Ухвала суду № 94831302, 12.02.2021, Господарський суд Чернігівської області

УХВАЛА

"12" лютого 2021 р. м. Чернігів справа № 927/134/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

перевіривши матеріали позовної заяви №124-21 від 08.02.2021

позивач: Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 33469496, пр-т Миру, 49-а, м. Чернігів, 14000

електронна пошта: dil_centr@ukr.net

відповідач: Фізична особа-підприємець Пекур Олександр Миколайович

код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

предмет спору: про стягнення 34794,92 грн

Комунальним підприємством «Діловий центр» Чернігівської обласної ради подано позов до Фізичної особи-підприємця Пекур Олександр Миколайович про стягнення 34794,92 грн, з яких:

-23156,66 грн - боргу з орендної плати;

-9236,72 грн - боргу з оплати комунальних послуг та витрат на утримання майна;

-439,20 грн - інфляційних нарахувань;

-602,01 грн - 10% річних від простроченої заборгованості з орендної плати;

-93,37 грн - трьох відсотків річних від простроченої заборгованості з оплати комунальних послуг та витрат на утримання майна;

-373,48 грн - пені за прострочення заборгованості з відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання майна;

-297,89 грн - штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості з орендної плати;

-595,59 грн - штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості з оплати комунальних послуг та витрат на утримання майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням укладених між сторонами:

-договору оренди №8/20 від 17.02.2020 та

-договору №6-20 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем від 17.02.2020.

Позивачем в одній позовній заяві об`єднано позовні вимоги: по договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №8/20 від 17.02.2020, укладеному між Комунальним підприємством «Діловий центр» Чернігівської обласної ради та Фізичною особою-підприємцем Пекур Олександр Миколайович та по договору №6-20 про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем від 17.02.2020, укладеному між Комунальним підприємством «Діловий центр» Чернігівської обласної ради та Фізичною особою-підприємцем Пекур Олександр Миколайович.

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Пов`язаними позовними вимогами є вимоги, які випливають або виникають одна щодо іншої.

Отже, кожний із зазначених вище договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при виконанні відповідного договору, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а також доданих до неї документів, вказані договори є самостійними правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

Отже, кожна із вимог про стягнення коштів є самостійною вимогою, безпосередньо між собою не пов`язаною, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Таким чином, позивачем по суті заявлено дві окремі позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд вважає, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити інші обставини спірних правовідносин, а також правомірність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру, з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних з встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку між сторонами у справі було укладено два договори, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань, що має наслідком дослідження окремо кожного договору.

Суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві не просить об`єднати заявлені ним позовні вимоги.

Більш того, слід зазначити, що за звернення до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, як за одну позовну вимогу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо самостійного роз`єднання позовних вимог.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду Комунальному підприємству «Діловий центр» Чернігівської обласної ради.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 12 лютого 2021 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/