконавчих проваджень та знищені.

Тому, позовна вимога визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо відмови у знятті арешту з коштів ДП «Львіввугілля», накладених постановою про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004 задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Згідно з ч. 6 ст. 28 вказаного Закону, у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.47 п. 2 і 8 ч.1 ст.49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Аналогічні положення містить ч.3 ст. 40 діючого на даний час Закону України №1404-VIII, згідно з якою у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не подано доказів відкриття окремих виконавчих проваджень по стягненню виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Не надано також доказів наявності в позивача заборгованості по виконавчому збору. Водночас, згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 13.11.2020 на виконанні у Сокальському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) немає відкритих виконавчих проваджень щодо ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля».

Таким чином судом встановлено, що на даний час відсутні підстави для збереження арешту коштів на рахунках ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля».

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що суд може прийняти рішення та обрати спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод та інтересів.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зняття арешту коштів ДП «Львіввугілля» у АТ «Райффайзен Банк Аваль», накладеного згідно з постановою про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2102,00 грн. сплачений згідно з платіжним дорученням №7 від 12.01.2021.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Зняти арешт коштів Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80084, Львівська область, Сокальський район, с.Межиріччя, вул.Шахтарська, 35 «В») на рахунках у АТ «Райффайзен Банк Аваль», який накладено згідно з постановою про арешт коштів боржника №1/57-05 від 06.05.2004.

Стягнути з Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місцезнаходження: 80000, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль, вул.Міцкевича, 5, код ЄДРПОУ 34721466) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля» (місцезнаходження: 80084, Львівська область, Сокальський район, с.Межиріччя, вул.Шахтарська, 35 «В») судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 12.02.2021

Суддя Р.І. Кузан