Рішення № 94830951, 03.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2021 Справа № 917/499/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"

Приватного нотаріуса Татаринцевої Євгенії Анатоліївни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1

Міністерство юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївна

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"

про скасування рішення щодо припинення обтяження

За участю представників:

від позивача: Сидоренко О. В.; від відповідача: Добжанський В. В.; від третьої особи (Міністерство юстиції України): Листопад О. А.; третя особа: ОСОБА_1 ;

від інших учасників справи - не з`явилися

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про скасування рішення (індексний номер 28947274 від 25.03.2016 року) щодо припинення обтяження, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є. А. на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 269,6 кв.м.

Позивач подав заяву (вхід. № 12944 від 23.11.2020; т.6, а.с.15-17) про зміну предмету позову в порядку статті 46 ГПК України. В поданій заяві позивач просить суд:

1) визнати незаконними та протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни щодо прийняття рішення (індексний номер 28947274) від 25.03.2016 року, по припиненню судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2 , загальною площею 269,6 кв.м.;

2) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Євгенії Анатоліївни (індексний номер рішення 28947274) від 25.03.2016 року щодо припинення судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2 , загальною площею 269,6 кв.м.;

Ухвалою від 24.11.2020р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про зміну предмету позову (т.6, а.с.41-43). Подальший розгляд справи здійснюється з врахуванням змінених позовних вимог.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна при прийнятті оспорюваного рішення та вчинення запису діяла всупереч вимогам законодавства, оскільки на момент прийняття приватним нотаріусом спірного рішення була чинна ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц про забезпечення позову та накладення арешту на нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 84, нежитлове приміщення 1, зареєстроване за Малим підприємством "Мрія" (код ЄДРПОУ13941164), що унеможливлювало вчинення реєстраційних дій. Крім того, реєстраційні дії були вчинені приватним нотаріусом Татаринцевою Є. А. на підставі документів, які не відповідали вимогам законодавства, зокрема, неналежним чином завіреним статутом ТОВ ФК Поліс, при неповній сплаті адміністративного збору, за відсутності узвали суду про скасування арешту. Надані документи давали змогу нотаріусу, за умов добросовісного виконання своїх функцій, встановити їх невідповідність законодавству та відмовити у вчиненні реєстраційних дій. Оскаржуване рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є. А. не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», що призвело до порушення прав позивача, як іпотекодавця, за договором про іпотеку.

Відповідач - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у відзиві (вхід. № 9212 від 28.08.2020р.; т.4 а.с.84-90) проти позову заперечує повністю посилаючись на те, що на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21.МБ від 18.11 2015, укладеним з ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" набуло прав кредитора за кредитним договором № 22.94/08-КЛ від 04.07.2007р. з боржником ОСОБА_1 , та права вимоги за договором наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ від 04.07.2007р. з іпотекодателем – Малим підприєством «Мрія» (правонаступником якого є ТОВ «Пермус»); ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.11.2015р. справі № 541/2862/13-ц було закрито провадження в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Пермус» про стягнення заборгованості за кредитним договором, для забезпечення яких було накладено арешт в інтересах кредитора, та зустрічних позовних вимог ТОВ «Пермус» до ПАТ «ВТБ Банк»; ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" звернулось до Приватного нотаріуса Татаринцевої Є. А. для проведення державної реєстрації припинення обтяження за договором іпотеки з поданням всіх необхідних документів; приватним нотаріусом Татаринцевою Є. А. правомірно проведено державну реєстрацію припинення обтяження, оскільки згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК якщо провадження у справі закрито, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідач - Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївна - у відзиві (вхід. № 12026 від 29.10.2020; вхід. № 12129 від 02.11.2020р.; т.5 а.с.149-155, 171-177) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.11.2015р. справі № 541/2862/13-ц було закрито провадження в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Пермус» про стягнення заборгованості за кредитним договором, для забезпечення яких було накладено арешт в інтересах кредитора, та зустрічних позовних вимог ТОВ «Пермус» до ПАТ «ВТБ Банк»; ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.03.2016р. справі № 541/2862/13-ц було залучено до участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк»; державну реєстрацію припинення обтяження проведено, оскільки вказане обтяження припинилося в силу закону, а саме ч. 6 ст. 154 ЦПК, в якій зазначено, якщо провадження у справі закрито, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили; було встановлено відповідність заявлених ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" прав і поданих документів вимогам законодавства, заявником було сплачено 311,00 грн. адміністративного збору; жодних обмежень щодо проведення нотаріусом, державним реєстратором, реєстраційних дій без вчинення нотаріальної дії, пов`язаної з переходом прав на відповідний об`єкт нерухомості, законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що діяло як на час проведення реєстрації та і на сьогодні не містило та не містить;наказ Міністерства юстиції України від 19.10.2018 № 3279/5 «Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 940/19814/18, яке набрало законної сили 29.02.2020.

23.11.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання (вхід. № 12945; т.6, а.с.1-12) про витребування доказів у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області в порядку ст. 81 ГПК України.

Ухвалою від 24.11.2020 суд зобов`язав Відділ реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області надати відповідні докази (т.6 а.с.41-43).

На виконання ухвали суду від 24.11.2020р. Відділ реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області надав витребувані докази (вхід. № 13691 від 08.12.2020 р.); (т.6, а.с.79-86).

Третя особа - Міністерство юстиції України у поясненнях по суті справи (вхід. №13638 від 07.12.2020; т.6 а.с.50-53) зазначило, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 24.09.2018 № 3410/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Євгенії Анатоліївни» та на підставі скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» від 28.08.2018 Комісією проведено перевірку дотримання законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Євгенії Анатоліївни, за результатом якої були встановлені порушення; в порушення ст. 20 Закону, п. 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А. не сформовано друковану форму заяви № 16241339; в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 18, 27, 24, 20, 34 Закону, приватним нотаріусом Татаринцевою Є. А. прийнято рішення № 2732733 та припинено обтяження №2732733 о 20:02 щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 84, прим. 1 на підставі документів, що не дають змоги встановити припинення обтяження (без відповідного рішення суду), без внесення відповідної плати у повному обсязі; відповідно до відповідно ст. 37 і Закону, п. 9 Порядку № 990 Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Є.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

Відповідач у відзиві на заяву про зміну предмету позову (вхід. № 14208 від 23.12.2020р., № 14227 від 23.12.2020; т.6 а.с.89-90, 95-96) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 990 не містить норм, які б передбачали право Міністерства юстиції України здійснювати моніторинг або проводити перевірки реєстраційних дій, вчинених державними реєстраторами або суб`єктами державної реєстрації прав до моменту набрання чинності вказанами правовими нормами, а тому перевірка реєстраційних дій ОСОБА_2 , які вчинені 25.03.2016 були здійснені Міністерствою юстиції протиправно.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 465 від 18.01.2021р.; т.6, а.с.146-149) зазначив, що приватний нотаріус Татаринцева Є.А. прийняла рішення, яким скасувала арешт накладений ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.201р. в рамках цивільної справи, при цьому перевищила свої посадові повноваження.

27.01.2021 відповідач - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" надіслав суду заперечення на відповідь на відзив (вхід. №1136 від 01.02.2021), в якому заявив клопотання про поновлення строку для подання заперечень (т. 7 а.с.1-189).

27.01.2021р. відповідач - Приватний нотаріус Татаринцева Євгенія Анатоліївна надіслала суду відзив на заяву про зміну предмету позову (вхід. № 1164 від 01.02.2021р), в якому заявила клопотання про поновлення строку для подання цього відзиву (т.7 а.с.190-252; т.8 а.с.1-126).

Ухвалою суду від 03.01.2021р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" та Приватному нотаріусу Татаринцевій Євгенії Анатоліївні у поновленні строків на подання заперечення та відзиву (т. 8 а.с. 133-135).

Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.06.2020р. про закриття провадження у цій справі було скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області (т.4, а.с.26-36).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020р. справу передано на розгляд судді Безрук Т. М. (т. 4 а.с.67).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.08.2020 призначено справу до розгляду в підготовче засідання у порядку загального позовного провадження, та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (т.4 а.с.71-72).

Ухвалою від 24.09.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання; залучив до участі у справі як співвідповідача Приватного нотаріуса Татаринцеву Євгенію Анатоліївну; залучив до участі у справі Міністерство юстиції України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (т.4 а.с.167-170).

Ухвалою від 29.10.2020р. суд визнав необґрунтованим відвід судді Безрук Т. М., заявлений позивачем, та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус" у відводі судді Безрук Т. М. від розгляду справи № 917/499/19 (т.5 а.с.16-19).

Ухвалою від 24.11.2020 суд прийняв до розгляду заяву (вхід. № 12944 від 23.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про зміну предмету позову; задовольнив клопотання позивача про витребування доказів (т.6 а.с. 41-43).

Ухвалою від 23.12.2020р. судом було закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засідання на 25.01.2021 та на 03.02.2021р. (т.6, а.с.112-113).

