Рішення № 94835295, 11.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Справа № 160/15/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 :

- у зарахуванні до загального страхового стажу часу догляду ОСОБА_1 , як непрацюючої матері, за малолітньою дитиною з 23.11.1994 до 23.11.1997 (три роки) - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трьох років;

- у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів її роботи:з 08.08.2005 до 11.08.2011 машиністом конвеєра 2 розряду на шахті ім. Фрунзе дробильно-сортувальної фабрики (6 років 4 дні); з 12.08.2011 до 02.08.2016

- роздавальником вибухових матеріалів 2 розряду на шахті ім. Фрунзе, дільниця № 12, з повним робочим днем в підземних умовах (4 роки 11 міс 22 дні); з 03.08.2016 до 24.04.2017 -роздавальником вибухових матеріалів шахти ім. Фрунзе (8 міс 22 дні);

- у призначенні пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 час її догляду, як непрацюючої матері, за малолітньою дитиною з 23.11.1994 до 23.11.1997 (три роки) - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року періоди роботи: з 08.08.2005 до 11.08.2011 (6 років 4 дні) - машиністом конвеєра 2 розряду на шахті ім. Фрунзе дробильно-сортувальної фабрики ВАТ «Суха Балка» на транспортуванні гарячих обкотишів дільниці; з 12.08.2011 до 02.08.2016 року - роздавальником вибухових матеріалів 2 розряду на шахті ім. Фрунзе, дільниця № 12, ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»; з 03.08.2016 до 24.04.2017 -роздавальником вибухових матеріалів шахти ім. Фрунзе ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» (з 29.04.2016 ПрАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»);

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року;

- з 16 листопада 2020 року призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 16.11.2020 року про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, однак листом №0400-010303-8/115991 від 04.12.2020 року відповідач відмовив їй у призначенні пенсії, з огляду на недостатність пільгового та страхового стажу.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача копія ухвали отримано 26.01.2021 року, проте, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 16.11.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви позивачем були надані наступні документи:

- паспорт;

- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;

- трудова книжка НОМЕР_2 ;

- трудова книжка НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про народження ;

- заява про призначення пенсії;

- свідоцтво про шлюб;

- свідоцтво, атестат про навчання;

- свідоцтво про народження дитини;

- довідка уточнююча пільговий стаж роботи разом з наказами про атестацію ( довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників);

- заява про виплату пенсії;

- анкета опитування.

Проте, відповідач листом №0400-010303-8/115991 від 04.12.2020 року «Про відмову у призначенні пенсії» відмовив позивачу у призначені пенсії та зазначив, що за наданими документами загальний страховий стаж складає 18 років 11 місяців 29 днів, в тому числі пільговий стаж 11 років 3 місяці 28 днів. (стаж враховано по 31.10.2020).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Вирішуючи спірн по суті, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII).

Згідно з частиною 1статті 8 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. "а" ст.13 Закону №1788-XII, (у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII(далі - Закон №213-VIII, набув чинності з 01.04.2015р.), віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали у період з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року набували право на пенсію по досягненню 49 років.

Відповідно до пункту 2розділу XV Закону №1058-IV (станом на 01.04.2015) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, після набуття чинності нормами Закону №1058-IV(в редакції, чинній з 02.03.2015р.) правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII), яким текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Законом №2148-VIII від 03.10.2017 у новій редакції викладений пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV від 09.07.2003, де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003(у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017р.) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, як зокрема: 49 років - з 01.10.1973 р. по 31.03.1974 р.

Відповідно до Закону №2148-VIII від 03.10.2017р. наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017 р.

Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 року) та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003р. (у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017р.). Положення цих законів щодо умов призначення пенсії за віком були повністю ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".

Пунктом першим та другим резолютивної частини цього рішення №1-р/2020 від 23.01.2020р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю13, частину другу статті14, пункти "б" - "г" статті54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015р; визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини даного рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 року застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 для осіб, які працювали до 01.04.2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".

Таким чином, з 23.01.2020 р. в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015р.), та пункт 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону №2148-VIII).

Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років згідно з пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015р.), та 49 згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону №2148-VIII).

Суд зазначає, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства країни передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи положення частини 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.

Критерії законності рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень встановлені законодавцем у приписах частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на суб`єкта владних повноважень частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суб`єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування "баланс вірогідностей".

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, суд звертає увагу на те, що обрані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у даному випадку, мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв`язання колізій між чинними актами права однакової сили та з одного і того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб`єкта - приватної особи, тобто на користь позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, відмова відповідача у призначенні позивачу пільгової пенсії грунтується на недостатності у позивача загального і пільгового стажу для призначення пенсії по Списку №1.

З огляду на це, суд встановим з матеріалів справи наступне.

З 01.09.1991 до 27.06.1992 (9 місяців 27 днів) ОСОБА_1 навчалася у Криворізькому середньому професійно-технічному техучилищі № 62, що підтверджується дипломом НОМЕР_4 . У той період вона мала дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 " (рос. мовою), що підтверджується свідоцтвом про її народження НОМЕР_5 . 26 грудня 1992 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 та взяла його прізвище " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 . Час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховується до загального стажу на підставі п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З 04.03.1993 до 31.05.1993 (2 місяці 28 днів) позивач працювала прибиральницею службових приміщень на дільниці № 44 шахти ім. Фрунзе РУ "Суха Балка" згідно з відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_7 .

З 23.11.1994 до 23.11.1997 (три роки) позивач доглядала за дитиною - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним 3 років, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_8 . Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з п.2.1 пп. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), якщо за відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка не зверталась, надається свідоцтво про народження дитини.

З 23.01.2001 до 31.01.2002 (1 рік 9 днів) ОСОБА_1 працювала контролером енергонагляду І категорії у ВАТ ЕК "Дніпрообленерго", що підтверджується записом в її трудовій книжці НОМЕР_9 .

З 13.10.2003 до 06.10.2004 року (11 місяців 24 дні) позивач отримувала допомогу по безробіттю, призначену Жовтневим районним центром зайнятості, що підтверджується записом у зазначеній трудовій книжці.

З 01.12.2004 до 12.05.2005 (5 місяців 12 днів) позивач працювала прибиральницею виробничих приміщень дільниці № 44 шахти ім. Фрунзе ВАТ "Суха Балка", а з 13.05.2005 до 07.08.2005 була переведена там же і працювала підсобним робітником дробильно-сортувальної фабрики шахти, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Записами трудової книжки НОМЕР_9 також підтверджується, що вона була переведена на тій самій шахті ім. Фрунзе та працювала за професіями з правом пільгового пенсійного забезпечення по Списку № 1:

- з 08.08.2005 до 11.08.2011 року (6 років 4 дні) за професією машиніста конвеєра 2 розряду дробильно-сортувальної фабрики;

- з 12.08.2011 року до 02.08.2016 року (4 роки 11 місяців 22 дні) за професією роздавальника вибухових матеріалів 2 розряду, дільниця № 12, з повним робочим днем в підземних умовах;

- з 03.08.2016 року до 24.04.2017 року (8 місяців 22 дні) за професією роздавальник вибухових матеріалів.

З 25.04.2016 року до 20.06.2017 року (1 місяць 27 днів) ОСОБА_1 була переведена і працювала за професією учня лампівника 1 розряду на шахті ім. Фрунзе, дільниця № 45.

Записами трудової книжки підтверджується також, що вона була переведена на шахті ім. Фрунзе і працювала за професією з правом пільгового пенсійного забезпечення по Списку № 2:

- з 21.06.2017 до 20.06.2017 - за професією лампівника 2 розряду дільниці № 45, роботи на поверхні;

- з 21.06.2017 до 30.09.2018 - за професією лампівника 2 розряду на дільниці № 33 шахти ім. Фрунзе.

Отже, стаж ОСОБА_1 підтверджено записами у її трудовій книжці.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №172/178/17 (2-а/172/21/2017), (адміністративне провадження №К/9901/3499/17), в якій зазначається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної робот, то для підтвердження соціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також, пільговий трудовий стаж позивача підтверджується і довідкою ПАТ "Суха Балка" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 74 від 10.03.2020 року, витягами: з наказу по ВАТ "СУХА БАЛКА" "Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно з результатами атестації робочих місць" № 1567 від 27.12.2005, з наказу по ВАТ "СУХА БАЖА" "Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно з результатами атестації робочих місць" № 1929 від 27.10.2010, з наказу по ВАТ "СУХА БАЛКА" "Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно з результатами атестації робочих місць у ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЖА" № 2673 від 26.10.2015.

