Ухвала суду № 94836052, 10.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 лютого 2021 року м. Київ № 320/410/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Гірничий і каменеобробний комбінат «Біличі» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 № Ю-1451-17 складену Головним управління Державної податкової служби у Київській області.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме шляхом подання до суду відомостей щодо найменування позивача, які відповідають відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

05.02.2021 на адресу суду надійшла заява представника АТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі», у якій позивач зазначив, що 03.06.2019 відбулася зміна найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» на Акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі».

Щодо строку звернення до суду представник позивача зазначив, що клопотання про поновлення строку містить в матеріалах справи. В обґрунтування пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач 13.11.2020 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 року №Ю-1451-17 на суму 368 907,87 грн. Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі №320/11852/20 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву повернуто позивачу на підставі того, що до позовної заяви не додано документів (статуту, установчого документу, рішення органу управління про обрання генерального директора) на підтвердження повноважень генерального директора ПАТ «ГВКК «Біличі» Повзика О.О., що підтверджує його право на видачу відповідної довіреності від імені підприємства, тому повноваження адвоката як представника позивача належним чином не підтверджені. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі №320/11852/20 разом з позовною заявою та доданими документами отримано представником ПАТ «ГВКК Біличі» в приміщенні суду 25.11.2020 року.

Представник позивача вказав, що ПАТ «ГВКК Біличі» повторно звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.09.2020 року №Ю-1451-17. Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №320/12972/20 (суддя Балаклицький А.І.) позовну заяву повернуто позивачеві на підставі того, що позовна заява підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №320/12972/20 разом з позовною заявою та доданими документами отримано представником ПАТ «ГВКК Біличі» в приміщенні суду 18.12.2020 року.

Представник позивача вказав, що відповідно до частини 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом.

Таким чином, ПАТ «ГВКК Біличі» повторно звертається до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.09.2020 року №Ю-1451-17 та просить поновити строк звернення до суду як такий що пропущено з поважних причин.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та письмові пояснення щодо обґрунтування пропуску такого строку, суд зазначає таке.

Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 18.01.2021 вказав, що частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви, 24.09.2020 позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 № Ю-1451-17 складену ГУ ДПС у Київській області згідно якої підприємству визначено суму боргу у розмірі 368907,87 грн. Позивач зазначив, що не погоджуючись з визначеною сумою боргу, було направлено на адресу ДПС України скаргу на вказану вимогу. За результатами розгляду скарги, ДПС України складено рішення про результати розгляду скарги №30828/6/99-00-06-03-01-06 від 23.10.2020 згідно якого вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Позивач вказав, що зазначене рішення отримав 03.11.2020.

Водночас, слід зауважити, що до суду з цим адміністративним позовом ПАТ «Гірнчовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» звернулося 05.01.2021, що підтверджується відомостями на конверті у якому надійшов адміністративний позов до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами абз. 4,5,6 ч.4 статті 25 вказаного Закону обумовлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплету внеску ще і в суді.

Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.

Таким чином платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або у судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених аби. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Слід зазначити, що позивач оскаржуючи до суду спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Київській області від 08.09.2020 № Ю-1451-17 вже скористався правом на адміністративне оскарження спірної вимоги. Проте, рішенням за результатами розгляду скарги, ДПС України складено рішення про результати розгляду скарги №30828/6/99-00-06-03-01-06 від 23.10.2020 згідно якого вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Позивач вказав, що зазначене рішення отримав 03.11.2020.

При цьому, суд враховую що вперше позивач звернувся до суду 13.11.2020 звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 року №Ю-1451-17 на суму 368 907,87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі №320/11852/20 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими документами. При цьому, як зазначив сам позивач ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі №320/11852/20 разом з позовною заявою та доданими документами отримано представником ПАТ «ГВКК Біличі» в приміщенні суду 25.11.2020 року.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та повторно звернувся до суду з вказаним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 08.09.2020 року №Ю-1451-17. Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №320/12972/20 (суддя Балаклицький А.І.) позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з тим, що позовна заява підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле.

Як вбачається з пояснень представника позивача копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №320/12972/20 разом з позовною заявою та доданими документами отримано представником ПАТ «ГВКК Біличі» в приміщенні суду 18.12.2020 року.

Разом з тим, втретє з даним позовом до суду позивач звернувся 05.01.2021, що підтверджується відомостями на конверті у якому надійшов адміністративний позов до суду. Отже, суд зазначає, що у проміжок часу з 18.12.2020 по 05.01.2021 позивач не вчиняв жодних дій щодо подання позовної заяви до суду, не зважаючи на достатній проміжок часу для оформлення належного підпису на позовній заяві, так як повернення позову ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 відбулося заме у зв`язку з відсутністю належного підпису представника позивача на оригіналі позовної заяви. Крім того, суд звертає увагу, що правом на оскарження вищевказаних ухвал суду у справах № 320/11852/20 та 320/12972/20 про повернення позовної заяви в апеляційному порядку не скористався.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

У свою чергу, суд зазначає, що позивач подаючи позовну заяву втретє, розуміючи що строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) є стислим, зокрема десятиденним не вчиняв дій щодо пришвидшення оформлення належного підпису на примірнику позовної заяви та подання її до суду, а зволікаючи щодо подання такого позову у проміжок часу з 18.12.2020 по 05.01.2021 пропустив строк звернення до суду. Однак такі обставини не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що викладені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними.

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд встановив, що позивач звернувся до суду більше ніж через чотири місяці з моменту отримання вимоги про сплату боргу та більше ніж через десь днів після отримання рішення за результатами розгляду скарги позивача на спірне рішення, а отже, з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду для оскарження вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протипарвною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.