Рішення № 94831304, 12.02.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2021 року м. Чернігів справа № 927/1175/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”

03179, м. Київ, проспект Перемоги, 151

адреса для листування: 14000, м. Чернігів, Головпоштамп, а/с 114 (cn@ucrf.gov.ua) (kharov@ucrf.gov.ua)

до Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення”

16600, Чернігівська область, м. Ніжин, пл. імені Івана Франка, 1, к.85

про стягнення 3356 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” до Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” про стягнення 2 995,44 заборгованості по оплаті робіт, виконаних згідно договору № 19/1952 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 01.12.2014; 50,00 грн. трьох процентів річних з простроченої суми; 56,57 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 254,21 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2020: позовну заяву Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” про стягнення 3 356 грн. 22 коп. залишено без руху; зобов`язано Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків: позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи – Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України); оригінали або належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві; докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви; роз`яснено Державному підприємству “Український державний центр радіочастот”, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана вище ухвала суду від 14.12.2020 була отримана позивачем 17.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400049399580.

23 грудня 2020 року на виконання вказаних вище вимог суду, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

28.12.2020 судом, з метою перевірки місцезнаходження відповідача було здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцезнаходження юридичної особи – Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення”: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, площа імені Івана Франка, будинок 1.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив – протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення – протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; роз`яснено сторонам, що подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення є правом учасників справи; роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Вказана вище ухвала суду від 28.12.2020 була направлена судом рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу сторін 28.12.2020 та відповідно була отримана позивачем 31.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400050639594; відповідачем – 04.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400050639586.

Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про розгляд Господарським судом Чернігівської області позовної заяви Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”.

У встановлений господарським судом процесуальний строк відзив на позовну заяву, а також заява із запереченням щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача до суду не надходили.

11.01.2021 до Господарського суду Чернігівської області від Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” надійшла заява про закриття провадження у справі. У поданій заяві відповідач вказує на те, що 30.12.2020 ним було здійснено оплату на підставі договору №19/1952 від 01.12.2014 за радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності за вересень 2019-грудень 2020, в сумі 3423,36 грн., що підтверджується квитанцією від 30.12.2020 №0.0.1961629142.1, у зв?язку з чим заборгованість перед позивачем не існує, а тому спір між сторонами у справі №927/1175/20 відсутній.

19.01.2021 від Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” надійшла заява №Ф74/33.4/64/21 від 18.01.2021 про зменшення позовних вимог на суму основного боргу – 2995,44 грн., у зв?язку з оплатою відповідачем робіт, пов?язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності по спірному Договору за вересень 2019-грудень 2020 в сумі 3423,36 грн., що підтверджується реєстром платежів за 30.12.2020. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 50,00 грн. трьох процентів річних від прострочених сум; 56,57 грн. інфляційних витрат та 254,21 грн. пені за прострочення платежів.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду також не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Оскільки, позивачем було зменшено позовні вимоги на суму основного боргу – 2995,44 грн. та підтримано позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50,00 грн. трьох процентів річних від прострочених сум; 56,57 грн. інфляційних витрат та 254,21 грн. пені за прострочення платежів, а тому суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

З метою перевірки статусу відповідача, 28.12.2020 судом було здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Державне комунальне підприємство Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” (код ЄДРПОУ юридичної особи 30941866) 29.08.2000 зареєстровано в якості суб`єкта господарювання, дата запису 07.04.2010, № запису 10631200000000870. Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, банкрутства – відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 901 та частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.12.2014 між Державним підприємством “Український державний центр радіочастот” (виконавець) та Державним комунальним підприємством Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” (замовник) було укладено Договір № 19/1952 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1., 2.4. Договору, предметом цього Договору є проведення виконавцем робіт, пов?язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.

Умови цього Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод.

Пунктами 3.1.-3.5. Договору сторони погодили, що ціна виконаних робіт, пов?язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку “Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, пов?язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу” за один каленжарний місяць, залежить від РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт наведений у Додатку.

Виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними уповноваженими особами.

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи разом з актми виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.

Розрахунки між виконавцем та замовником за роботи, пов?язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавція, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Зміна переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов?язаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, сторони узгоджують шляхом підписання нового додатку до Договору.

Згідно з п.6.1., 6.2., 6.5., 6.6. Договору, цей Договір укладений на строк в 1 календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності та строку дії додаткових угод та додатків до цього Договору визначається сторонами у тексті самих додаткових угод та додатків.

Цей Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю в 1 календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Оплата робіт, пов?язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, здійснюється замовником до моменту набрання чинності додаткової угоди про припинення зобов?язань за договором.

Закінчення дії цього Договору не звільняє замовника від сплати заборгованості за цим Договором.

