Рішення № 94830631, 12.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2021Справа № 910/17413/20

За позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш»простягнення 27348,66 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» 27348,66 грн, з яких: 7743,72 грн 15% річних, 2691,86 грн інфляційних втрат та 16913,28 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/17413/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач відзив на позов не надав.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що ухвала суду від 16.11.2020 була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а будь-якої іншої адреси відповідачем суду не повідомлено, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом справи №910/17413/20.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 01.01.2021; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

27.12.2018 на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток № 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»: Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018: ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Пунктом 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 (надалі - Договір) встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до договору, який регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору.

За даними ПАТ «Запоріжжяобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» 14.03.2018 № 312, Товариство з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії», що підтверджується повідомленням від 29.01.2019 №007-52/1267 «перелік споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго».

Згідно з п. 2.1. Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 2.2 Договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього постачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостчальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, на перехідний період - договору між членами оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника «останньої надії», споживачів, регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що умови надання послуг «останньої надії» споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, та/або факт споживання електричної енергії є прийняттям (акцептуванням) умов Договору з боку споживача. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до п.п. 5.1-5.3, 5.5 - 5.11 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору (далі - комерційна пропозиція). Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб - сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 Договору).

У додатку № 1 до Договору «Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»» встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС.

Додатком до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 є «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які вводяться в дію з 01.01.2019», згідно з яким ціна без ПДВ по 1 класу напруги складає 2174,41 грн, а з ПДВ - 2609,29 грн, по 2 класу напруги - 2629,51 грн без ПДВ, а з ПДВ - 3155,41 (графа 7).

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію повідомлення №44/09-1659 від 04.02.2019, за змістом якого Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії», повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». В якості додатку до вказаного листа значиться рахунок за електричну енергію від 01.02.2019.

На виконання вищезазначеного Договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго», позивачем складено Акт №003049 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2019 року, відповідно до якого відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 59873,00 кВт*год по 2 класу, та рахунок №000033960796/07/К01/07025 від 16.07.2019 на суму 179457,74 грн.

Вказаний акт та рахунок отримані відповідачем 31.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100109975260.

В подальшому, 30.10.2019 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальник), Приватним акціонерним товариством «Запорізький автомобілебудівний завод» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» (споживач) укладено договір поруки №31 (надалі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим Договором, поручитель зобов`язується відповідати перед постачальником за виконання споживачем його зобов`язань по оплаті за електричну енергію, що виникли між постачальником та споживачем на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018, який є публічним договором приєднання та оприлюднений на сайті постачальника (надалі іменується - «основний договір») в частині оплати (у тому числі попередньої оплати) за основним договором у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем договірних зобов`язань за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в частин встановлених постачальником рахунків на оплату електричної енергії (надалі - забезпечене зобов`язання).

Згідно з п. 1.2 Договору поруки у разі порушення споживачем зобов`язань за основним договором споживач і поручитель відповідають перед постачальником як солідарні боржники по всім видам зобов`язань, що витікають із основного договору.

Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя перед постачальником обмежується сплатою суми у розмірі 179457,74 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як було вказано вище, у пункті 13.1 Договору сторони домовились, що Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Частинами 1 - 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії» ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Визначення постачальника «останньої надії» здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов`язки щодо виконання функцій постачальника «останньої надії» на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям. Межі території здійснення діяльності постачальника «останньої надії» визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника «останньої надії» не допускається провадження діяльності іншими постачальниками «останньої надії». Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця. Постачальник «останньої надії» призначається на строк до трьох років. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії», ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії» здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником «останньої надії» при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника «останньої надії» визначається за результатами конкурсу. У разі якщо конкурс на визначення постачальника «останньої надії» не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника «останньої надії» встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника «останньої надії», а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника. Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Частинами 8 - 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу. Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку. Постачальник «останньої надії» має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Таким чином, в силу положень вищевказаних норм чинного законодавства України, у спірних правовідносинах приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається за фактом споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Отже, за фактом споживання відповідачем електричної енергії від постачальника «останньої надії», між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Більш того, зі змісту Договору поруки №31 від 30.10.2019 (підписаним в тому числі представником позивача) слідує, що факт укладення з позивачем Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідачем визнається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що Акт №003049 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2019 року та рахунок №000033960796/07/К01/07025 від 16.07.2019 на суму 179457,74 грн отримано відповідачем 31.07.2019, а відтак відповідач в силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 5.10 Договору та умов, наведених в Комерційній пропозиції №2 від 27.12.2018, зобов`язаний був здійснити оплату за спожиту у січні 2019 року електроенергію до 07.08.2019 включно.

Проте, відповідачем зобов`язань з оплати спожитої у січні 2019 року електричної енергії виконано не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 179457,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 179457,74 грн була погашена 20.11.2019 Приватним акціонерним товариством «Запорізький автомобілебудівний завод» як поручителем за договором поруки №31 від 30.10.2019, що підтверджується платіжним дорученням №47925 від 20.11.2019 на суму 179457,74 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» заперечень проти позову не наведено, факту прострочення виконання ним грошового зобов`язання з оплати електричної енергії, спожитої у січні 2019 року, не спростовано.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» порушено встановлені п. 5.10 Договору та Комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018 строки оплати спожитої електричної енергії і період прострочення становив з 08.08.2019 по 20.11.2019.

Такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у випадку порушення виконавцем строку, передбаченого п. 3.2 цього Договору, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ.

Пунктом 5.11 Договору встановлено, що разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У Додатку №1 до Договору (Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018) сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт прострочення виконання ним грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 15%річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Перевіривши надані відповідачем розрахунки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 16913,28 грн та 15% річних у розмірі 7743,72 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача. Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, за здійсненим судом перерахунком, підлягають частковому задоволенню - у сумі 2156,70 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-Сільгоспмаш» (Україна, 02002, місто Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 8, ідентифікаційний код 33960796) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (Україна, 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600) пеню у розмірі 16913 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн 28 коп., 15% річних у розмірі 7743 (сім тисяч сімсот сорок три) грн 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 2156 (дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 2060 (дві тисячі шістдесят) грн 88 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова