Рішення № 94834571, 08.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

08.02.21

Справа № 522/5423/20

Провадження № 2-а/522/65/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Пейкова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 748/19 від 17 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 748/19 від 17 жовтня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 12 ст.96 КУпАП.

Ухвалою від 06 квітня 2020 року позов залишений без руху, оскільки позивач звернувся до суду 03 квітня 2020 року з позовом в якому фактично оскаржує постанову від 17 жовтня 2019 року, тобто після сплину 10-денного строку, який встановлений для оскарження даної постанови.

15 квітня 2020 року позивачем усунені недоліки.

16 квітня 2020 року ухвалою суду поновлено строк звернення, відкрито провадження по справі, встановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання на 27 квітня 2020 року.

В той же день, тобто 16 квітня 2020 року задоволено повністю заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 747/19 від 17 жовтня 2019 року, винесеної заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 12 статті 96 КУпАП.

Також, 16 квітня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано із Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 747/19 від 17 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 КУпАП.

Позивач посилається на те, що в березні 2020 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, випадково, стало відомо про наявність виконавчого провадження № 61028561, що перебуває з 22 січня 2020 року на примусовому виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за яким боржником виступає ОСОБА_2 . 26 березня 2020 року в результаті ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 61028561 стало відомо, що на примусове виконання передана постанова № 748/19 від 17 жовтня 2019 року, винесена заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . У вказаній постанові зазначено про відсутність проектних та дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, ОСОБА_2 , повністю не погоджується зі змістом постанови № 748/19 від 17 жовтня 2019 року, оскільки вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого на неї накладено адміністративне стягнення, а сама постанова винесена в порушення установленого законом порядку, що і зумовило звернення із цією позовною заявою виходячи із наступних правових підстав. Позивачем здійснено реконструкцію належного їй нерухомого майна, а саме квартири. Таким чином, об`єкт реконструкції не підпадає під визначення об`єктів архітектурної діяльності, надане в Законі України «Про архітектурну діяльність», а відтак положення вказаного Закону не розповсюджуються на діяльність, пов`язану із реконструкцією належного позивачу об`єкту нерухомості — квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_2 не знала про наміри Управління проводити перевірку, оскільки не отримувала поштової кореспонденції від Управління із Направленням для проведення позапланової перевірки. Також вказане Направлення співробітниками Управління не було вручено їй особисто. В порушення ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення була розглянута без повідомлення ОСОБА_2 17 жовтня 2019 року, на час винесення оскарженої постанови, в Управлінні не було відомостей про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи, як того прямо вимагає Закон.

Позивач просила: 1) поновити ОСОБА_3 строк на звернення до суду із позовною заявою про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 748/19 від 17 жовтня 2019 року, винесеної заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 12 статті 96 КУпАП; 2) скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 748/19 від 17 жовтня 2019 року, винесену заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 12 статті 96 КУпАП; 3) Закрити справу про адміністративне правопорушення.

04 червня 2020 року представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Хлистун Р.В. до суду подано відзив (в порядку ст. 162 КАС України).

Відзив мотивований тим, що Управління не згодне з позовними вимогами позивача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Перевіркою встановлено, що в квартирі АДРЕСА_2 загальною площею 44,6 кв.м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 3687 від 30.10.2018 року остання самочинно виконує будівельні роботи з реконструкції квартири без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст. 36 Закону України «Пpo регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року. Матеріали вказаної перевірки надіслано супровідним листом № 01-10/443-ЗГ від 20.09.2020 року Позивачу поштою за адресою місцезнаходження об`єкта: АДРЕСА_1 за номером поштового відправлення № 6506503555002, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 3068 від 20.09.2019 року. В подальшому, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Лисого С.О., винесено:

постанова № 747/19 від 17.10.2019 року у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 5 статті 96 КУпАП;

постанова № 748/19 від 17.10.2019 року у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 12 статті 96 КУпАП;

постанова № 749/19 від 17.10.2019 року у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до частини 13 статті 96 КУпАП;

Позивачем було оскаржено тільки дві постанови № 747/19 від 17.10.2019 року та № 748/19 від 17.10.2019 року, тобто зі своєю виною, яка зазначена у постанові № 749/19 від 17.10.2019 року у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до ч. 13 ст. 96 КУпАП, позивач погодився.