Про час і місце розгляду справи по суті відповідачі та третя особа - "ВТБ Банк", Міністерство юстиції України повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями від 06.01.2021, явкою представників позивача, відповідача, третьої особи у судові засідання (т.6, а.с. 132-135).

Ухвали суду від 26.08.2020р., від 29.10.2020р., від 24.11.2020р., від 23.12.2020р. надіслані позивачу на адресу: Гоголя, буд.84, м. Миргород, 37600, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата (т.4, а.с.76-79, т.5, а.с.206-210, т.6, а.с.123-127, 136-140).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" зареєстроване за адресою: Гоголя, буд.84, м. Миргород, 37600 (т.4, а.с.68,108). На дату цього судового засідання ці дані не змінилися. На цю адресу судом надсилалися ухвали по цій справі.

Отже, про час і місце розгляду справ по суті позивач повідомлений належним чином, що підтверджується явкою його представника у судові засідання.

Ухвали суду від 26.08.2020р., від 24.09.2020р., від 29.10.2020р. від 24.11.2020р., надіслані третій особі ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 повернулися до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата (т.4, а.с.80-83, 183-187, т.5,а.с.214-221, т.6, а.с.128-132).

Відповідно до ч. 6 ст.176 ГПК України суд направив запити до органів реєстрації місця проживання третьої особи ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 15.10.2020р. за № 06-16/761 місце проживання гр. ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 (т.5, а.с.1).

На вказану адресу третій особі ОСОБА_1 направлялися копії ухвал суду. Проте ухвали були повернуті до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, третя особа ОСОБА_1 є належно повідомлені про час та місце розгляду даної справи у відповідності до ст. ст. 120, 242 ГПК України.

За клопотанням третьої особи ОСОБА_1 вона приймала участь у судовому засіданні 03.02.2021 в режимі відео конференції (т.6, а.с.206, 208-210).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 03.02.2021р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріал справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

04.07.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ БАНК» укладено кредитний договір № 22.94/08-КЛ (надалі — Кредитний договір), відповідно до якого ОСОБА_3 надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 650 000 гривень, зі строком користування до 03.07.2018 року (т.1, а.с.33-38).

04.07.2008, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між «ВТБ БАНК» та Малим підприємством «Мрія» (ідентифікаційний код 13941164, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Воскресінська, буд. 84), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус» (код згідно ЄДРПОУ 39947744) укладено Договір наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 4262 (надалі — Договір іпотеки), за яким в іпотеку було передано нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі – Предмет іпотеки); (т.1, а.с.39-43).

Позивач посилається на те, що у провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області пеербувала справа № 541/2862/13ц:

за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк», про визнання недійсним та розірвання кредитного договору, визнання деяких пунктів кредитного договору дискримінаційними, визнання недійсним договору іпотеки, треті особи – МП «МРІЯ2 (правонаступник ТОВ «ПЕРМУС2), ОСОБА_4 ,

за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_4 про стягнення коштів за кредитним договором за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ВТБ БАНК», про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до договору поруки, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до договору поруки, треті особи –МП «МРІЯ» (правонаступник ТОВ «ПЕРМУС»), ОСОБА_1

за позовом ПАТ ВТБ Банк до МП «МРІЯ» (правонаступник ТОВ «ПЕРМУС») про стягнення коштів за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ВТБ БАНК», про визнання недійсним та розірвання кредитного договору, визнання недійсним договору іпотеки, про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до договору поруки, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4

02.10.2013 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у цій справі було задоволено заяву ПАТ «ВТБ БАНК» про забезпечення позову та накладено арешт, в тому числі, на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 зареєстроване за Малим підприємством «Мрія». При цьому в резолютивній частині цієї ухвали вказано, що забезпечення позову здійснюється на період розгляду справи (т.1, а.с.72).

04.10.2013, на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц, державним реєстратором - Гринь Ж.А. внесено запис про обтяження речового права Предмета іпотеки, вид обтяження - арешт нерухомого майна, обтяжувач - Миргородський міськрайонний суд Полтавської області (т.1 а.с.18-19).

24.09.2015 ТОВ "Пермус", як правонаступником МП "Мрія" (ідентифікаційний код - 13941164), отримано свідоцтво від про право власності на нежитлове приміщення площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17).

