Рішення № 94831084, 02.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3366/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства - фірми "Фарматон" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 89) до Фізичної особи-підприємця Юрченко Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Чернишов Б.С.,ордер №1035625 від 09.11.2020 року;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство -фірма "Фарматон" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Юрченко Олени Олександрівни, в якому просить стягнути з відповідача 592450,81 грн. основного боргу. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 10 від 03.01.2018 щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 0,30 грн. (платіжне доручення чи квитанція в оригіналі).

03.11.2020 від позивача до канцелярії суду надійшло заява про усунення недоліків за вх. № 25673 разом із доказами доплати судового збору у розмірі 0,30 грн. платіжним дорученням № 9702 від 29.10.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3366/20. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

20.11.2020 ФОП Юрченко Олена Олександрівна (відповідач за первісним позовом) звернулась до суду із зустрічним позовом за вх. № 27118, в якому просила стягнути з Приватного підприємства-фірми "Фарматон" на користь Фізичної особи-підприємця Юрченко Олени Олександрівни грошові кошти у розмірі 244661,19 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Також, 20.11.2020 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 27127 із запереченнями проти позову. Разом із відзивом на позов відповідачем подані заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, в яких відповідач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2020 повернуто зустрічний позов (вх. № 27118 від 20.11.2020) Фізичній особі-підприємцю Юрченко Олені Олександрівні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2020 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу №922/3366/20 до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "22" грудня 2020 р. о 16:40 год.

22.12.2020 представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про витребування доказів за вх. № 29990, в якому відповідач просить витребувати у позивача дані по розрахунковим рахункам позивача (№ розрахункового рахунку, в якому банку, МФО та юридичну адресу) та виписки із вказаних рахунків по взаємовідносинам між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2020 клопотання представника відповідача про витребування доказів (вх. № 29990 від 22.12.2020) задоволено. Витребувано у ППФ "Фарматон" дані по розрахунковим рахункам позивача (№ розрахункового рахунку, в якому банку, МФО та юридичну адресу), а також виписки із вказаних рахунків по взаємовідносинам між позивачем та відповідачем. Відкласти підготовче засідання на "12" січня 2021 р. о 16:20 год.

11.01.2021 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання доказів за вх. № 417 на виконання ухвали від 22.12.2020.

Клопотання з додатком долучено до матеріалів справи.

Окрім того, 11.01.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №366, в якій заявник просить провести судове засідання у справі № 922/3366/20 в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а) або Рівненському міському суду Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1), або Рівненському окружному адміністративному суду (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 87).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2021 в заяві Приватного підприємства -фірми "Фарматон" (вх. № 366 від 11.01.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

12.01.2021 представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про долучення додаткових доказів за вх. № 536.

Клопотання з додатком долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на "26" січня 2021 р. о 16:20 год.

19.01.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №1204, в якій заявник просив провести судове засідання у справі № 922/3366/20 в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а) або Рівненському міському суду Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1), або Рівненському окружному адміністративному суду (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 87).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 задоволено заяву ППФ "Фарматон" (вх. № 1204 від 19.01.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Постановлено забезпечити участь представника Приватного підприємства -фірма "Фарматон" в судовому засіданні по справі № 922/3366/20, призначеному на 26.01.2020 о 16:20 год., в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції доручено господарському суду Рівненської області.

26.01.2021 представником відповідача до канцелярії суду подано додаткові пояснення за вх. № 1991, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "02" лютого 2021 р. о 15:10 год.

01.02.2021 від позивача до канцелярії суду електронною поштою надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. №514, в якій заявник просив визнати поважною причину пропуску на подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та судове засідання у справі № 922/3366/20 провести за участю представника позивача в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а) або Рівненському міському суду Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1), або Рівненському окружному адміністративному суду (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 87).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2021 в заяві Приватного підприємства - фірми "Фарматон" (вх. № 514 від 01.02.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

В призначене судове засідання 02.02.2021 позивач свого представника не направив.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову та вказував, що поставлений позивачем товар за видатковими накладними, зазначеними позивачем у позові, був оплачений відповідачем в повному обсязі. Окрім того, відповідач наполягав на тому, що між ним та позивачем був укладений договір поставки товару № 10 від 10.01.2018, а не від 03.01.2018, у зв`язку з чим, здійснюючи оплату за поставлений товар відповідач в призначені платежу вказував договір поставки товару № 10 саме від 10.01.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Як вказує позивач у позовній заяві, між Приватним підприємством - фірмою "Фарматон" та фізичною особою-підприємцем Юрченко Оленою Олександрівною було укладено Договір поставки товару № 10 від 03.01.2018, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар, виготовлений згідно технічних вимог, затверджених Покупцем (далі по тексту - Товар).

