Ухвала суду № 94835222, 12.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 лютого 2021 рокуСправа №160/956/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/956/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2600 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. Рішенням суду від 05.05.2020 адміністративний позов у справі № 160/956/20 задоволено частковою, суд:

- визнав протиправною бездіяльність Військової частини А2600 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2019;

- зобов`язав Військову частину А2600 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2019;

- в іншій частині позовних вимог відмовив.

2. Рішення суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20 набрало законної сили на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020.

3. 22.12.2020 представником позивача адвокатом В.В. Кравцовим отримано виконавчий лист щодо зобов`язання Військової частини А2600 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2019.

4. 01.02.2021 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20, в якій просив суд:

- зобов`язати Військову частину А2600 подати до суду докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20, протягом 10 календарних днів з моменту отримання ухвали про встановлення судового контролю.

ІІ. ДОВОДИ ЗАЯВНИКА В ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ

5. Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, оскільки на дату звернення Військовою частиною А2600 не виконано рішення суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20.

ІІІ. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

6. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

7. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (частини друга, третя статті 382 КАС України).

8. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

9. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

10. Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

11. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України» (заява № 7321/05 та 107 інших заяв), «Робота та інші проти України» (заява №7158/04 та 88 інших заяв), «Варава та інші проти України» (заява №12405/06 та 118 інших заяв), «ПМП «Фея» та інші проти України» (заява № 27617/06 та 126 інших заяв), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

12. Крім того, за правилами статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

13. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

14. Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 КАС України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

15. Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа № 1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

16. Розглядаючи справу № 1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

17. Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. У випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

20. Рішенням суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20 встановлено, що при звільненні з військової служби у запас ОСОБА_1 мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2018-2019 роках додаткову відпустку як учасник бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

21. Судом не встановлено, а позивачем не надано доказів, що за виданим 22.12.2020 виконавчим листом у справі № 160/956/20 відкрито виконавче провадження.

22. При цьому, суд звертає увагу, що загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України «Про виконавче провадження», не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

23. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Військовою частиною А2600 вживалися можливі заходи з метою виконання судового рішення в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2018 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2019.

24. Отже, вказані обставини свідчать про те, що рішення суду, яке набрало законної сили та яке підлягає обов`язковому виконанню фактично залишається бездієвим для позивача, оскільки не виконується відповідачем.

25. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду у справах № 826/11347/14 та №800/592/17, суд доходить висновку, що КАС України, в редакції, що застосовується з 15.12.2017, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу-суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення.

26. Таким чином, судовий контроль в порядку статті 382 КАС України може встановлюватись судом і після постановлення рішення по суті спору, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.

27. Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

28. За приписами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

29. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

30. З урахуванням викладеного, суд вважає, що достатнім строком для надання звіту про виконання рішення суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20 із наданням підтверджуючих доказів, є саме місячний строк, а не 10 календарних днів, як просив позивач, оскільки відповідач не є самостійним розпорядником коштів.

31. З системного аналізу матеріалів справи та доводів позивача, суд вважає правомірним встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати у місячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання рішення суду від 05.05.2020 у справі №160/956/20 із підтверджуючими доказами.

32. Керуючись статтями 14, 243, 248, 294, 370, КАС України, суд, -

ухвалив:

33. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/956/20 задовольнити.

34. Зобов`язати Військову частину А2600 надати у місячний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 05.05.2020 у справі № 160/956/20 із підтверджуючими доказами.

35. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

36. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба