Рішення № 94830582, 02.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021Справа № 910/9358/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

про стягнення 30 393,67 грн.

Представники:

від позивача: Байправ М.С.

від відповідача: Майданік В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про стягнення 30393,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту АС №011028 від 15.08.217 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу "Suzuki", державний номер НОМЕР_1 внаслідок падіння на нього дерева, що росло на прибудинковій території будинку по вул. Райдужній, 11-А у м. Києві, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача як балансоутримувача, відповідального за утримання об`єктів благоустрою за вказаною адресою, грошові кошти у розмірі 30393,67 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

20.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, клопотання про виклик експерта та клопотання про здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, оскільки, як зазначає відповідач, доводи, викладені в позові та надані позивачем докази (зокрема, висновок експерта) є неповними та суперечливими, відтак, для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин даної справи необхідно здійснювати розгляд справи № 910/9358/20 в порядку загального позовного провадження.

Згідно зі ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).

З поданих учасниками справи заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, зважаючи на доводи відповідача щодо необхідності здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи наведене вище, на виконання приписів Господарського процесуального Закону, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи №910/9358/20 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 01.09.2020.

12.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

31.08.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Аналогічне за змістом клопотання 04.09.2020 надійшло через відділ діловодства суду.

Разом з тим, підготовче засідання призначене на 01.09.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 суд ухвалив: підготовче засідання призначити на 29.09.2020.

У підготовче засідання 29.09.2020 прибули представники сторін.

Представник відповідача подав клопотання про виклик в судове засідання експерта для надання пояснень щодо його висновку.

Розглянувши клопотання позивача про виклик експерта, суд зазначає наступне.

Так, у клопотанні позивач просить викликати судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Березінського Юрія Сергійовича для надання пояснень щодо його висновку №23-3/9 від 07.10.2019, який було додано позивачем до позовної заяви у справі № 910/9358/20, з наступних питань:

-чи встановлювалися під час вироблення висновку з уточнення місця пригоди, яка сталася на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ, з автомобілем «Suzuki Vitana», № НОМЕР_1 час і дати фотозйомки на підставі якої було зроблено висновок;

-при визначенні в висновку з приводу уточнення місця пригоди, яка сталася з автомобілем «Suzuki Vitana», № НОМЕР_1 на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ при дослідженні фотозйомки з встановлення тотожності знаходження вищезазначеного транспортного засобу біля будинку за адресою вул. Райдужна 11-А чи досліджувалося/встановлювалось знаходження транспортного засобу на проїзній частині, біля тротуару, на самому тротуарі, на газоні.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про виклик експерта підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Разом з тим, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 суд ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; викликати в судове засідання атестованого судового експерта Березінського Ю.С. для надання роз`яснень щодо Висновку експертного дослідження № 23-3/9 від 07.10.2019, з наступних питань: «чи встановлювалися під час виготовлення висновку з уточнення місця пригоди, яка сталася на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ з автомобілем «Suzuki Vitara», № НОМЕР_1 час і дати фотозйомки на підставі якої було зроблено висновок?; при визначенні в висновку з приводу уточнення місця пригоди, яка сталася з автомобілем «Suzuki Vitara», № НОМЕР_1 на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ при дослідженні фотозйомки з встановлення тотожності знаходження вищезазначеного транспортного засобу біля будинку за адресою вул. Райдужна 11-А, чи досліджувалося/встановлювалось знаходження транспортного засобу на проїзній частині, біля тротуару, на самому тротуарі, на газоні?». Підготовче засідання відкласти на 03.11.2020.

13.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.11.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання (яке не скріплене електронним цифровим підписом) про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 03.11.2020 прибув представник відповідача, який заявив клопотання про повторний виклик експерта.

Представники позивача в підготовче засідання не прибули.

Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про повторний виклик експерта, суд прийшов до висновку про його задоволення.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 суд ухвалив: викликати повторно в судове засідання атестованого судового експерта Березінського Ю.С. для надання роз`яснень щодо Висновку експертного дослідження № 23-3/9 від 07.10.2019, з наступних питань: «чи встановлювалися під час виготовлення висновку з уточнення місця пригоди, яка сталася на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ з автомобілем "Suzuki Vitara", № НОМЕР_1 час і дати фотозйомки на підставі якої було зроблено висновок?; при визначенні в висновку з приводу уточнення місця пригоди, яка сталася з автомобілем "Suzuki Vitara", № НОМЕР_1 на вулиці Райдужній 11-А, м. Київ при дослідженні фотозйомки з встановлення тотожності знаходження вищезазначеного транспортного засобу біля будинку за адресою вул. Райдужна 11-А, чи досліджувалося/встановлювалось знаходження транспортного засобу на проїзній частині, біля тротуару, на самому тротуарі, на газоні?». Підготовче засідання відкласти на 08.12.2020.

05.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.12.2020 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшло повідомлення про те, що судового експерта Березінського Ю.С. було звільнено з роботи наказом від 16.09.2020, відтак, забезпечення явки колишнього працівника в судове засідання є неможливим.