Зокрема, зазначеною довідкою підтверджується, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ПрАТ "Суха Балка":

- з 08.08.2005 по 11.08.2011 машиністом конвеєра дробильно сортувальної фабрики ш. ім. Фрунзе, що передбачено Списком № 1 розділом 2, п. 2а, За, Постанова КМ України № 36 від 16.01.2003; отже, була безпосередньо зайнята дробленням, помелом, сортуванням та збагаченням руди чорних металів, нерудних копалин гірничохімічної сировини, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію;

- з 12.08.2011 по 02.08.2016 - роздавальником вибухових матеріалів ш. ім. Фрунзе, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1а, Постанова КМ України № 36 від 16.01.2003;

- з 03.08.2016 по 24.04.2017 - роздавальником вибухових матеріалів ш. ім. Фрунзе, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, Постанова КМ України № 461 від 24.06.2016. Вищевказаний період роботи безпосередньо була зайнята на підземних роботах з видобутку руди та інших корисних копалин з вмістом/у тому числі у вміщующих породах/двоокису кремнію 10 відсотків і більше; за період з 08.08.2005 по 24.04.2017 - 11 років 08 місяців 17 днів;

- з 21.06.2017 по 10.03.2020 - лампівником ш. ім. Фрунзе, що передбачено Списком № 2, розділ 1, підрозділ 1, Постанова КМ України № 461 від 24.06.2016; характер виконуваних робіт: безпосередньо зайнята на поверхні шахт; за період з 21.06.2017 по 10.03.2020 - 2 роки 08 місяців 20 днів.

Отже, загальний страховий стаж позивача складає 22 роки 14 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 - 11 років 8 місяців 17 днів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Судом встановлено, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 року позивач має право на призначення пенсії при досягненні 45-річного віку у відповідності до п. «а» статті 13 Закону №1788-XII.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав і свобод позивача, суд зробив висновок, що дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправними.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року з 16 листопада 2020 року, суд зазначає, що така не може бути задоволена, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права і суд не може втручатись в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Відтак, виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення та нарахування пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень

Окрім того, така вимога суперечить попередній позовній вимозі про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

Допоки така заява не розглянута пенсійним органом і відповідне рішення не прийняте, зобов`язання призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу є передчасним, а позовна вимога такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 29.12.2020 р.

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи задоволення основних позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 :

- у зарахуванні до загального страхового стажу часу догляду ОСОБА_1 , як непрацюючої матері, за малолітньою дитиною з 23.11.1994 до 23.11.1997 (три роки) - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трьох років;

- у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів її роботи: з 08.08.2005 до 11.08.2011 машиністом конвеєра 2 розряду на шахті ім. Фрунзе дробильно-сортувальної фабрики (6 років 4 дні); з 12.08.2011 до 02.08.2016;

- роздавальником вибухових матеріалів 2 розряду на шахті ім. Фрунзе, дільниця № 12, з повним робочим днем в підземних умовах (4 роки 11 міс 22 дні); з 03.08.2016 до 24.04.2017 -роздавальником вибухових матеріалів шахти ім. Фрунзе (8 міс 22 дні);

- у призначенні пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 час її догляду, як непрацюючої матері, за малолітньою дитиною з 23.11.1994 до 23.11.1997 (три роки) - сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року періоди роботи: з 08.08.2005 до 11.08.2011 (6 років 4 дні) - машиністом конвеєра 2 розряду на шахті ім. Фрунзе дробильно-сортувальної фабрики ВАТ «Суха Балка» на транспортуванні гарячих обкотишів дільниці; з 12.08.2011 до 02.08.2016 року - роздавальником вибухових матеріалів 2 розряду на шахті ім. Фрунзе, дільниця № 12, ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»; з 03.08.2016 до 24.04.2017 - роздавальником вибухових матеріалів шахти ім. Фрунзе ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» (з 29.04.2016 ПрАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»).

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук