Рішення № 94830955, 11.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 Справа № 917/1784/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", вул.Електриків, 29А, м.Київ, 04176

до Приватного підприємства "Еталон Пас Сервіс", вул.Павленківська, 18, кім.319, м.Полтава, Полтавська область, 36029

про стягнення 12724,28 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Еталон Пас Сервіс" про стягнення завданих збитків в порядку регресу у розмірі 12 724,28 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що АТ «СК «Країна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 12 724,28 грн. потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особі, а оскільки відповідно наданих доказів водій транспортного засобу не мав права керувати транспортними засобами категорії «О», то у АТ «СК «Країна» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до страхувальника.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 13.11.2020р. суд ухвалив позовну заяву залишити без руху, позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Позивач усунув встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.12.20 року була надіслана учасникам справи 14.12.2020 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Копія ухвали суду від 07.12.2020, яка направлялася за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена позивачем у позові і співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.

Станом на 08.01.2021 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

15.11.2017 року між позивачем АТ "Страхова компанія "Країна", як страховиком, та відповідачем ПП "Еталон Пас Сервіс", як страхувальником, було укладено договір (поліс) №АК7823392 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб РУТА, реєстраційний № НОМЕР_1 .

Даним договором визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

04.05.2018 року о 07 год. 55 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем РУТА 20 ПЕ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Великотирнівська 21 А в м. Полтава, під час виконання маневру з обгону Т/З які знаходились по напрямку, перетнув, подвійну суцільну смугу та виїхав на зустрічну руху, після цього повернувши на свою смугу для руху транспортних засобів, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 210994 ЗНГ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем SCODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Київського районного суду м.. Полтави від 05.06.2018 року по справі № 552/2566/18, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона.

На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт.

За твердженням позивача, на підставі вище зазначеного страхового акту АТ «СК «Країна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 12 724,28 грн.

Позивач зазначає, що розмір страхового відшкодування визначено ним з урахуванням пошкоджень автомобіля, що були зафіксовані в Акті огляду транспортного засобу, на підставі складеної Ремонтної калькуляції.

При цьому, позивач відмічає, що Ремонтна калькуляція складена у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, та на основі офіційної комп`ютерної програми «Аudatex», яка відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України є офіційним продуктом для можливого використання в автотоварознавчих дослідженнях та містить інформацію щодо вартості ремонту, надану заводом-виробником.

Позивач, посилаючись на те, що має право на відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 12 724,28 грн., на підставі статті 38.1.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РУТА, реєстраційний № НОМЕР_1 даний транспортний засіб належить до категорії «D», а згідно з водійським посвідченням серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 мав право керування транспортним засобом категорії В, С1, С (отже, він не мав права керувати транспортним засобом марки «Рута», моделі « 20ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить до категорії «Д»), звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суду зазначає наступне.

Статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (в редакції від 14.06.2009 року, що діяла па момент скоєння ДТП), власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що мас при собі посвідчення на право керування транспортний засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил.

У разі, якщо управління небезпечним об`єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (наприклад, управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об`єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він нестиме відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з п. «б» статті 38.1.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (витягу з первинної облікової картки), наданої суду Регіональним сервісним центром МВС в Полтавській області, транспортний засіб марки «Рута», моделі « 20ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить до категорії «Д».

Згідно з тимчасовим дозволом серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 має право керування транспортним засобом категорії В, С1, С. Тобто, ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом марки «Рута», моделі « 20ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить до категорії «Д».

Так, як водій ОСОБА_1 особисто керував транспортним засобом марки «Рута», моделі « 20ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без належного юридичного оформлення, то саме відповідач, як власник даного автомобіля, несе відповідальність за завдані позивачу збитки.

Судом враховано, що позивач заявив до стягнення страхове відшкодування у розмірі 12 724,28 грн. Вказаний страхового відшкодування визначено на підставі ремонтної калькуляції та заяви-погодження потерпілої особи.

Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійсненні страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом АМ8465589 передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

На підставі вищевикладених документів було складено страховий акт АТ «СК «Країна» табуло здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 11 724,28 грн.

Отже, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу в порядку регресу 11 724,28 грн. старахового відшкодування.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 11 724,28 грн., в іншій частині у позові слід відмовити за безпідставністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 05.08.2020р. № 162.

Відповідно до ст. 129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Еталон ПАС Сервіс" (вул. Павленківська, буд.18, кв.319, м. Полтава, 36029; ідентифікаційний код 35581894) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (вул. Електриків, буд. 29А, м. Київ, 04176; ідентифікаційний код 20842474) 11 724 грн. 28 коп. в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, 1 936 грн. 80 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2021 р.

Суддя Киричук О.А.