У підготовче засідання 08.12.2020 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021.

У судове засідання 26.01.2021 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні оголошено перерву до 02.02.2021.

У судове засідання 02.02.2021 прибули представники сторін.

У судовому засіданні 02.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 011028, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Suzuki Vitara", державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2017.

Як зазначає позивач, 01.04.2018 по вулиці Райдужній, біля будинку № 11-а у місті Києві на припаркований автомобіль "Suzuki Vitara", державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , впала частина дерева, що призвело до пошкодження автомобіля.

Даний факт було зафіксовано працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві (копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.04.2018; копія висновку ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві, лейтенанта поліції Бондарчука О.В. від 16.04.2018, копія листа № 7955/125/50-2018 від 16.08.2018).

05.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою вх. № 15/04/9.01/0952.18 про виплату страхового відшкодування.

24.05.2018 позивач на підставі страхового акту № 1627 від 21.05.2018 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 28893,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5408 від 24.05.2018.

03.07.2018 у зв`язку з необхідністю доплати коштів до виплаченого страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9.01/1372.18.

16.07.2018 позивач на підставі страхового акту № 1900 від 11.07.2018 здійснив доплату в розмірі 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6044 від 16.07.2018.

Судом встановлено, що позивач на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача із заявою вих. № 15/04/8.04/099-19 від 29.01.2019 щодо відшкодуванню шкоди у розмірі 30393,67 грн.

Разом з тим, листом № 103/45-808 від 06.02.2019 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні заяви, оскільки, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між падінням дерева біля будинку за адресою вул. Райдужна,11а та відповідальністю Керуючої компанії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що до нього, як до особи, що виплатила страхове відшкодування перейшло право вимоги до відповідача, оскільки, останній є балансоутримувачем зелених насаджень, які знаходяться на прибудинковій території будинку № 11 по вул. Райдужна, 11-А та просить суд стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" грошові кошти у розмірі 30393,67 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що у матеріалах, оформлених працівниками МВС факт падіння дерева на автомобіль не встановлений, немає свідків події, відсутній протокол огляду місця пригоди; з фотознімків, долучених до позову вбачається, що положення дерева не є тотожним для всіх знімків, відтак, складається враження, що під час фотозйомки дерево умисно пересували; власник пошкодженого транспортного засобу порушив Правила дорожнього руху та створив аварійно небезпечну ситуацію, оскільки, залишив автомобіль у забороненому місці, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, 01.04.2018 по вулиці Райдужній, біля будинку № 11-а у місті Києві на припаркований автомобіль "Suzuki Vitara", державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , впала частина дерева, що призвело до пошкодження автомобіля.

Даний факт зафіксовано працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві (копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.04.2018; копія висновку ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві, лейтенанта поліції Бондарчука О.В. від 16.04.2018, копія листа № 7955/125/50-2018 від 16.08.2018).

Відповідно до листа № 7955/125/50-2018 від 16.08.2018 Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві було проведено додаткову перевірку та, зокрема, встановлено, що дерево за видом листопадне, Клен (Acer L), частина якого в результаті сильного вітру впала та пошкодила автомобіль, було зрізане та утилізоване. Перевіркою матеріалів встановлено, що подія мала місце за адресою: місто Київ, вул. Райдужна, 11а. До листа долучено схему прибудинкової території та роздруківку карти Google, на якій відмічено місце, де росло зазначене дерево.

До матеріалів справи, позивачем долучено роздруківку з сайту https://ua.sinoptik.ua/, з якої вбачається, що 01.04.2018 швидкість вітру в місті Києві сягала від 2 до 10 метрів за секунду.

Також, позивачем надано фотографії із зображенням пошкодженого автомобіля та висновок експертного дослідження № 23-3/9 від 07.10.2019.

У висновку зазначено, що 01 квітня 2018 року по вул. Райдужна біля будинку 11-а в м. Києві відбулася подія - падіння дерева на автомобіль "Suzuki Vitara", д/н НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортного засобу. 01 квітня 2018 року на місці пригоди страхувальником - ОСОБА_1 було здійснено фотофіксацію (Папка 1). Додатково, з метою уточнення місця пригоди, відповідно до фотоматеріалів, схем та пояснень, що містяться в матеріалах справи, страхувальником та представником ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 11-а, було оглянуто прибудинкову територію та здійснено фотофіксацію місця пригоди. На вирішення експертизи поставлено питання: «чи одна і та сама ділянка місцевості зображена на фотознімках з огляду місця події при настанні страхового випадку та фотознімках огляду місця події від 19.08.2019?».

За результатами проведеного дослідження, зроблено висновок, що на наданих на дослідження графічних файлах з каталогу «Папка 1» та на графічних файлах з каталогу «Папка 2» зображена одна і та сама ділянка місцевості.

Відтак, матеріалами справи підтверджується факт падіння на автомобіль "Suzuki Vitara", д/н НОМЕР_1 частини дерева, що росло на прибудинковій території будинку по вул. Райдужна, 11-а, м. Київ та факт заподіяння зазначеному автомобілю пошкоджень.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, на підставі заяви № 15/04/9.00/0952.18 від 05.05.2018 про виплату страхового відшкодування, відповідно до страхового акту № 1627 від 21.05.2018 позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 28893,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5408 від 24.05.2018; на підставі заяви № 15/04/9.01/1372.18 від 03.07.2018 про виплату страхового відшкодування, відповідно до страхового акту № 1900 від 11.07.2018 позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6044 від 16.07.2018.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник ( ОСОБА_1 ) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики. Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.1. «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754 (далі - Правила) балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

У п. 5.5 Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є, зокрема, на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будівля, літ. «А» та будівля центрального теплового пункту (літ. Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, будинок 11а є власністю Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради із запитом вих. № 15/04/8.01/628-18 від 12.07.2018 щодо надання інформації стосовно балансоутримувача зелених насаджень між вул. Райдужна та будинком № 11-а по вул. Райдужна у м. Києві.

У відповідь на запит Київська міська рада повідомила позивача про направлення запиту вих. № 15/04/8.01/628-18 від 12.07.2018 за належністю.

За дорученням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» розглянуто запит № 15/04/8.01/628-18 від 12.07.2018 та супровідним листом № 103/45-4528 від 27.07.2018 надано позивачу копію схеми прибудинкової території по вул. Райдужна, 11а в м. Києві, копію розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 61 від 13.02.2015 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва»; зазначено, що з 16.02.2015 на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» закріплено об`єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; зазначено, що за умови, що зелені насадження (дерево, що впало) знаходяться на прибудинковій території будинку № 11а по вул. Райдужна в м. Києві балансоутримувачем є Комунальне підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке проводить їх інвентаризацію та облік.

Підпунктами 1,5,7 п. 6.2. Правил визначено, що балансоутримувачі об`єкта зобов`язані: утримувати в належному санітарно-технічному стані об`єкт благоустрою (виконання заходів, затверджених місцевими органами самоврядування); проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою відповідно до планів та в межах виділених державними адміністраціями в м. Києві та органами місцевого самоврядування коштів; брати участь у роботі комісій з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення.

Пунктом 7.2. Правил визначено, що охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Положеннями розділу 12 Правил встановлено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Відповідно до 13 Розділу Правил на балансоутримувача покладаються капітальні та поточні роботи з ремонту об`єктів благоустрою зеленого господарства.

Згідно з пп. 3 п. 13.2.1 Правил, до поточного ремонту на об`єктах благоустрою зеленого господарства належать видалення окремих засохлих чи фаутних дерев та кущів.

Частиною 4 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Як встановлено судом, дерево за видом листопадне, Клен (Acer L), частина якого пошкодила автомобіль "Suzuki Vitara", д/н НОМЕР_1 , було зрізане та утилізоване (лист Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві № 7955/125/50-2018 від 16.08.2018), відтак, стан зазначеного дерева був таким, що загрожував життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

У відзиві відповідач зазначає, що ним, відповідно до вимог чинного законодавства, двічі на рік проводяться обстеження з метою виявлення небезпечних дерев. Разом з тим, до відзиву надає Акт № 457-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 15.07.2016 та Акт № 919-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 24.09.2018.

Тобто, доказів проведення обстеження зелених насаджень у межах встановленого законодавством строку (осінь 2017 року; весна 2018 року) - матеріали справи не містять (ураховуючи, що подія трапилася 01.04.2018).

Отже, невиконання балансоутримувачем обов`язків, покладених на нього вимогами чинного законодавства свідчить про протиправну бездіяльність, яка спричинила заподіяння збитків.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до положень статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

За зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 1166 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, враховуючи те, що автомобіль "Suzuki Vitara", державний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено внаслідок падіння частини дерева, що сталось на прибудинковій території будинку за адресою: місто Київ, вул. Райдужна, 11а, балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", яке повинне було забезпечувати контроль за станом зелених насаджень на прибудинковій території, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів правопорушення, а, відтак, про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, доводи відповідача про відсутність належних доказів на підтвердження факту падіння частини дерева та завдання цим збитків, спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Щодо посилань відповідача на порушення власником пошкодженого транспортного засобу Правил дорожнього руху та створення аварійно небезпечної ситуації, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження того, що шкода була спричинена автомобілю "Suzuki Vitara", д/н НОМЕР_1 , саме внаслідок умислу потерпілого, матеріали справи не містять. Зокрема, відповідачем не надано відповідну постанову про притягнення водія даного транспортного засобу до відповідальності за неналежну парковку. Самостійне встановлення обставин щодо порушення фізичними особами правил дорожнього руху, у тому числі п. 26.2 ПДР, виходить за межі компетенції господарських судів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про стягнення 30393,67 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г; ідентифікаційний код: 39606435) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код: 35429675) грошові кошти у розмірі 30393 (тридцять тисяч триста дев`яносто три) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.02.2021

Суддя Ю.В. Картавцева