Згідно п. 1.4. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оплати загальної вартості Товару та підписання Сторонами Акту приймання-передачі та видаткової накладної.

Відповідно до п.п. 2.2.1 Договору оплата за товар проводиться не пізніше десяти днів з дня виписки рахунку-фактури та інших супровідних документів.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата товару здійснюється шляхом:

- зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в безготівковій формі;

- внесення грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в готівковій формі через касу.

Згідно п.п. 3.1.1. Договору продавець зобов`язаний передати Покупцю Товар в кількості, що погоджується Сторонами в накладних.

Відповідно до п. 4.1. Договору факт поставки Продавцем Товару Покупцеві згідно п.п. 3.1.1. цього Договору Сторони фіксують шляхом підписання видаткової накладної, у яких зазначають асортимент, кількість та вартість Товару, що передається Покупцю.

Пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до "09" січня 2019р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Позивач також вказує, що на виконання вищевказаного Договору, позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 652450,81 грн., про що свідчать підписані між сторонами наступні видаткові накладні:

- видаткова накладна № Ап00054 від 11.04.2018 на суму 90757,42 грн.;

- видаткова накладна № Ап00055 від 12.04.2018 на суму 107135,68 грн.;

- видаткова накладна № Ма00063 від 13.04.2018 на суму 134373,74 грн.;

- видаткова накладна № Ил00036 від 05.07.2018 на суму 113139, 12 грн.;

- видаткова накладна № Ил00055 від 06.07.2018 на суму 104734,87 грн.

Проте, як стверджує позивач, в порушення умов п.п. 2.2.1. Договору, відповідач оплатив поставлений товар лише частково на суму 60000,00 грн., що підтверджується : меморіальним ордером № @2PL181965 від 07.12.2018 на суму 20000,00 грн., меморіальним ордером №@2PL290279 від 18.11.2019 на суму 20000,00 грн. та меморіальним ордером №@2PL239316 від 23.12.2019 на суму 20000,00 грн.

Внаслідок вказаного, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 592450,81 грн., яка за твердженнями позивача до цього часу не сплачена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 592450,81 грн. основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Як було зазначено вище, за твердженнями позивача, між сторонами укладено Договір поставки товару № 10 від 03.01.2018, на виконання якого, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 652450,81 грн., що підтверджується видатковими накладними: № Ап00054 від 11.04.2018 на суму 90757,42 грн.; № Ап00055 від 12.04.2018 на суму 107135,68 грн.; № Ма00063 від 13.04.2018 на суму 134373,74 грн.; № Ил00036 від 05.07.2018 на суму 113139, 12 грн.; № Ил00055 від 06.07.2018 на суму 104734,87 грн.

Відповідач в свою чергу не спростовує поставку товару на суму 652450, 81 грн., проте наполягає на тому, що між сторонами було укладено Договір поставки товару № 10 від 10.01.2018, а не Договір поставки товару № 10 від 03.01.2018. Та саме за Договором поставки товару № 10 від 10.01.2018 між сторонами виникли господарські правовідносини, у зв`язку з чим і оплата за товар відповідачем здійснювалась за цим договором, про що свідчать копії квитанцій про оплату товару (а.с. 105-110).

Також, представником відповідача в судовому засіданні було пояснено, що підписуючи видаткові накладні, за якими відбулася поставка товару, відповідач не звернув увагу на те, що вони містять посилання на Договір поставки товару № 10 від 03.01.2018, тобто з іншою датою, яка не відповідає дійсності.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем була надана копія Договору поставки товару № 10 від 10.01.2018, а також, для огляду в судовому засіданні, надано оригінал Договору поставки товару № 10 від 10.01.2018.

Позивачем в свою чергу, до матеріалів справи було надано лише копію Договору поставки товару № 10 від 03.01.2018.

Дослідивши в судовому засіданні оригінал Договору поставки товару № 10 від 10.01.2018, судом встановлено, що вказаний договір підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача.

Окрім того, судом встановлено, що умови Договору поставки товару № 10 від 10.01.2018 є ідентичними умовам, які містить копія Договору поставки товару № 10 від 03.01.2018. Зокрема, п.8.1. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до "09" січня 2019р.

Доказів того, що між сторонами було укладено два різні правочини, позивачем до суду надано не було.

Разом з цим, суд звертає увагу, що на підтвердження часткової оплати товару за Договором поставки товару № 10 від 03.01.2018, позивач посилається на наступні меморіальні ордери: № @2PL181965 від 07.12.2018 на суму 20000,00 грн., №@2PL290279 від 18.11.2019 на суму 20000,00 грн., №2PL239316 від 23.12.2019 на суму 20000,00 грн., в яких підставою для зарахування вказано Договір № 10 від 10.01.2018 та Договір № 24 від 10.01.2019.

Тобто, зарахуванням оплати за Договором № 10 від 10.01.2018, позивачем було підтверджено дійсність та співпрацю з відповідачем саме за Договором поставки товару № 10 від 10.01.2018, що також підтверджує доводи відповідача.

Відповідно до ч. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що в даному випадку, докази, що надані відповідачем в підтвердження своїх заперечень, є більш вірогідними, ніж докази, які були надані позивачем.

У зв`язку з чим, слід дійти висновку, що поставка товару за зазначеними в позові накладними відбулась саме на підставі Договору поставки товару № 10 від 10.01.2021, не зважаючи на те, що видаткові накладні містять посилання на договір з іншою датою укладення.

Водночас, суд звертає увагу, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2020 було задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача дані по його розрахунковим рахункам, а також виписки із вказаних рахунків по взаємовідносинам між позивачем та відповідачем.

На виконання вище вказаної ухвали суду, позивачем було надано виписки по його особистому рахунку та копії меморіальних ордерів.

Так, згідно виписки по рахунку позивача вбачається, що останнім були зараховані суми, які були сплачені відповідачем за поставку товару по Договору № 10 від 10.01.2018, а саме:

- 17.04.2018 на суму 30000,00 грн.,

- 20.04.2018 на суму 40000,00 грн.,

- 27.04.2018 на суму 40000,00 грн.,

- 02.05.2018 на суму 40000,00 грн.,

- 07.05.2018 на суму 40000,00 грн.,

- 14.05.2018 на суму 22000,00 грн.,

- 14.05.2018 на суму 18000,00 грн.,

- 17.05.2018 на суму 50000,00 грн.,

- 25.05.2018 на суму 50000,00 грн.,

- 11.06.2018 на суму 20000,00 грн.,

- 18.06.2018 на суму 17000,00 грн.,

- 18.06.2018 на суму 23000,00 грн..

Окрім того, оплата відповідачем товару підтверджується наступними меморіальними ордерами:

- меморіальний ордер №@2PL431613 від 22.06.2018 на суму 20000,00 грн.;

- меморіальний ордер №@2PL226027 від 25.06.2018 на суму 20000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2749/803 від 02.07.2018 на суму 21000,00 грн.;

- меморіальний ордер №@2PL526607 від 05.07.2018 на суму 30000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2763/368 від 20.07.2018 на суму 30000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2764/741 від 23.07.2018 на суму 20000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2799/704 від 11.09.2018 на суму 20000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2803/766 від 17.09.2018 на суму 30000,00 грн.;

- меморіальний ордер №@2PL662712 від 27.09.2018 на суму 10000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2821/428 від 11.10.2018 на суму 40000,00 грн.;

- меморіальний ордер №2843/664 від 13.11.2018 на суму 20000,00 грн.;

- меморіальний ордер №@2PL181965 від 07.12.2018 на суму 20000,00 грн.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що відповідачем за період з 17.04.2018 по 07.12.2018 був оплачений поставлений позивачем товар на загальну суму 671000,00 грн. При цьому, суд звертає увагу, що оплата відбулась до подачі позову до суду, а загальна сума коштів сплачених за поставку товару є більшою, ніж сума заборгованості, що заявлена до стягнення, а також є більшою ніж загальна сума поставки за видатковими накладними, на які позивач посилається у позові, а саме: № Ап00054 від 11.04.2018, № Ап00055 від 12.04.2018, № Ма00063 від 13.04.2018, № Ил00036 від 05.07.2018, № Ил00055 від 06.07.2018.

Зважаючи на вказане, слід дійти висновку, що обставини, викладені у позові, не підтверджено достатніми та належними доказами, та є такими, що спростовані відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наразі, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Приватне підприємство - фірма "Фарматон" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 89, код ЄДРПОУ 30191827).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Юрченко Олена Олександрівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "12" лютого 2021 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/3366/20