Рішення № 94835048, 12.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/16687/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2020 року №000334.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 вересня 2020 року працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - бару, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідками проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 23 вересня 2020 року №03/175/09-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі – Закон - №481/95-ВР), а саме: факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення від 03 листопада 2020 року №000334, яким відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в розмірі 60972,00 грн.

Представник позивача вказує, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до виданої ліцензії №03180308201902933 (термін дії якої з 31 грудня 2019 року по 31 грудня 2020 року) використовує електронно - касовий апарат моделі MINI-500.02 ME, заводський номер ПБ 57727480, фіскальний номер 3000243278, який внесений у додаток до даної ліцензії; електронно-касовий апарат моделі Екселліо DP-15, заводський номер РРО КФ00007472, фіскальний номер 3000794932 також був належним чином зареєстрований у контролюючому органі 25 травня 2020 року (дата реєстраційного посвідчення РРО) під номером 11021, що дає право СГД використовувати у своїй господарській діяльності такий апарат та 25 вересня 2020 року до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №03180308201902933 були внесені зміни, уже з відображенням даних ЕКК Екселліо DP - 15, ФН 3000794932.

Звертає увагу, що застосування контролюючим органом штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється, здійснюється шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, однак контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення від 03 листопада 2020 року №000334, яке за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню та таке рішення прийняте поза межами строків, встановлених пунктом 86.8 статті 86 Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Уважає, що порушення щодо не відображення даних електронно-касового апарату (ФН 3000794932) у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мало формальний характер, не спричинило шкоди державі, а отже штраф застосований до ФОП ОСОБА_1 в розмірі 60972 грн. є неспівмірними фінансовими санкціями з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 05 лютого 2021 року представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог не визнав мотивуючи тим, що працівниками Головного управління ДПС у Волинській області 22 вересня 2020 року було проведено фактичну перевірку бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Зазначає, що на бар придбано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями бланк серія АС №023271 терміном дії з 30 грудня 2019 року до 30 грудня 2020 року із зазначенням у ліцензії РРО МШІ-500.02 ME, заводський №ПБ 57727480, фіскальний №3000243278, проте перевіркою установлено, що в період з 01 червня 2020 року по 22 вересня 2020 року здійснювався продаж алкогольних напоїв на суму 30486,00 грн через РРО Екселліо БР-15 заводський №КФ00007472, фіскальний №3000794932, який не зазначений у ліцензії.

З наведених підстав просить в задоволенні адміністративного позову відмовити та справу слухати за участі сторін (арк. спр. 24-25).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі (арк. спр. 21).

Як убачається із рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення вказану ухвалу ГУ ДПС у Волинській області отримало 05 січня 2021 року (арк. спр. 36), натомість відзив на позовну заяву подано представником відповідача лише 05 лютого 2021 року та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, як і будь-яких доказів в обґрунтування причин поважності пропущення такого строку останній не надав.

Окрім того, суд звертає увагу, що поданий суду відзив ГУ ДПС у Волинській області не відповідає вимога статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) , оскільки до нього не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

З урахуванням зазначеного, вказаний відзив не приймається до уваги судом, оскільки поданий з порушенням пункту 1 частини четвертої статті 162 КАС України та поза межами встановленого судом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року про відкриття провадження у справі.

Суд також зауважує, що частина сьома статті 262 КАС України передбачає, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Таким чином, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін також подане поза межами строку, визначеного процесуальними нормами для вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, розгляд даного спору проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

На підставі наказу від 21 вересня 2020 року №1837 «Про проведення фактичної перевірки», керуючись підпунктами 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2, підпунктом 52-2 пункту 52 Підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів, ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична господарської одиниці - бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_1 (арк. спр. 8).

За наслідками проведення зазначеної перевірки був складений акт від 23 вересня 2020 року №175/09-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення вимог статті 15 №481/95-ВР, а саме: факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії (арк. спр. 6-7).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення від 03 листопада 2020 року №000334, яким відповідно до абзацу десятого статті 17 Закону №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в розмірі 60972,00 грн (арк. спр. 10).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Судом установлено, що за наслідками проведення фактичної перевірки позивача виявлено порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, згідно додатку до ліцензії №03180308201902933 від 12 грудня 2019 ФОП ОСОБА_1 надано право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 30 грудня 2019 року по 30 грудня 2020 року з використання електронно - касового апарату моделі MINI-500.02 ME, заводський номер ПБ 57727480, фіскальний номер 3000243278 (арк. спр. 13-14).

Разом з тим, в ході проведення перевірки установлено, що в період з 01 червня 2020 року по 22 вересня 2020 року здійснювався продаж алкогольних напоїв на загальну суму 30486,00 грн через РРО Екселліо БР-15 заводський №КФ00007472, фіскальний №3000794932, який не зазначений у ліцензії.

Судом також установлено, що лише 25 вересня 2020 року після переоформлення ліцензії №03180308201902933, в додатку до вказаної ліцензії було відображено електронно-касовий апарат моделі Екселліо DP-15, заводський номер РРО КФ00007472, фіскальний номер 3000794932 (арк. спр. 15-16).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин Законом №481/95-ВР.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР визначено, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Нормами статті 17 №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

У поданій позовній заяві представник позивача фактично не заперечує факт продажу алкогольних напоїв через РРО Екселліо БР-15 заводський №КФ00007472, фіскальний №3000794932, який не зазначений у ліцензії, проте вказує, що приймаючи спірне рішення у формі рішення про застосування фінансових санкцій, відповідач діяв не у спосіб, визначений законом, оскільки не дотримався строків його прийняття та форми, встановлених ПК України.

З приводу вказаних доводів представника позивача суд зазначає, що складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за вказаною формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови якщо суб`єкт господарювання вчинив порушення вимог неподаткового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Дефекти прийнятого контролюючим органом акта індивідуальної дії (рішення про застосування фінансових санкцій замість податкового повідомлення-рішення) не можна визнати об`єктивними, адже окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Суд враховує, що правова позиція відповідно до якої рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробі, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення неодноразово висловлювалася Верховним Судом в постановах від 17 березня 2020 року у справі №804/10744/15, від 17 березня 2020 року у справі №808/4140/15, від 09 квітня 2019 року у справі №826/18053/14, від 18 червня 2019 року у справі №0340/1538/18, від 19 лютого 2019 року у справі №814/946/16, від 25 січня 2019 у справі №812/1112/16, від 28 травня 2019 року у справі №814/386/15, від 15 травня 2019 року у справі №814/1140/15, від 25 вересня 2018 року у справі №809/1653/15, від 14 серпня 2018 року у справі №826/15341/15 .

Враховуючи зазначене, той факт, що спірне рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій прийняте не у формі податкового повідомлення – рішення, на думку суду, не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог та визнання такого рішення протиправним.

Стосовно доводів представника позивача про те, що податковий орган мав прийняти податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки, тобто не пізніше 13 жовтня 2020 року, суд зазначає, наступне.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наведена законодавча норма встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають.

У свою чергу, пунктом 113.1 статті 113 ПК України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

За правилами пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз вищезазначених норм ПК України дає суду підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №2340/4876/18, від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16, від 25 січня 2019 року по справі №826/1479/17, від 03 квітня 2018 року у справі №810/5546/15, від 13 лютого 2018 року у справі №820/1975/17.

З огляду на вказане, за встановленого факту доведеності вчинення платником податків податкового правопорушення, недотримання податковим органом строків, встановлених для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2020 року №000334 також не може слугувати підставою для скасування такого рішення контролюючого органу та звільнення платника від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених вище обставин суд уважає, матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, відповідальність за яке передбачена статтею 17 вказаного закону, а, відтак - правомірність винесеного ГУ ДПС у Волинській області рішення про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2020 року №000334.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2020 року №000334 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2021 року.