Отже, вищевказані постанови по справах про адміністративне правопорушення винесені на підставі та за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а тому просили відмовити ОСОБА_2 в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

04 серпня 2020 року на електронну адресу суду надійшли пояснення представника відповідача Хлистуна Р.В. в яких вказав, що позивач вводить в оману суд, зазначаючи, що авторський нагляд та технічний нагляд законодавством вимагається начебто тільки у разі, коли об`єкт є пам`яткою архітектури.

В судовому засіданні 08 лютого 2021 року представник позивача підтримав поданий позов, наполягаючи на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність підстав для цього та надав копію П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р. по справі № 522/5436/20.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі – Порядок № 553), на підставі наказу Управління № 01-13/333 ДАБК від 01.08.2019 року, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства ОСОБА_4 від 13.09.2019 року (вх. № 01-10-443-ЗГ від 13.09.2019 року), з урахуванням направлення для проведення планової (позапланової) перевірки № 001714 від 16.09.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки № 001714 від 16.09.2019, строк дії направлення становить з 16.09. - 19.09.2019 року (а.с. 60-62).

Під час перевірки було встановлено, що «квартира АДРЕСА_2 загальною площею 44,6 кв.м належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 3687 від 30.10.2018 року.

Відповідно до п. 3.2.3 ДБН A.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельні роботи — це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 3.2 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:

будівництво — це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

об`єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь- якого призначення, ix комплекси, лінійні об`єкти інженерно- транспортної інфраструктури.

реконструкція — це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

На момент виїзду на місце зафіксовано, що Позивач виконує будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири шляхом:

- влаштування капітальної прибудови із піноблоків на прибудинковій території габаритними розмірами 2,0 х 2,0 м, чим збільшено загальну площу квартири;

- влаштування фасадної вхідної групи в новозбудованій прибудові через; - закладання дверного прорізу збоку під`їзду даного будинку;

- влаштування дверного прорізу в капітальній несучій зовнішній стіні будинку для забезпечення проходу між приміщенням квартири та влаштованої прибудови;

- посилення металевими двутаврами, кутами та пластинами існуючих віконних прорізів, посилення існуючих та новоутворених дверних прорізів;

- збільшення внутрішньої висоти приміщення квартири за рахунок демонтажу гранту та підсипки та пониження рівня підлоги.

Вищевказані будівельні роботи призвели до збільшення загальної площі квартири з 44,6 кв.м. до 60,9 кв.м., що підтверджується самим Позивачем у позовній заяві.

Доцільно зазначити, що під час проведення перевірки був присутній Позивач, що підтверджуються фотофіксацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Пpo архітектурну діяльність», проект - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних i текстових матеріалів, інженерних i кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм i правил.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідних даним на проектування.

Згідно з п. 3.17 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємна-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно з п. 4.8 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація має бути розроблена з урахуванням ycix документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація па будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних i дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів i правил та затверджується замовником.

Проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 за весь термін проведення перевірки не пред`явлено.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) (Додаток А), даний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) — СС1.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник мас право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних poбіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт i засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Звернень від ОСОБА_2 стосовно отримання дозвільних документів до Управління не надходило.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм i правил.

Такими чином, ОСОБА_2 самочинно виконує будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Пpo регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року».

Так, в ході перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт від 19.09.2019 року № 001714 (а.с. 63-80).

На підставі даного Акту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.09.2019 року.

Відповідно до вказаного припису Управління від 19.09.2019 року, позивача зобов`язано оформити виконавчу документацію у відповідності до вимог законодавства та державних будівельних норм в термін до 03.10.2019 року. Набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до правоустановчих документів, в термін до 19.11.2019 року. Зупинити виконання будівельних робіт за даною адресою з 19.09.2019 року (а.с. 99-104).

Окрім того, складено протоколи про адміністративне правопорушення від 19.09.2019 року щодо відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 96 та ч. 12 ст. 96 КУпАП, які були надіслані поштою, у зв`язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки (відправлення 6506503555002 від 20.09.2019 року).

Між тим, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 03.10.2019 року о 15.00 год. та о 15.15 год. (а.с. 81-92)

17.10.2019 року були винесені постанови № 747/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 гривень та № 748/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 6506503587338).

Окрім того, відповідачем було винесено постанову № 749/19 від 17.10.2019 року, якою було визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 13 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 6506503587338).

Відповідно до ч.5 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот (8500 грн.) до шестисот (10200 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч.12 ст. 96 КУпАП незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот (8500 грн.) до тисячі (17000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач посилається на те, що в її діях відсутній склад правопорушення, оскільки нею здійснено лише реконструкцію належного нерухомого майна та справу про адміністративне правопорушення розглянуто за її відсутності.

Проте, суд не в змозі погодитись з даними твердженням позивача, з таких підстав.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Із оскаржуваної позивачем постанови слідує, що замовником будівництва ОСОБА_2 не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом за вищевказаною адресою, чим порушено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку № 903 від 11.07.2007 року.

Як стверджує позивач, нею було здійснено реконструкцію належного їй нерухомого майна – квартири, а тому, об`єкт реконструкції не підпадає під визначення об`єктів архітектурної діяльності, надане в Законі України «Про архітектурну діяльність», а відтак положення вказаного Закону не розповсюджуються на діяльність, пов`язану із реконструкцією належного позивачу об`єкту нерухомості — квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, оспорюючи постанову від 17.10.2019 року № 748/19, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, а наведені нею доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. В той же час, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення, а надані відповідачем постанови №747/19 та №749/19 від 17.10.2019 року лише додатково підтверджують викладені в оскаржуваній постанові обставини.

Вказане також підтверджується наданою відповідачем заявою ОСОБА_4 від 13.09.2019 року, з якою вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється реконструкція помешкань, з руйнуванням несучих стін з метою вироблення входу у квартиру (а.с. 62).

Одночасно, доказом зазначеного слугують надані відповідачем фото таблиці, з яких дійсно вбачається вироблення окремого входу у помешкання (а.с. 138).

Поміж цим, сама позивач у своєму позові не заперечує, що нею була здійснена реконструкція власної квартири, а отже це також свідчить на користь позиції відповідача й спростовує посилання позивача.

Водночас, твердження позивача про те, що в матеріалах адміністративного провадження відсутні письмові докази направлення ОСОБА_2 будь-якої кореспонденції, листів спростовується наданими відповідачем списками згрупованих поштових відправлень № 3088 та № 3500 на адресу ОСОБА_2 (а.с. 127, 130, 132, 135).

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, як слідує з вищевказаних Акту, Припису та Протоколів від їх підпису та отримання ОСОБА_2 відмовилась, про що відповідачем зроблені відповідні відмітки.

При цьому, в протоколах від 19.09.2019 року навіть зазначено свідка правопорушення ОСОБА_4 .

Тому, на переконання суду, посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача, не може слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Навпаки, як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, водночас з урахуванням вищевикладеного, позивач своїми правами щодо отримання, оскарження матеріалів перевірки не скористалася, що може свідчити про свідоме невикористання своїх права та неналежне виконання обов`язків. В такому випадку, це не може бути підставою для скасування спірної постанови.

Така позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р. по справі № 522/5436/20, яку надано відповідачем в судовому засіданні.

Між тим, у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 8.05.2018р. по справ №815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що постанова № 748/19 від 17.10.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 12 ст. 96 КУпАП є законною, оскільки складена відповідною уповноваженою посадовою особою, в межах її компетенції та з дотриманням передбаченої законом процедури, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_2 та відмовляє у їх задоволенні.

Згідно ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Так як, суд відмовляє у задоволенні позову, тому слід скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду 16 квітня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 748/19 від 17 жовтня 2019 року – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2020 року, якою зупинено стягнення на підставі Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 747/19 від 17 жовтня 2019 року, винесеної заступником начальника управління — начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 12 статті 96 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2021 року.

Суддя Л.М. Чернявська

.