Ухвала суду № 94834694, 11.02.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/9310/20

Провадження №1-кп/523/735/21

УХВАЛА

про повернення обвинувального акта прокурору

11 лютого 2021 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шурупова В.В.

за участю: секретаря судового засідання – Смокіної Н.І.

прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 – Стельмаха В.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт від невизначеної дати червня 2020 року й додані до нього документи у кримінальному провадженні №12020160490001959, внесеному до ЄРДР від 15.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а також угоду про примирення від 22.06.2020 року, укладену між представником потерпілого ТОВ «Це Техно» Кубай В.В. та вказаним обвинуваченим, -

В С Т А Н О В И В:

21.07.2019 року в провадження судді Суворовського районного суду м.Одеси Шурупова В.В., згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи, надійшли зазначений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , а також угода про примирення, які ухвалою судді від 22.07.2020 року призначені для розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Представник потерпілого ТОВ «Це Техно» Кубай В.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, - не з`явився, але 10.02.2021 року звернувся до суду із заявою про розгляд обвинувального акта за його відсутністю.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином обізнаним про дату, час та місце попередніх судових засідань, у визначені дати до суду жодного разу не з`явився, про причини неможливості своєї явки до суду не повідомив та з будь-якими заявами чи клопотаннями, накшталт, про повідомлення дат наступних судових засідань протягом тривалого періоду часу до суду не звертався, у зв`язку з чим вказаній особі була направлена судова повістка, які повернулась до суду за відсутністю адресата.

За наведених обставин та з урахуванням позиції сторони обвинувачення, суд з метою дотримання розумності строків судового провадження, визнав можливим розглянути питання про повернення обвинувального акта прокурору в порядку п.5 ч.4 Розділу ІІ Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року в редакції Закону України №321-ІХ від 20.12.2019 року, за відсутності зазначених вище осіб.

З`ясувавши позицію прокурора Стельмаха В.М. щодо повернення обвинувального акта прокурору в зв`язку зі змінами у законодавстві, внесеними зокрема Законом України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року, вивчивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», в редакції Закону України №321-ІХ від 20.12.2019 року, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суд до набрання чинності цим законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог Глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Слід зауважити також на тому, що ані сам текст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», ані зміст «Прикінцевих та перехідних положень» цього закону не містять обов`язковості участі сторін провадження при прийнятті судом рішень про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, що не призначені до судового розгляду, або обов`язковості згоди сторін провадження на прийняття судом такого рішення про повернення обвинувального акту (як накшталт, передбачено у законах України «Про застосування амністії в Україні» або «Про амністію у 2016 році»).

Крім того, аналіз змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» не встановлює конкретний суб`єктний склад суду та порядок, яким передбачається прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору за визначеними у цьому законі підставами (судом за участю сторін провадження в судовому засіданні або суддею одноособово без проведення судового засідання).

Суд вважає, що в межах розгляду конкретної справи, були створені всі умови для реалізації права обвинуваченого ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, а приймаючи до уваги те, що останній, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату та час підготовчого судового засідання, до суду жодного разу не з`явився та з будь-якими заявами чи клопотаннями протягом тривалого періоду часу не звертався, внаслідок чого суд оцінює таку поведінку вказаного обвинуваченого, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та, зокрема у вирішенні наведеного питання, а встановлення причин його неявки до суду, виходить за межі повноважень суду.

Означене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи, а розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом із тим, вирішення питання про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку зі змінами у законодавстві за відсутності чи за участю обвинуваченого, у контексті викладених вище положень законодавства жодним чином не здатні вплинути на сутність остаточного рішення суду про повернення обвинувального акта в цьому провадженні прокурору та не уявляє порушення права обвинуваченого на доступ до правосуддя або права на захист, а ураховуючи численні попередні факти неявки обвинуваченого, відсутність в розпорядженні суду будь-яких заяв чи клопотань останнього та відомостей про залучення ним або іншою уповноваженою особою захисника у цьому кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що подальше відкладення судового засідання для його повторного виклику призведе лише до затягування судового провадження та порушення розумності його строків.

При цьому, суд виходить з того, що приписи ч.7 ст.376 КПК України, передбачають можливість ухвалення судового рішення за відсутності учасників судового провадження, яким не пізніше наступного дня після цього, надсилається копія такого рішення.

Зважаючи на імперативність наведених вище вимог закону та набрання означеним законом чинності з 01.07.2020 року, а також ураховуючи, що в силу ст.12 КК України інкриміноване ОСОБА_1 за обвинувальним актом кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку та за матеріалами судового провадження судовий розгляд обвинувального акту станом на теперішній час не призначений, слід дійти висновку про наявність визначених законом підстав для повернення обвинувального акта в цьому кримінальному провадженні прокурору, для відповідного оформлення матеріалів щодо кримінального проступку, відносно яких встановлені певні особливості щодо досудового розслідування та проведення судового розгляду.

Крім того приймаючи до уваги те, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору, то й угода про примирення від 22.06.2020 року, укладена між представником потерпілого ТОВ «Це Техно» та обвинуваченим ОСОБА_1 , подана до суду одночасно із обвинувальним актом, - належить разом з актом направити прокурору.

Керуючись ст.ст.314, 369-372 КПК України, п.5 ч.4 Розділу ІІ Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року, в редакції Закону України №321-ІХ від 20.12.2019 року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт від невизначеної дати 06.2020 року й додатки до нього у кримінальному провадженні №12020160490001959, внесеному до ЄРДР 15.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а також угоду про примирення від 22.06.2020 року, укладену між представником потерпілого ТОВ «Це Техно» Кубай В.В. та обвинуваченим, - направити прокурору Одеської місцевої прокуратури №4, для внесення з урахуванням вимог Глави 25 КПК України.

Копії ухвали направити для виконання прокурору Одеської місцевої прокуратури №4 та надати для відома іншим заінтересованим особам, а про прийняте рішення повідомити обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого ТОВ «Це Техно» Кубай В.Е.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 7 днів з дня проголошення.

С у д д я: В.В.Шурупов