18.11.2015р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» були укладені Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ, Додаткова угода №1 від 27 листопада 2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року (надалі - Договір про відступлення права вимоги) та Договір про відступлення права вимога договорами іпотеки та договорами застави від 09 грудня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 2324 (надалі — Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки), відповідно до яких Банк відступив право вимоги за Кредитними договорами та Договором іпотеки, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» (т.1, а.с.44-51).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц судом, на підставі ст.ст. 205, 206, 293 ЦПК України, закрито провадження за позовними вимогами ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ "ВТБ Банк" про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору (т.1 а.с.82-84).

25.03.2016 об 19:44 приватним нотаріусом Татарінцевою Є.А., рішення індексний номер 28947274, було припинено обтяження (арешт) нежитлового приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород Полтавської області, яке було накладено ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013 по справі № 541/2862/13-ц.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 у справі № 541/2862/13-ц на підставі ст.ст. 151, 154, 197, 293 ЦПК України, скасовано заходи забезпечення позову ПАТ "ВТБ БАНК" до ОСОБА_1 , Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстрованого за Малим підприємством "Мрія", вжиті ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013. (т.1, а.с.73-74).

21.06.2016р. ухвалою апеляційного господарського суду Полтавської області - ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 р. залишено без змін. (т.1, а.с.75-79).

27.05.2016 ТОВ "Пермус" отримало деталізовану інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, де на стор. 7 зазначено, що 25.03.2016 об 19:44 приватним нотаріусом Татарінцевою Є.А., індексний номер 28947274, було припинено обтяження (арешт) нежитлового приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород Полтавської області, яке було накладено ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013 по справі № 541/2862/13-ц (т.1 а.с.22-26).

Згідно довідки від 05.10.2018р. за результатами проведення камерної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни - встановлено порушення вимог статей 3, 10, 18, 27, 24, 20, 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про припинення обтяження щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 84, прим.1, на підставі документів, що не дають змоги встановити припинення обтяження (без відповідного рішення суду), без внесення відповідної плати у повному обсязі та запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців (т.1, а.с.60-64).

19.10.2018р. наказом Міністерства юстиції України за № 3279/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців (т.1, а.с.57).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 640/19814/18 наказ Міністерства юстиції України № 3279/5 від 19.10.2018р. було визнано протиправним та скасовано (т.4 а.с.93-96).

Вважаючи такі дії та рішення приватного нотаріуса протиправними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) державним реєстратором, зокрема, є нотаріус.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) , державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) , державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Отже, за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію обтяжень приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Як свідчать подані докази, 25.03.2016 ТОВ "ФК "ПОЛІС" звернулося до нотаріуса Татаринцевої Є. А., як до державного реєстратора прав на нерухоме майно, з заявою про державну реєстрацію обтяжень з метою проведення державної реєстрації припинення обтяження - арешту нерухомого майна, накладеного в інтересах ПАТ "ВТБ БАНК" на майно Малого підприємства "Мрія", а саме: нежитлове приміщення, площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 84 (т.6 а.с.81).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Євгенією Анатоліївною прийнято рішення про державну реєстрацію припинення обтяження (арешту), накладеного на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, загальною площею 269,6 кв.м, індексний номер 28947274 від 25.03.2016 о 19:44 на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц.

Підставою для припинення обтяження нерухомого майна стала ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц закрито провадження в частині позовних вимог ПАТ "ВТБ БАНК" до ТОВ "ПЕРМУС" про стягнення заборгованості за Кредитним договором на підставі Договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 04.07.2008, що діє зі змінами, внесеними Договором про внесення змін № 1 до Договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 04.07.2008, та зустрічних вимог ТОВ "ПЕРМУС" до ПАТ "ВТБ Банк" про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору (т.6 а.с.82-83).

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення нотаріус Татаринцева Є. А. зазначає, вжиті заходи застосовуються виключно до набрання судовим рішенням про закриття провадження законної сили, а отже після набрання законної сили ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц про закриття провадження в частині позовних вимог ПАТ "ВТБ БАНК" до ТОВ "ПЕРМУС", вжиті до ТОВ "ПЕРМУС" згідно з ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не застосовуються, а тому проведення державної реєстрації припинення обтяження здійснено у відповідності до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що питання скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц в ухвалі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 не вирішувалося.

Такі заходи були скасовані пізніше, а саме ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016.

В резолютивній частині ухвали від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц вказано, що забезпечення позову здійснюється на період розгляду справи (т.1, а.с.72).

Закриття провадження у справі № 541/2862/13-ц відбулося лише в частині позовних вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ "ВТБ Банк" про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, що не має прямого наслідку скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц, які були вжиті на весь період розгляду справи, судовий розгляд якої в частині інших позовних вимог за нерозглянутим первісним та зустрічним позовами продовжувався.

