Рішення № 94836339, 01.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4636/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Пономарьової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Буткова Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 лисопада 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Буткова Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, управління), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 29 від 18.09.2020 Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову у призначенні пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Марківське об`єднанt управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 06.08.1992 по 03.08.1993 на шахті імені «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит»;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу час навчання у період з 01.09.1985 по 13.01.1989 в Свердловському СПТУ №73;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу період проходження строкової військової служби в армії з 03.06.1990 по 23.04.1992;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 вересня поточного року позивач звернувся до Новопсковського відділу Марківського об`єднаного УПФУ Луганської області з заявою про призначення пенсійних виплат та додав до заяви відповідні документи.

18 вересня 2020 року відповідач рішенням № 29 відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В своєму рішенні зазначив, що позивачу необхідно надати уточнюючі довідки про наявний пільговий стаж роботи на виробничому об`єднанні по добуванню антрациту «Свердловантрацит» шахта імені «60-ліття СССР» за період з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 06.08.1992 по 03.08.1993, з причини відсутності підтвердження пільгового стажу та неможливості визначити повну зайнятість протягом робочого дня. А за період з 21.08.1992 взагалі відсутня атестація робочих місць. Також УПФУ повідомило, що зарахувати до пільгового стажу час навчання з 01.09.1989 в Свердловському СПТУ №73 (диплом серії НОМЕР_1 від 13.01.1989) не має можливості, так як період роботи після навчання з 20.01.1989 по 19.05.1990 не підтверджено уточнюючою довідкою підприємства та не можливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах. Період проходження строкової військової служби в армії з 03.06.1990 по 23.04.1992 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за списком №1 у зв`язку з відсутністю підтвердженого згідно з вимогами чинного законодавства пільгового стажу на момент призову та після звільнення з військової служби.

З метою отримання відповідних документів які б підтверджували трудовий стаж та право на пільгову пенсію позивач був змушений поїхати на тимчасово окуповану територію, оскільки заклад, де він навчався, та всі підприємства, де працював, знаходяться саме там.

В листопаді 2020 року позивач знову звернувся до Марківського об`єднаного УПФУ Луганської області та надав спеціалісту всі необхідні довідки, які підтверджують його стаж роботи та відповідають записам в трудовій книжці НОМЕР_2 від 20.01.1989.

Однак спеціаліст Новопсковського відділу Марківського об`єднаного УПФУ Луганської області в усній формі повідомив позивача, що призначити пенсію, спираючись на пред`явлені документи, які були видані та завірені печаткою окупаційної влади на не підконтрольній українській владі території, немає законних підстав.

Позивач вважає що той факт, що відповідач не має можливості перевірити його трудовий стаж за допомогою електронних запитів та сервісів у зв`язку з тимчасовою окупацією ОРДЛО не має стати умовою для порушення його Конституційного права на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, який передбачено ст. 46 Конституції України.

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.39-40).

18 грудня 2020 року від представника відповідача за вх. № 52006/2020 надійшов відзив на позов від 17.12.2020 (а.с.48-51), в якому зазначено, що управління заперечує проти заявлених вимог з таких підстав.

Загальний стаж роботи позивача становить 27 років 06 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком 1 становить 8 років 7 місяців 19 днів (який розрахований за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального срахування). Зарахувати до пільгового стажу періоди роботи в якості підземного електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею на «Свердловантрацит производственном объединении по добиче антрацита «Свердловантрацит шахта имени «60 лет СССР»» з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 05.08.1992 по 03.08.1993 немає законних підстав за відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками підприємства. Також неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах. За період з 21.08.1992 по 03.08.1993 відсутня атестація робочих місць.

Період навчання з 01.09.1985 по 13.01.1989 в СПТУ №73 зарахувати до пільгового стажу роботи немає можливості, оскільки період роботи після навчання з 20.01.1989 по 19.05.1990 не підтверджено уточнюючою довідкою підприємства та неможливо визначити повну зайнятись протягом робочого дня на підземних роботах.

Період строкової військової служби з 03.06.1990 по 23.04.1992 не підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу за Списком №1 у зв`язку з відсутністю підтвердженого згідно з вимогами чинного законодавства пільгового стажу на момент призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби.

Таким чином, позивач має пільговий стаж менше, ніж передбачено вимогами п.2 ч.1 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин управління вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Укрїни серія НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).

14.09.2020 позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 35).

Управлінням прийнято рішення від 18.09.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно з п.2 ч.1 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.16-17).

Відповідно до зазначеного рішення до пільгового стажу позивача не зараховані такі періоди, а саме:

- період роботи на шахті «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 05.08.1992 по 03.08.1993 на посаді електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею, оскільки відсутні підтвердження повної зайнятістю протягом робочого дня на підземних роботах, відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками підприємства, а також відсутня атестація робочих місць за умовами праці;

- період навчання у Свердловському СПТУ №73 з 01.09.1985 по 13.01.1989, оскільки період роботи після навчання не підтверджено уточнюючою довідкою підприємства;

- період проходження строкової військової служби з 03.06.1990 по 23.04.1992, оскільки відсутнє підтвердження пільгового стажу на момент призову на строкову військову службу та після звільнення з неї.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що згідно з наданих позивачем документів його загальний стаж складає 27 років 06 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком 1 - 08 роки 07 місяців 19 днів.

Отже, спірними періодами пільгового стажу позивача, в зарахуванні якого позивачу відмовлено, є періоди роботи на шахті «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 05.08.1992 по 03.08.1993, а також період навчання у Свердловському СПТУ №73 з 01.09.1985 по 13.01.1989 та період проходження строкової військової служби з 03.06.1990 по 23.04.1992.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_5 містить такі записи за спірні періоди стажу позивача:

Середнє професійно-технічне училище № 73:

01.09.1985 - 13.01.1989 навчався за спеціальністю підземний електрослюсар 3 розряду (запис № 1, № 2, диплом НОМЕР_1 від 13.01.1989);

Шахта «імені 60-лет СССР»:

20.01.1989 прийнято підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на ділянку підготовчих робіт (запис № 3, наказ № 36к від 20.01.1989);

19.05.1990 звільнений у зв`язку з призовом в ряди Радянської Армії (запис № 4, наказ № 236к від 23.05.1990);

03.06.1990-23.04.1992 служба в рядах Радянської Армії (запис № 5, запис № 6, в/б НЧ № 9331309);

Шахта імені «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит»:

06.08.1992 прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду, з повним робочим днем під землею (запис № 7 наказ № 986/к від 06.08.1992);

03.08.1993 звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (запис № 8, наказ № 377к від 04.08.1993).

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також мають відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I Гірничі роботи Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.

Відповідно до вимогп.п. 1) п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1, позивачу достатньо 10 років такого стажу.

При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994 то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 20.01.1989 по 19.05.1990, з 05.08.1992 по 03.08.1993 на посаді електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.

Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу було надано довідку «про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записей в ній» №1748 від 30.09.2020 на шахті імені «60-лєтіє СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит», де працював позивач, якою підтверджується, що позивач у спірні періоди роботи працював за посадами, що передбачені Списком №1 (а.с. 18). Зазанченою довідкою також встановлено, що підставою видачі довідки позивачу є, крім іншого, накази про атестації робочих місць № 314 від 28.12.1995 та №773 від 19.10.1999 (а.с. 18).

При цьому, суд зазначає, що вищезазначені документи, видані установою, що здійснює свою діяльність на тимчасово окупованій території України.

Щодо наявності підстав для зарахування пільгового стажу позивача на підставі зазначеної довідки суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшій міжнародній практиці. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність застосування названих загальних принципів (Намібійські винятки), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки вищезазначених документів, виданих установами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Тому, суд приймає до розгляду зазначені документи для визначення пільгового стажу позивача у спірні періоди його роботи.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі документи.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та подана позивачем довідка містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його служби в Радянській армії з 03.06.1990 по 23.04.1992 суд дійшов такого висновку.

Для підтвердження періоду проходження строкової військової служби у лавах Радянської Армії в період з 03.06.1990 по 23.04.1992 позивачем надано військовий квиток серії НОМЕР_6 (а.с.12-14).

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час проходження строкової військової служби, який зараховується до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 03.06.1990 по 23.04.1992 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, 19.05.1990 позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку з його призовом на строкову службу до Радянської армії.

Отже, період проходження строкової військової служби з 03.06.1990 по 23.04.1992 підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо можливості зарахування періоду навчання позивача в Свердловському СПТУ №73 з 01.09.1985 по 13.01.1989 до пільгового стажу суд дійшов таких висновків.

Також, для підтвердження періоду навчання у Свердловському СПТУ №73 позивачем надано диплом серії НОМЕР_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 в 1985 році вступив до Свердловського СПТУ №73 та в 1989 році закінчив повний курс Свердловського СПТУ №73 по спеціальності "електрослюсаря підземного третього розряду" (а.с.15).

Також, суд зазначає, що абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, зарахування періоду навчання до пільгового стажу у повній мірі залежить від того, чи була особа працевлаштована протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Судом встановлено, що в період з 01.09.1985 по 13.01.1989 позивач навчався у Свердловському СПТУ №73, а 20.01.1989 позивача було прийнято на роботу на шахті імені «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит» на посаду електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею.

Отже, позивач працевлаштувався в той же місяць після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, тому позивач має право на зарахування періоду навчання в Свердловському СПТУ №73 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.09.2020 № 29 "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 , тому воно має бути скасовано судом.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до вимог пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 : періоди роботи з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 06.08.1992 по 03.08.1993 на шахті імені «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит»; період навчання з 01.09.1985 по 13.01.1989 в Свердловському УПТУ №73; період строкової військової служби в армії з 03.06.1990 по 23.04.1992, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за заявою від 14.09.2020, нарахувати та виплатити заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 26.11.2020 № 66 (а.с.4), оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ЄДРПОУ: 41247405; місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №29 від 18.09.2020 про відмову у призначення пенсії згідно з п.2 ч.1 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 : періоди роботи з 20.01.1989 по 19.05.1990 та з 06.08.1992 по 03.08.1993 на шахті імені «60-ліття СССР» виробничого об`єднання «Свердловантрацит»; період навчання з 01.09.1985 по 13.01.1989 в Свердловському УПТУ №73; період строкової військової служби в армії з 03.06.1990 по 23.04.1992, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за заявою від 14.09.2020, нарахувати та виплатити заборгованість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян