Рішення № 94834576, 08.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

08.02.21

Справа №522/12528/19

Провадження №2/522/3491/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 252665,07 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2016 р. в м. Одесі відбулось ДТП за участю автомобіля “Ніссан” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), під керуванням ОСОБА_2 , на який розповсюджується дія договору страхування добровільного страхування наземного транспорту “КАСКО” №027052/4600/0000314, укладеного між ПрАТ “СК “Уніка” та ОСОБА_3 та автомобіля “Тойота” (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 . На підтвердження вини посилався на постанову про закриття кримінального провадження № 12016160470003551 від 30.06.2017 р.

31 липня 2019 року провадження у справі відкрито, встановлено загальний порядок розгляду справи, призначено підготовче судове засідання.

18 грудня 2019 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

01 квітня 2020 року від представника відповідача адвоката Мельник М.М. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому посилався на недоведеність вини та відсутності причинно-наслідкового зв`язку у діях відповідача та завдання шкоди транспортному засобу “Ніссан”, (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), а також на відсутність будь-яких належних та достатніх доказів на обґрунтування поданого позову.

02 квітня 2020 року відповідач надав додаткові пояснення до відзиву, у яких зазначив про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12016160470003551 від 30.06.2017 р., в якості доказу надав копію ухвалу Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/6631/20, якою скасовано зазначену постанову.

02 листопада 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Просив долучити до матеріалів справи копію постанови про закриття кримінального провадження №12016160470003551 від 28.09.2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відсутність підстав для цього.

Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» письмових пояснень не надало, участь представника у судовому засіданні не забезпечило, про час і місце розгляду справи повідомлялось неодноразово належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.06.2016 року між ПрАТ “СК “Уніка” та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування КАСКО № 027052/4600/0000314, предметом якого є страхування транспортного засобу “Ніссан” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), за умовами якого ПрАТ “СК “Уніка” взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_3 будь-яке пошкодження, знищення або незаконне заволодіння автомобілем марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1 та/або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

15.08.2016 р. в м. Одесі відбулось ДТП за участю автомобіля “Ніссан” (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля “Тойота” (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 .

На підставі вказаного ДТП Слідчим управлінням головного управління Національної поліції України в Одеській області 30.06.2017 р. було відкрито кримінальне провадження № 12016160470003551.

30.06.2017 р. Слідчим СУ ГУ НП України в Одеській області старшим лейтенантом поліції Ніколовим В.М. прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12016160470003551 від 30.06.2017 р., в описовій частині якої надана оцінка дій ОСОБА_1 та зазначено, що ним були порушені правила дорожнього руху, що спричинили ДТП.

30.03.2020 р. ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/6631/20 скасовано постанову слідчого Ніколова В.М. про закриття кримінального провадження № 12016160470003551 від 30.06.2017 р.

28.09.2020 р. Слідчим СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Войновим Р.В. було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016160470003551 від 30.06.2017 р. у зв`язку з тим, що встановити особу, яка причетна до настання наслідків вказаного ДТП, не представилось можливим, не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи і вичерпані всі можливості їх отримати.

У висновку судової транспортно-трасологічної експертизи, покладеного в основу постанови про закриття кримінального провадження від 28.09.2020 р. зазначається, що встановити експертним шляхом, як були розташовані транспортні засоби на проїжджій частині до моменту входу у первинний контакт не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак з доказів, наданих позивачем, неможливо встановити вину саме відповідача, оскільки доводи позивача грунтуються саме на матеріалах кримінального провадження № 12016160470003551, що наразі закрите на підставі того, що встановити особу, яка причетна до настання наслідків вказаного ДТП неможливо.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, страховик може звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої ДТП, в порядку суброгації не до будь-якої особи за власним бажанням, а виключно до винної особи.

Єдиним доказам на який Позивач посилався як на підставу задоволення позовних вимог була саме скасована постанова Слідчого СУ ГУ НП України в Одеській області старшого лейтенанта поліції Ніколова В.М. від 30.06.2017 р. про закриття кримінального провадження № 12016160470003551.

За ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України виключно вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також судом було встановлено, що при винесенні постанови про закриття кримінального провадження від 30.06.2017 р. № 12016160470003551 слідчий СУ ГУ НП України в Одеській області старший лейтенант поліції Ніколов В.М. посилався на протоколи допиту свідків. Зокрема, свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було зазначено, що автомобіль “Тойота” (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 80 км/год, автомобіль “Ніссан Теана” (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкість 20-30 км/год. Проте, зазначені показання свідків не можуть бути взяті до уваги.

Так, Верховний суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

КАС ВС у постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого відшкодування в розмірі 252665,07 (двісті п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень 07 копійок не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 78, 81, 993, 1166, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 252665,07 гривень - відмовити в повному обсязі.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2021 року.

Суддя Л. М. Чернявська