Додатком до Договору №19/1952 від 01.12.2014 станом на 01.12.2014 визначено, що період виставлення рахунків: щомісячно. Всього оплата з ПДВ за місяць – 171,17 грн.; за квартал – 513,50 грн.; за рік – 2054,02 грн.

Додатковою угодою №1 від 03.07.2015 до Договору внесено зміни в п. 3.1. У зв?язку з затвердженням Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” пов?язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, сторони домовилися внести зміни в Додаток від 01.12.2014 до Договору та викласти в редакції від 03.07.2015. Додаток від 01.12.2014 вважати виконаним в частині виконання робіт, а в іншій частині – до остаточного виконання сторонами своїх зобов?язань. Додаток до Договору дійсний з 03.07.2015.

Додатком до Договору №19/1952 від 01.12.2014 станом на 03.07.2015 визначено, що період виставлення рахунків: щомісячно. Всього оплата з ПДВ за місяць – 171,17 грн.; за квартал – 513,50 грн.; за рік – 2054,02 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.01.2016 до Договору сторони, зокрема, домовилися внести зміни в Додаток 1 до Договору та викласти в редакції від 01.01.2016. Додаток від 03.07.2015 вважати виконаним в частині виконання робіт, а в іншій частині – до остаточного виконання сторонами своїх зобов?язань. Додаток №1 до Договору дійсний з 01.01.2016.

Додатковою угодою №3 від 10.02.2016 до Договору сторони, зокрема, домовилися внести зміни в Додаток 1 до Договору та викласти в редакції від 01.02.2016. Додаток від 01.01.2016 вважати виконаним в частині виконання робіт, а в іншій частині – до остаточного виконання сторонами своїх зобов?язань. Додаток №1 до Договору дійсний з 01.02.2016.

Додатком до Договору №19/1952 від 01.12.2014 станом на 01.02.2016 визначено, що всього оплата з ПДВ за місяць – 171,17 грн.; за квартал – 513,50 грн.; за рік – 2054,02 грн.

Додатком №1 до Договору №19/1952 від 01.12.2014 Перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу. Періодичність радіочастотного моніторингу та оплати – за місяць, дійсний з 01.01.2019, визначено, що разом оплата за місяць з ПДВ – 213,96 грн. (а.с.90).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що за період з вересня 2019 по жовтень 2020, виконавцем (позивачем) було виконані роботи, а замовником (відповідачем) прийнято виконання робіт, що підтверджується Актами про виконання робіт, пов?язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ): №19-20-10516 від 30.09.2019, №19-20-11159 від 31.10.2019, №19-20-11829 від 29.11.2019, №19-20-12442 від 28.12.2019, №20-20-497 від 31.01.2020, №20-20-1074 від 28.02.2020, №20-20-1497 від 31.03.2020, №20-20-2123 від 30.04.2020, №20-20-2843 від 29.05.2020, №20-20-3469 від 30.06.2020, №20-20-4075 від 31.07.2020, №20-20-4777 від 31.08.2020, №20-20-5432 від 30.09.2020, №20-20-6065 від 30.10.2020, підписаних сторонами, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.106-119).

З метою оплати замовником (відповідачем) прийнятих робіт за вищезазначений період позивачем були виставлені рахунки на щомісячну оплату 213,96 грн., а саме: №10516 від 30.09.2019, №11159 від 30.10.2019, №11829 від 29.11.2019, №12442 від 28.12.2019, №497 від 30.01.2020, №1074 від 27.02.2020, №1497 від 25.03.2020, №2123 від 28.04.2020, №2843 від 29.05.2020, №3469 від 30.06.2020, №4075 від 29.07.2020, №4777 від 31.08.2020, №5432 від 30.09.2020, №6065 від 30.10.2020, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.92-105).

Заперечень та претензій щодо факту виконаних робіт по спірному Договору та їх вартості відповідач суду не надав.

Враховуючи відсутність зі сторони відповідача заперечень та претензій щодо факту виконаних робіт та їх вартості, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт виконання робіт за Договором № 19/1952 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 01.12.2014 за період з вересня 2019 по жовтень 2020 на суму 2995,44 грн.

Замовник (відповідач) прийняті робіт за вищезазначений період по спірному Договору не оплатив.

Претензії №12 від 29.09.2020 та №7 від 27.11.2020, з вимогою сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за несвоєчасне виконання зобов?язань, передбачених спірним Договором, які були направлені рекомендованою кореспонденцією (а.с.120-127), відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для зварнення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що розрахунки між виконавцем і замовником проводяться на підставі п.3.4. Договору.

На дату звернення з даним позовом до суду (09.12.2020) заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи по спірному Договору за період з вересня 2019 по жовтень 2020 становила 2995,44 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідачем 30.12.2020 було здійснено оплату у розмірі 3423,36 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1961629142.1, призначення платежу: за радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності за вересень 2019-грудень 2020 згідно дог.19/1952 від 01.12.2014, в т.ч.ПДВ 570,56 грн.

Зазначена квитанція була надіслана відповідачем до суду 11.01.2021 разом із заявою про закриття провадження у справі, у якій відповідач просив суд закрити провадження у даній справі про стягнення 3356,22 грн. у зв?язку з відсутністю предмету спору.

Позивач, у заяві про зменшення позовних вимог №Ф74/33.4/64/21 від 18.01.2021 зазначив про зменшення позовних вимог на суму основного боргу – 2995,44 грн. та підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50,00 грн. трьох процентів річних від прострочених сум, 56,57 грн. інфляційних витрат та 254,21 грн. пені за прострочення платежів.

Приймаючи до уваги, що предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу у розмірі 2995,44 грн. по спірному Договору за період з вересня 2019 по жовтень 2020, а також 50,00 грн. трьох процентів річних від прострочених сум; 56,57 грн. інфляційних витрат та 254,21 грн. пені за прострочення платежів; виходячи із зазначеного у квитанції №0.0.1961629142.1 від 30.12.2020 призначення платежу, відповідачем здійснено оплату у розмірі 3423,36 грн. по спірному Договору за період вересень 2019-грудень 2020, а тому суд доходить висновку, що відповідач здійснюючи оплату фактично додатково оплатив роботи за листопад та грудень 2020, які не були предметом даного позову та не були заявлені позивачем до стягнення.

За таких обставин, заява відповідача про закриття провадження у справі є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 254,21 грн. пені за прострочку оплати виконаних робіт, відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку пені за період з 25.09.2019 по 25.11.2020.

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми пені та періоду її нарахування суду не надав.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 4.1.-4.3. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або/чи неналежне виконання своїх зобов?язань за цим договором.

За порушення грошових зобов?язань замовник сплачує виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу, але не більше ніж за 180 днів з моменту, коли зобов?язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок.

Частиною 3 ст. 254 Цивільного кодексу України також передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем оплати виконаних робіт, але приймаючи до уваги, що пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу, але не більше ніж за 180 днів з моменту, коли зобов?язання мало бути виконане, а у наведеному позивачем розрахунку пеня нарахована на суму простроченого платежу, починаючи з 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок та без часткового врахування приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України (по рахункам за вересень 2019-квітень 2020), тобто невірно визначено період прострочки, а тому перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені та враховуючи заявлену до стягнення пеню по рахункам за травень-вересень 2020 – в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що пеня підлягає підлягає частковому задоволенню у розмірі 181,40 грн. за період з 26.10.2019 по 25.11.2020.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 50,00 грн. 3% річних з простроченої суми за період з 25.10.2019 по 25.11.2020 та 56,57 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції за період з вересня 2019 по жовтень 2020, відповідно до наведених у позовній заяві розрахунків 3% річних та інфляційних.

Відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних, а також періоду їх нарахування суду не надав.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем оплати виконаних робіт, але згідно з п. 3.4. Договору розрахунки між виконавцем та замовником проводяться не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок, тобто до 25 числа включно і прострочка починається з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок, а у наведеному позивачем розрахунку 3% річних розраховано починаючи з 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок, тобто невірно визначено період прострочки, а тому перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% підлягають частковому задоволенню (за виключенням за грудень, лютий, квітень, червень, серпень 2020 – в межах заявлених позовних вимог) у розмірі 47,79 грн. за період з 26.10.2019 по 25.11.2020.

Оскільки, згідно з п. 3.4. Договору, розрахунок проводиться до 25 числа включно і прострочка починається з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок, а також враховуючи приписи пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», згідно з якими якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця, суд доходить висновку, що інфляційні підлягають нарахуванню за період з жовтня 2019 по жовтень 2020 в розмірі 51,42 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за виконані роботи по спірному Договору, останній правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають у задоволенню в частині стягнення 181,40 грн. пені, 47,79 грн. 3% річних та 51,42 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції. В решті позову відмовити.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, у випадку, установленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Позивач своїм процесуальним правом щодо повернення судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог не скористався, ні разом із заявою про зменшення позовних вимог, ні на день винесення рішення у даній справі, відповідного клопотання суду не надав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 175,75 грн.

Керуючись ст. 129, 165, 232, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” до Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” про стягнення 3356,22 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства Телерадіокомпанія “Ніжинське телебачення” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, пл.імені Івана Франка, 1, к.85; код ЄДРПОУ 30941866) на користь Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 151; код ЄДРПОУ 01181765; адреса для листування: 14000, м. Чернігів, Головпоштамп, а/с 114; 14000, м. Чернігів, вул. Ринкова, 20) 181,40 грн. пені, 47,79 грн. 3% річних; 51,42 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 175,75 грн. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2021.

Суддя А.С.Сидоренко