Рішення № 94835976, 28.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року № 320/7304/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р.,при секретарі судового засідання Ставничому Н.В, за участю: представника позивача - Поліщук М.В., представника відповідача - Левицького С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до Орендного підприємства "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпраці в Київській області звернулось до суду з позовом до Орендного підприємства "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" з вимогою застосувати до ОП "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовими особами Головного управління Держпраці в Київській області проведено планову перевірку ОП "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД", що розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, бул. Незалежності, буд. 14, за результатами якої складений акт №5.2/301/221 від 18.06.2019, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Також, за результатами перевірки був скиданий припис від 18.06.2020 №5.2/301/221. Зазначив, що з метою встановлення факту виконання вимог припису, посадовими особами позивача здійснено спробу проведення позапланової перевірки, проте відповідачем не допущено посадових осіб позивача до проведення такої перевірки. Вказав на те, що посадовими особами відповідача за результатами перевірки здійснено виклик поліції та складено акт про не допуск до здійснення перевірки №19.

У зв`язку із наведеним та відсутністю можливості позивачем встановити факт виконання вимог припису, позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення робіт, шляхом зупинки робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква).

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечував. Зазначив, що з 01.01.2012 та на момент розгляду даної справи підприємством не виконуються будівельно-монтажні роботи, працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою на підприємстві відсутні, також на підприємстві відсутні будь-які вантажопідіймальні механізми та автотранспортні засоби. Вказав, що про дане повідомляв ГУ Держпраці у Київській області листом (вих.№16 від 10.06.2019). Стверджував, що відповіді на вище вказаний лист підприємство не отримало, натомість, головний державний інспектор відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Човпан М.С. під час проведення перевірки підприємства, незважаючи на пояснення посадових осіб, взяв дані зі старого договору на електропостачання підприємства, укладеного з «А.Е.С. Київобленерго» ще у 2011 та вписав в акт перевірки від 18.06.2019 об`єкти енергетики (ТП-РБУ (320 кВА), ТП-РБУ (630 кВА). Зазначив, що об`єкти енергетики (ТП-РБУ (320 кВА), ТП-РБУ (630 кВА) не знаходилися за вказаною позивачем у позовній заяві адресою: м. Бровари, бульв. Незалежності, 14 та ще з 01.01.2013 не перебувають ні на балансі, ні у власності ОП «Броварипромжитлобуд».

Стверджував, що у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів та законів України про запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби COVІD-19 на території України та у зв`язку з оголошеними карантинними заходами, працівники підприємства на підставі рішення ради орендарів (протокол від 02.07.2020) з 07.07.2020 знаходились в оплачуваних та без збереження заробітної плати відпустках. Також, керуючий підприємством ОСОБА_1 знаходився у черговій основній щорічній відпустці, тривалістю 24 календарних дні з 09.07.2020 по 01.08.2020.

Відповідач зазначив, що приблизно в 10:30 16.07.2020 в офісне приміщення на п`ятому поверсі, де перебували два бухгалтера підприємства, які вийшли на робоче місце для складання і відправлення бухгалтерської звітності з ЄСВ та ПДВ, зайшов з направленням на проведення позапланової перевірки №5.2/279 від 10.07.2020 головний державний інспектор відділу нагляду за об`єктами котлонагляду та підйомними спорудами ОСОБА_2 . Дізнавшись, що з працівників підприємства нікого більше немає та вони вийдуть на роботу не раніше 04.08.2020, а керівник знаходиться в черговій відпустці тривалістю 24 календарних дні, він залишив на столі оригінал направлення на проведення перевірки і пішов, нічого не сказавши.

Вказав, що як стало йому відомо пізніше, то головний державний інспектор ОСОБА_2 здійснив телефонний дзвінок на номер 102 і повідомив, що його не допускають для перевірки на територію ОП «Броварипромжитлобуд», але виїзду наряду поліції він не потребує, від написання заяви та письмового пояснення категорично відмовився і подзвонив тільки для фіксації даного факту.

Відповідач наголошує, що головний державний інспектор ОСОБА_3 не був присутній 16.07.2020 під час перевірки, в офіс заходив тільки один головний державний інспектор ОСОБА_2 , про те складений і підписаний ними обома акт №19 про не допуск до здійснення перевірки від 16.07.2020, тому він є неправомірним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

На думку відповідача, позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 (далі – свідок-1), повідомив суд що працює у ГУ Держпраці у Київській області на посаді головного державного інспектора відділу нагляду за об`єктами котлонагляду в машинобудуванні та енергетиці 16.07.2020 він здійснював позапланову перевірку підприємства відповідача. Пояснив, що позапланова перевірка здійснювалась з метою перевірки щодо виконання суб`єктом господарювання припису від 18.06.2019 №5.2/301/221, щодо усунення порушень вимог законодавства виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду. Зазначив, що посадові особи, які перебували на підприємстві повідомили його про відсутність директора перевіряємого підприємства та не надали до перевірки жодних документів, у зв`язку з чим він зателефонував на гарячу лінію поліції « 102» та повідомив про не допуск перевіряючих до перевірки. Повідомив, що на перевірці він був разом головним державним інспектором відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Човпаном М.С. та ними був складений акт про недопуск до здійснення перевірки №19 від 16.07.2020.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 (далі – свідок-2), повідомив суд що працює у ГУ Держпраці у Київській області на посаді головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці, 16.07.2020 він здійснював позапланову перевірку підприємства відповідача. Під час планової перевірки підприємства відповідача, та у зв`язку з неповним наданням документів був складений припис та акт від 18.06.2019 №5.2/301/221. Пояснив, що на перевірку він прибув разом із свідком-1 з метою перевірки щодо виконання суб`єктом господарювання припису від 18.06.2019 №5.2/301/221, щодо усунення порушень вимог законодавства виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду. Повідомив, що посадовими особами відповідача, які перебували на робочому місці, повідомлено інспекторів по відсутність з різних причин працівників, які можуть надати документи до перевірки, тому жодних документів до перевірки не було надано. Зазначив, що у зв`язку не наданням жодних документів та не допуском їх як перевіряючих до перевірки свідком-1 здійснений дзвінок до поліції на номер « 102» та повідомлено про не допуск перевіряючих до перевірки, а також та ними, як перевіряючими, був складений акт про недопуск до здійснення перевірки №19 від 16.07.2020.

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 (далі – свідок-3), повідомила суд, що працює у ОП «Броварипромжитлобуд» на посаді провідного бухгалтера. Пояснила, що 16.07.2020 перебувала на своєму робочому місці разом із іншим бухгалтером ОСОБА_5 . До офісу підприємства зайшов чоловік, який представився перевіряючим ГУ Держпраці у Київській області. Вона повідомила перевіряючого, що всі працівники знаходяться на карантині та інформацію, яка стосується перевірки, вона не володіє. Про прихід перевіряючого вона повідомила по телефону директора підприємства, який на той момент перебував у відпустці, та сказав їй що немає можливості приїхати на перевірку, оскільки не знаходився у місті. Про зазначене, вона повідомила перевіряючого, взяла в нього його номер телефону для передачі його директору, після чого перевіряючий покинув офіс. Повідомила, що перевіряючий до офісу заходив один та поліція не приїжджала.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5 (далі – свідок-4), повідомила суд, що працює у ОП «Броварипромжитлобуд» на посаді провідного бухгалтера. Пояснила, що 16.07.2020 перебувала на своєму робочому місці разом із іншим бухгалтером, а саме ОСОБА_4 . До офісу підприємства зайшов чоловік, який представився перевіряючим ГУ Держпраці у Київській області та з ним розмовляла свідок-3. Свідок-3 повідомила перевіряючому, що керівник підприємства перебуває у відпустці та зателефонувала йому. Керівник підприємства повідомив свідку-3, що він перебуває за межами міста та немає можливості приїхати до офісу та дану інформацію свідок-3 передала перевіряючому. Пояснила, що перевіряючий залишив свідку-3 для передачі керівнику підприємства аправлення та номер свого телефону, після цього залишив офіс. Вказала, що перевіряючий до офісу заходив один та поліція не приїжджала.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2018 №126, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, та враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, був виданий наказ від 29.05.2019 №2663 та направлення від 29.05.2019 №5.2/242 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ОП «БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД», за адресою: бульвар Незалежності, буд. 14, м. Бровари, Київська обл., 07400.

За результатами проведеної планової перевірки складений акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 18.06.2019 №5.2/301/221 (далі – Акт перевірки), у якому зазначені наступні порушення:

- Роботодавець, директор ОП «Броварипромжитлобуд» ОСОБА_1 не пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці, періодично, один раз на гри роки, що є порушенням, п.5.1. НПАОП 0.00- 4.12-05. «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст. 13 Закону України «Про охорону праці» 14.10.1992 №2694-XII (далі – Закон №2694-XII). Усунено у ході перевірки;

- Працівники (кількості 2 осіб) в процесі роботи не пройшли за рахунок роботодавця навчи] ПІ я питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії, що є порушенням, Ст. 18 Закону України «Про охорону праці» (ст. 18 Закону №2694-XII). Усунено у ході перевірки;

- Роботодавець, директор ОП «Броварипромжитлобуд» ОСОБА_1 не і забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме - не організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Роботодавець, директор ОП «Броварипромжитлобуд» ОСОБА_1 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: не вживаються термінові заходи для допомоги потерпілим. За рішенням роботодавця не створено одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами, що є порушення; вимог п. 4.5. Розділ III НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Роботодавець, директор ОП «Броварипромжитлобуд» ОСОБА_1 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: вступний інструктаж проводиться не в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано та без використання сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва, що є порушенням вимог п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05 (ст. 14 Закону №2694-XII);

- Роботодавець, директор ОП «Броварипромжитлобуд» ОСОБА_1 не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: На підприємстві не розроблено положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці,що є порушенням вимог п.3.2. ННАОН 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст. 14 Закону №2694-XII);

- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В. Порушено п. 2 Додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (зі змінами) (ст. 21 Закону №2694-XII);

- Роботодавцем не надано до ГУ Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В та в зонах дії струму високої частоти. Порушено п. 16 Додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (зі змінами) (ст. 21 Закону №2694-XII);

- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки устаткування напругою понад 1000 В, а саме: КЛ-10 кВ: РП-15 - ТП-РБУ (320 кВА), ТП-РБУ (320 кВА) - ТП-РБУ (630 кВА); ТП-РБУ (320) кВА); ТП-РБУ (630 кВА). Порушено п. 8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (зі змінами) (ст. 21 Закону №2694-XII);

- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних, профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок, а саме: КЛ-10 кВ: РГІ-15-ТП- РБУ (320 кВА), ТП-РБУ (320 кВА) - ТП-РБУ (630 кВА); ТП-РБУ (320 кВА); ТП-РБУ (630 кВА), електрообладнання та електромереж 0,4 кВ, згідно з правилами і нормами «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Міненерговугілля України від 13.02.2012 №91 (далі - ПТЕЕС). Порушено п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, та не визначено рівень безпечного стану електроустановок, що належать підприємству. Порушено п. 8.1 НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Роботодавцем не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів, що вичерпали свій ресурс із залученням експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт. Порушено п. 8.6 НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів і технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке досягло граничного строку КЛ-10 кВ: РП-15 -ТП-РБУ (320 кВА), ТП-РБУ (320 кВА) - ТП- РБУ (630 кВА); ТП-РБУ (320 кВА); ТП-РБУ (630 кВА). Порушено, 9; п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме на підприємстві відсутній погоджений з ГУ Держпраці список працівників на 2019 р., які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією. Порушено п. 2.2.11 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: на підприємстві відсутнє затверджене Положення про енергетичну службу. Порушено п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- На підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутні затверджені переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації. Порушено п. 3.2.9 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: відсутній ; встановлений особою, відповідальною за електрогосподарство і затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок. Порушено п. 2.2.13 НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 14 Закону №2694-XII);

- На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства перелік робіт 3 підвищеною небезпекою. Порушено п. 2.1.4 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- На підприємстві відсутній журнал обліку та зберігання засобів захисту. Порушено п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (ст. 13 Закону №2694-XII);

- На підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутній журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями. Порушено п. 3.3.12 НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 Закону №2694-XII).

У зв`язку із виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Київській області виніс припис від 18.06.2019 №5.2/301/221, яким зобов`язано ОП «БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД» усунути порушення як вказані в Акті перевірки.

В подальшому, з метою проведення перевірки виконання вимог раніше виданого припису відповідачу, керуючись ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», був виданий наказ від 10.07.2020 №2054 та направлення від 10.07.2020 №5.2/279 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було здійснено спробу проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у відповідача.

Проте відповідачем не допущено посадових осіб позивача до проведення позапланової перевірки.

Надалі, головним державним інспектором відділу нагляду за об`єктами котлонагляду та підйомними спорудами ОСОБА_2 здійснено дзвінок в службу « 102» та повідомлено про те, що 16.07.2020 о 10:54 за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14, його не допускають для проведення перевірки на територію ОП «БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД» (зареєстровано в ЄО від 16.07.2020 №20090).

Також, посадовими особами позивача складено Акт про недопуск до здійснення перевірки № 19 від 16.07.2020.

У додаткових поясненнях та під час судових засідань відповідач наполягав, що головні інспектори ГУ Держпраці Манчевський О.Г. і Човпан М.С. сфальшували документи про не допуск до позапланової перевірки. Зазначив, що 27.01.2021 відповідач отримав листа №1351/109/1300/04-21 Броварського районного управління поліції ГУНП у Київській області від 26.01.2021 та копію рапорту сержанта поліції Поліщука О.М. на ім`я начальника Броварського відділу поліції ГУНП у Київській області про результати опрацювання виклику наряду поліції 16.07.2020 за зареєстрованим ЄО №20090 з яких очевидно, що 16.07.2020 наряд поліції не виїжджав за адресою м. Бровари бульвар Незалежності, будинок 14, нарядом поліції не зафіксовано факту про не допуск до позапланової перевірки підприємства інспектора ГУ Держпраці тільки тому, що сам інспектор ГУ Держпраці відмовився від приїзду наряду поліції, який би зафіксував реальну ситуацію, що головний інспектор ГУ Держпраці Манчевський О.Г. був один, в офісі ОП «Броварипромжитлобуд» працювало два бухгалтера, яким він залишив на столі оригінал направлення на проведення перевірки і просто вийшов з офісу, що головний інспектор ГУ Держпраці Манчевський О.Г. категорично відмовився від написання заяви і письмових пояснень наряду поліції, що зазначено в рапорті сержанта поліції про результати опрацювання виклику наряду поліції від 16.07.2020.

Суд не погоджується з вищезазначеним твердженням відповідача, оскільки з показань свідків вбачається, що дійсно на підприємство відповідача прибули інспектори ГУ Держпраці Манчевський О.Г. і Човпан М.С. для проведення перевірки (хоча свідок-3 та свідок-4 стверджують, що до приміщення зайшов лише один інспектор).

Крім того, відповідно до наданого відповідачем листа №1351/109/1300/04-21 Броварського районного управління поліції ГУНП у Київській області від 26.01.2021 та копію рапорту сержанта поліції Поліщука О.М. на ім`я начальника Броварського відділу поліції ГУНП у Київській області про результати опрацювання виклику наряду поліції 16.07.2020 за зареєстрованим ЄО №20090 вбачається, що дійсно 16.07.2020 посадові особи позивача прибули на підприємство відповідача з метою проведення позапланової перевірки щодо перевірки виконання суб`єктом господарювання припису, щодо усунення порушень вимог законодавства виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник в результаті не встановлення факту виконання відповідачем вимог припису від 18.06.2019 №5.2/301/221, що стало підставою для звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд звертає увагу на наступне.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закон України "Про охорону праці" №2694-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні

Стаття 1 Закону №2694-XII, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці.

Стаття 27 Закону України "Про охорону праці" визначає, що нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов`язкові для виконання.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Згідно підпунктів 4, 16, 52 пункту 4 Положення №95, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (п.п. 12 п. 6 Положення №96).

Пункт 7 Положення №96 передбачає, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України 11.02.2018 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" затверджено перелік територіальних органів Державної служби з питань праці, що утворюються. Відповідно до вказаного переліку утворено Головне управління Держпраці у Київській області.

Згідно статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог статті 38 Закону №2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п. 5 ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно ст. 7 ч. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Положення п. 3 ст. 6 ст. 7 ч. 7 Закону № 877-V закріплюють, що підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у ОП "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД".

У ході розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці в Київській області проведена позапланова перевірка виконання суб`єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а саме припису на усунення порушень від 18.06.2019 №5.2/301/221.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Проте, як встановлено судом, посадових осіб відповідача не було допущено до позапланової перевірки щодо перевірки виконання суб`єктом господарювання припису, щодо усунення порушень вимог законодавства виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду. Дане підтверджується актом від 16.07.2020 №19 про недопуск до здійснення перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Крім того, суд зазначає, що підставою для проведення позапланової перевірки (яка відбулась 16.07.2020), стала перевірка виконання суб`єктом господарювання припису від 18.06.2019 №5.2/301/221, щодо усунення порушень вимог законодавства виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду.

Проте відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні у додаткових поясненнях не доведено факту усунення порушень, які зазначені у вищевказаному приписі.

Також, пояснення представника відповідача у судових засіданнях про те, що у підприємства відсутні будь-які вантажопідйомні механізми, транспортні засоби та тракторна техніка, відсутні працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та не виконуються будівельно-монтажні роботи жодним чином не підтвердженні.

Водночас, відповідач зазначає, що об`єкти енергетики (ТП-РБУ (320кВА), ТП-РБУ (630 кВА) ніколи не знаходились за вказаною позивачем у позовній заяві адресою: м. Бровари, бул. Незалежності, 14, та ще з 01.01.2013 не перебувають ні на балансі, ні у власності ОП «БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД», проте стверджує, що зупинка роботи вказаних електроустановок порушить його права.

Відтак, доводи відповідача про те, що виявлені позивачем порушення на ОП «БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД» відсутні, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 по справі № 826/13896/16.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №420/3577/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88654613) зазначив, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена і у постанові від 28.02.2019 по справі №810/2400/18

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем в не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ОП "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква) що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14.

Також, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку допустити до негайного виконання рішення суду в частинні застосування до Орендного підприємства "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14, оскільки, дані електроустаткування відносяться до устаткувань підвищеної небезпеки та перебувають під напругою 1000В, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють на підприємстві відповідача, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Оскільки позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, яким не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати до Орендного підприємства "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14.

3. Допустити до негайного виконання рішення суду в частинні застосування до Орендного підприємства "БРОВАРИПРОМЖИТЛОБУД" заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт: № КЛ-10 Кв: РП-15-ТП-РБУ (320 Ква) ТП-РБУ (320 Ква) - ТП-РБУ (630 Ква); ТП-РБУ (320 Ква); ТП-РБУ (630 Ква), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.14.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 лютого 2021 р.