Той факт, що провадження у справі № 541/2862/13-ц не закінчено на дату вчинення приватним нотаріусом оспорюваних дій, підтверджено ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.04.2018 про призначення судової експертизи у цій справі (т.1 а.с.80-81).

Отже, ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц, яку використала нотаріус Татаринцева Є. А. як підставу для припинення обтяження нерухомого майна, не може вважатися належною підставою для припинення обтяження нерухомого майна.

На момент вчинення спірних реєстраційних дій приватним нотаріусом Татаринцевою Є. А. у Державному реєстрі прав було наявне обтяження обтяжень прав на Предмет іпотеки. Надані до розгляду державному реєстратору документи не відповідали вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", припинення обтяження щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 84, відбулося на підставі документів, що не дають змоги встановити припинення обтяження, що є безперечною підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Позовна вимога про визнання незаконними та протиправними дій дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни щодо прийняття рішення (індексний номер 28947274) від 25.03.2016 року, по припиненню судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м., спрямована безпосередньо до відповідача - приватного нотаріуса Татаринцевої Є. А., яка діяла як державний реєстратор.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Незаконні рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 16 ЦК України.

Отже, позовні вимоги в частині визнання незаконними та протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни щодо прийняття рішення (індексний номер 28947274) від 25.03.2016 року, по припиненню судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м., є правомірними та обґрунтованими, та задовольняються судом.

При цьому судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц, про те, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, яка регламентує відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Водночас, якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.

Про підвідомчість господарському суду позову про визнання протиправними дій приватного нотаріуса та скасування рішення зазначено також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/8592/16.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Євгенії Анатоліївни (індексний номер рішення 28947274) від 25.03.2016 року щодо припинення судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як захист права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень державних реєстраторів, звернення з позовом у цій справі та ухвалення місцевим господарським судом рішення у справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020 такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, тому обраний позивачем спосіб судового захисту практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав.

У пункті 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.09.2020 № 914/1201/19.

Згідно ч. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному позові вимоги про визнання, зміну чи припинення речових прав на спірне нерухоме майно не заявлялися.

Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.03.2016 за рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. про реєстрацію права власності індексний номер 28947979, було зареєстровано право власності на спірне приміщення за адресою по вул. Гоголя, 84 у м. Миргороді, Полтавської області, 37600, за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (т.1 а.с.20-21).

Ефективним способом захисту права власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, є звернення до суду з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, тобто з позовом про повернення майна із чужого незаконного володіння. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зазначено, що: «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Татаринцевої Євгенії Анатоліївни (індексний номер рішення 28947274) від 25.03.2016 року щодо припинення судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м.

Позивач подав клопотання (вхід. № 10275 від 21.09.2020) про встановлення факту порушення законності державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Є. А. у справі, винесення окремої ухвали та повідомлення до правоохоронних органів про вчинення злочину приватним нотаріусом. Суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, оскільки позивач не позбавлений права і можливості самостійно звернутися з цього приводу до правоохоронних органів.

Крім того, перевірку дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Є. А. щодо вчинення спірних реєстраційних дій проводило Міністерство юстиції України, результат якої зафіксовано у Довідці від 05.10.2018р. за результатами проведення камерної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни (т.1 а.с.60-64).

Позивач у позові прохає також покласти на відповідачів судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за квитанцією № 28989 від 04.09.2018р. (т.1, а.с.92). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 05.09.2018 р. (т.1 а.с.105).

При подачі заяви про зміну предмету позову позивачем сплачено 2118,00 грн. за квитанцією № 0.01908545703.1 від 17.11.2020р. (т.6, а.с.18). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 18.11.2018 р. (т.6 а.с.36).

Відповідно до Закону України “Про судовий збір” належна сума судового збору за розгляд немайнових вимог встановлена у розмірі 2102,00 грн. Отже, позивачем надмірно сплачено 16,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2102,00 грн. покладається на відповідача - Приватного нотаріуса Татаринцеву Євгенію Анатоліївну в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до підп.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням платника в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, надмірно сплачена сума судового збору в розмірі 16,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” після звернення з відповідним клопотанням до суду.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними та протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни щодо прийняття рішення (індексний номер 28947274) від 25.03.2016 року по припиненню судового обтяження на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м.

3. Стягнути з Приватного нотаріуса Татаринцевої Євгенії Анатоліївни ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (вул. Гоголя, 84, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 39947744) 2102 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині – у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 12.02.2021 .

Суддя Т. М. Безрук