Ухвала суду № 94834900, 10.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 лютого 2021 р. Справа № 120/6602/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, адреса: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для надання відзивів на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

14.12.2020 року на адресу суду разом із відзивом на позовну заяву надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що позивачем пропущено строк визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України). Так, позивач про порушення своїх прав дізнався з листа від 27.03.2020 року, а до суду лише звернувся 27.11.2020 року.

18.12.2020 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Наявність підстав для поновлення строку звернення до суду обґрунтована запровадженням на території України карантинних обмежень, застосованих постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 року № 211, яка неодноразово зазнавала змін в частині продовження терміну карантину. Так, представник позивача вказує, що підготовка документів та інших необхідних для судового розгляду дій припало на карантинний період у державі, що завадило позивачу своєчасно зібрати усі необхідні документи, докази, отримати правову допомогу, тощо, що у свою чергу призвело до порушення строків звернення до суду встановлених частиною 2 статті 122 КАС України.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація захисту порушеного права відбувається шляхом пред`явлення позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом судового оскарження визначено дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" з підстав, що викладені у листі від 27.03.2020 року № 02-036-4491/20.

Однак, до суду позов щодо визнання протиправними вказаних дій надійшов 11.11.2020 року.

За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертає увагу, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску такого строку (у даному випадку строку звернення до суду), які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позов.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує те, що відповідно до пункту 3 розділу VI КАС України час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У заяві про поновлення строку пропущеного строку представник позивача вказав, що несвоєчасне звернення до суду обумовлене запровадженням на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), що зумовило певні обмеження як в роботі державних органів, так і змусило позивача певний час перебувати на самоізоляції та уникати контактування з іншими особами.

На переконання суду, дійсно, запровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та встановлення певних обмежень як щодо транспортного сполучення так і роботи в усіх сферах економіки, органів влади, необхідність дотримання інших проти епідеміологічних заходів, у тому числі і перебування на самоізоляції, є поважною причиною, що ускладнило звернення позивача до суду.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт перший статтею 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У відповідності до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладені приписи КАС України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а відтак про наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позову без розгляду є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 171, 240, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Чернюк Алла Юріївна