Рішення № 94835582, 11.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/17672/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати незаконним (протиправним) і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, викладене в листі від 17.03.2020 №0600-0311-8/7599 про відмову в перерахунку йому пенсії за вислугу років згідно довідки Прокуратури Житомирської області від 06.03.2020 № 18-350- вих.-Ю;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області перерахувати йому раніше призначену пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Прокуратури Житомирської області від 06.03.2020 № 18-350 вих-10 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити на його користь різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою моєї пенсії за вислугою років із 01.01.2020;

- на підставі ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з лютого 2002 року йому призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного (максимального) розміру.

Зазначає, що 13.12.2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. В зв`язку з цим положення частини двадцятої статті 86 вказаного Закону, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вказує, що Конституційний Суд вирішив, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції, у зв`язку із чим звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки №18-350вих-10 від 06.03.2020, проте отримав відмову, викладену у листі від 17.03.2020 за № 0600-0311-8/7599, яку відповідач мотивував тим, що право на перерахунок пенсії виникає у нього з 13 грудня 2019 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155, якою затверджено збільшені розміри посадових окладів працівників прокуратури, передбачено у пункті 7, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Відмічає, що вказане рішення оскаржував до органів Пенсійного фонду України, та за результатом досудового врегулювання спору, йому також було відмовлено.

Вказану відмову позивач вважає протиправною і незаконною та такою, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і належне пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією та Законами України, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

27.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву №0600-0802-8/64066 (а.с.37-39), у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правомірним, вмотивованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Вказує, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" починаючи з 13.12.2019 поширюються на призначені працівникам прокуратури пенсії, а тому право на перерахунок пенсії згідно з вказаною нормою у позивача виникло саме з 13 грудня 2019 року.

Наголошує, що позивачу відмовлено у проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, оскільки ч. 20 ст.86 вказаного Закону в первинній редакції, підлягає застосуванню лише після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, а довідка видана станом на 06.09.2017.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив (а.с.34-35), у якій відмітив, що факт підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» №657 від 30.08.2017 зазначено у довідці прокуратури Житомирської області № 18-350 вих-10 від 06.03.2020, де відповідно до вимог ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», дію якої і відновив Конституційний Суд України, вказано складові заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Крім того, наголошує, що зміст цієї довідки відповідачем раніше ніколи не оспорювався.

Відповідно до наказу №01-95-в від 29.12.2020 (у період з 04.01.2021 до 15.01.2021) суддя Єфіменко О.В., перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, пенсія позивачу призначена з лютого 2002 року.

У подальшому ст.50-1 Закону №1789-ХІІ , а також ч.20 ст.80 вказаного Закону були змінені та зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Кабінет Міністрів України з часу внесення змін в Закони не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Втім, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційним судом установлено наступний порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Вказане рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

02.03.2020 прокуратурою Житомирської області надано позивачу довідку №18-350вих-20 від 06.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 (а.с.16).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.03.2020 про перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки (а.с.17).

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення про відмову йому в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, про що листом №0600-0311-8/7599 від 17.03.2020 повідомлено позивача (а.с.14). Відповідачем зазначено, що право на перерахунок пенсії виникає лише з 13.12.2019, а пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" № 1155 від 11.12.2019, встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Разом з тим, на думку суду, є необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що перерахунок пенсії виникає у позивача лише з 13.12.2019.

Вказане твердження, суд вважає невірним, оскільки Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VII), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, зазначив, що за приписами п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Слід відмітити, що у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працівників органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка є діючою у позивача виникло право на перерахунок пенсії, проте реалізація його права була поновлена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, позивач обґрунтовано посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26 червня 2014 року, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98). Як зазначає Суд, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

"Легітимні сподівання" за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті (рішення у справі "Копецький проти Словачини").

У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим "існуючого майна".

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та врахувавши положення законодавства суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України не доведено правомірність прийнятого ним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Також є правомірними вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 стаття 50-1 Закону №1789 доповнена нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проте відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд вказує наступне.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, викладене в листі № 0600-0311-8/7599 від 17.03.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Житомирської області № 18-350вих-20 від 06.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 раніше призначену пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 на підставі довідки прокуратури Житомирської області про заробіток для перерахунку пенсії №18-350вих-20 від 06.03.2020 за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою його пенсії за вислугу років із 01.01.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 11.02.2021.