Ухвала суду № 94835694, 04.02.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття провадження у справі

04 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/4528/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання – Кустрьо В.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача – Мельника Павла Петровича;

відповідач: Головне управління Національної поліції в м. Києві – представник – не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду через Електронний суд звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583), яким просить суд: "1. Справу розглянути у порядку загального позовного провадження; 2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо не припинення розшуку автомобіля марки Skoda SUPERB, шасі НОМЕР_3 , починаючи з 29.07.2019 року; 3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в місті Києві припинити розшук автомобіля марки Skoda SUPERB, шасі НОМЕР_3 та упродовж доби подати до чергової частини звірену у встановленому законом порядку копію прийнятої постанови про припинення розшуку автомобіля для вилучення такого з відповідних реєстрів; 4. Вирішити питання розподілу судових витрат.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

27 січня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та, у зв`язку із цим, підлягає закриттю на підставі статі 238 частини 1 пункту 1 КАС України. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що даний спір підлягає вирішенню в суді загальної юрисдикції за правилами КПК України, якщо позивач вважає, що порушено його права, як власника автомобіля марки Skoda SUPERB, який знаходиться у розшуку в рамках кримінального провадження № 12019100060002851. Представник відповідача просив розглянути зазначене клопотання без його участі (а.с.а.с. 70, 71).

Відповідач у підготовче засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, його неявка (представника) не перешкоджає проведенню такого засідання.

В підготовчому засіданні позивач та його представник просили у задоволенні клопотання про закриття провадження у даній справи відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно статті 4 частини 1 пункт 7 КАС України під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до Закарпатського окружного суду просив, зокрема визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо не припинення розшуку автомобіля марки Skoda SUPERB, шасі НОМЕР_3 , та зобов`язати Головне управління Національної поліції в місті Києві припинити розшук автомобіля марки Skoda SUPERB, шасі НОМЕР_3 шляхом прийняття постанови про припинення розшуку автомобіля для вилучення такого з відповідних реєстрів.

Позивач вказує, що автомобіль марки Skoda SUPERB, номер кузова НОМЕР_3 ОСОБА_1 придбав від ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв ОСОБА_4 , згідно Договору купівлі-продажу 2142/2019/1409135 транспортного засобу від 11 квітня 2019 року. Висновком експертного дослідження № 7/2142/3859 від 11 квітня 2019 року встановлено, що номер кузова та бланк свідоцтва не змінювалися та відповідають офіційному обігу (а.с.а.с. 16-20, 28).

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019100060002851 від 02 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 289 частиною 3 (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене при кваліфікуючих ознаках) КК України. Досудове розслідування зазначеного вище кримінального провадження здійснюється на підставі заяви ОСОБА_5 , яка стверджує, що невстановлена особа незаконно заволоділа транспортним засобом марки Skoda SUPERB, д.н.з. НОМЕР_4 , який знаходився за адресою м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8.

Постановою слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві Іванова В.І. від 29 липня 2019 року автомобіль марки "SKODA" моделі "SUPERB", коричневого кольору, 2016 року випуску, д.н.з. " НОМЕР_4 ", номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019100060002851 від 02 липня 2019 року та визначено місце зберігання спеціальний майданчик для тимчасового тримання тимчасово вилучених транспортних засобів, за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4.

За даними офіційної бази МВС України, станом на 21 грудня 2020 року, вказаний автомобіль марки "SKODA" моделі "SUPERB", коричневого кольору, 2016 року випуску, д.н.з. " НОМЕР_4 ", номер кузова НОМЕР_3 , перебуває у розшуку, оголошеного Печерським управлінням поліції ГУНП в м. Києві (а.с. 58).

Листом № 12492/125/52/02-2019 від 24 жовтня 2019 року слідчим слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві підтверджено обставини щодо вилучення вказаного транспортного засобу (а.с. 41).

Позивач в особі представника звернувся до слідчого Печерського управління поліції ГУНП в місті Києві з клопотанням № 7157 про зняття з розшуку автомобіль марки Skoda SUPERB, шасі НОМЕР_3 , однак постановою слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП в місті Києві Іванова В.І від 12 червня 2020 року було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у кримінальному провадженні № 12019100060002851 (а.с.а.с. 46-49).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, як вже зазначалося, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Позивач зазначає, що в даному випадку міститься бездіяльність відповідача щодо не зняття із розшуку належного йому транспортного засобу, який вилучений в рамках кримінального провадження, проте суд не погоджується з даними твердженнями, з наступних підстав.

Згідно із статтею 1 частиною 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до статті 3 частини 1 пункту 5 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, орган дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час вчинення діянь, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, отже, оскарження такої бездіяльності має відбуватися виключно за правилами, установленими КПК України.

Згідно підпункту 4.2 пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК) порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури.

Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської <…>. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 вказано, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв`язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п`ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Згідно із пунктом 4 підпунктом 4.3 вказаного рішення виключається юрисдикція адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. <…> Компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

При цьому Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

При цьому, згідно із статтею 306 частиною 1 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Отже, спори, які стосуються перевірки правомірності дій (бездіяльності) правоохоронних органів, вчинених при досудовому розслідуванні не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов`язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 по справі № 826/13340/15.

Оспорювані позивачем дій (бездіяльність) були вчинені за постановою слідчого у рамках розслідування кримінального провадження, тому з`ясування законності проведення таких дій у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції є помилковим.

Суд зазначає, що інформація щодо розшуку транспортного засобу була внесена у рамках кримінального провадження, то і вилучення зазначеної інформації належить проводити у порядку, визначеному КПК України.

Перевірка правомірності таких діянь (бездіяльності) з огляду на положення статті 19 частини 2 пункту 2 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їхнє оскарження має здійснюватися у порядку, установленому КПК України.

Враховуючи те, що у даній справі спір стосується правомірності дій (бездіяльності) Головного управління Національної поліції в м. Києві (слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві) щодо не припинення розшуку автомобіля в рамках кримінальної справи, під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019100060002851, то суд дійшов висновку, що зазначений спір не є публічно-правовим з точки зору КАС України, і має вирішуватися судами за правилами КПК України.

При цьому, розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства вимагав би від адміністративного суду здійснення перевірки дотримання слідчими слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві норм КПК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060002851, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у якому належить до повноважень слідчого судді (стаття 3 частина 1 пункт 18 КПК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 2 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому слід звертатися до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.

У відповідності до статті 243 частини 3 абзацу 2 КАС України, складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

У відповідності до статті 120 частини 1 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ухвала про закриття провадження у справі (її вступна та резолютивна частини) була проголошена судом 04 лютого 2021 року. А відтак в розумінні статті 243 частини 3 абзацу 2 КАС України, граничний строк складання ухвали у повному обсязі припадав на 09 лютого 2021 року.

У зв`язку із обставинами, що склалися у період з 08 лютого 2021 року по 11 лютого 2021 року головуючому судді Гаврилко С.Є. були надані інші дні відпочинку за роботу у вихідні дні (відгули).

Керуючись статтями 183, 238, 239, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 260/4528/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 04 лютого 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 12 лютого 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко