Ухвала суду № 94830567, 09.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.02.2021Справа № 910/9030/20

За позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник", Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ"

за участю Фонду державного майна України

про визнання договору недійсним в межах справи № 15/175-б

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивачів Царюк В.В., - предст. за дов. ДК "Укроборонпром", Толстореброва О.О. - прокурор, Шляхова М.Р. - предст. за дов. Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),

від відповідача Фомін М.В. - предст. за дов. ТОВ "СІФ Інвест".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним в межах справи № 15/175-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 відкрито провадження в межах справи.

28.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 відкладено підготовче засідання на 08.09.2020.

08.09.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.09.2020.

28.09.2020 від Офісу Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 відкладено судове засідання на 10.11.2020.

Судове засідання призначене на 10.11.2020 не відбулося.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 08.12.2020.

08.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 відкладено розгляд справи на 26.01.2021.

26.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

В поданій позовній заяві Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник", Державного концерну "Укроборонпром" (далі - позивач) просить суд визнати недійсними договір від 29.03.2018 № 40-92 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві (далі - Договір), укладений між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіф Інвест" (далі - відповідач), а також додаткову угоду до цього договору від 05.04.2018 № 01 (далі - Додаткова угода).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений Договір та Додаткова угода укладенні з порушенням чинного законодавства та всупереч процедурі банкрутства.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, з пропущенням строку для його надання, в якому зазначив про неможливість задоволення позову, у зв`язку з його не обґрунтованістю та просив суд відмовити в його задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони (ДП "КДЗ "Буревісник" (Сторона 1) та ТОВ "Сіф Інвест" (Сторона 2) зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві.

Об`єктом будівництва, за п. 1.1.4 Договору, є житловий комплекс з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями й іншими вихідними даними, який планується побудувати на частині земельної ділянки в межах будівельного майданчика, а також будь-які інженерно-технічні споруди, безпосередньо з ним пов`язані (далі - Об`єкт).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ДП "КДЗ "Буревісник" передає ТОВ "Сіф Інвест" частину функцій замовника.

Відповідно до п. 2.4 Договору фінансування будівництва здійснюється ТОВ "Сіф Інвест".

Об`єктом забудови є земельна ділянка площею 9,5071 га, яка є частиною ділянки загальною площею 15,6 га та належить ДП "КДЗ "Буревісник" на праві постійного користування (п. 3.1 Договору).

Оформлення права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання і обслуговування об`єкта, є зобов`язанням ДП "КДЗ "Буревісник". Права, обов`язки та відповідальність сторін відповідно до договору виникають з моменту виконання ДП "КДЗ "Буревісник" цього зобов`язання (п. 3.2 Договору).

Водночас п. 3.3 Договору сторони передбачили, що право користування частиною земельної ділянки внаслідок виконання Договору не переходить до ТОВ "Сіф Інвест", яке має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у межах Договору.

За виконання частини функцій замовника ДП "КДЗ "Буревісник" отримує у власність частину Об`єкта у вигляді окремих квартир та нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир Об`єкта та 8% від загальної площі нежилих приміщень Об`єкта. При цьому сторони домовились, що вартість частини Об`єкта, що отримує Сторона 1, буде встановлена Сторонами у додатковій угоді (п. 7.1 Договору)

Згідно з п. 4.2.2 Договору ДП "КДЗ "Буревісник" зобов`язане передати на період будівництва будівельний майданчик ТОВ "Сіф Інвест".

Надалі ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "Сіф Інвест" 05.04.2018 уклали додаткову угоду №01 до Договору (далі - Додаткова угода), якою визначили, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "КДЗ "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою загалом становлять 88 763 800 грн (п. 1 Додаткової угоди), а якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 Договору, буде меншою ніж 88 763 800 грн, то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (п. З Додаткової угоди).

Додатковою угодою також передбачено, що Сторона 2 у повному обсязі фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки і демонтажем списаних споруд (п. 4 Додаткової угоди).

Таким чином, за Договором ДП "КДЗ "Буревісник" мало передати ТОВ "Сіф Інвест" будівельний майданчик, розташований на земельній ділянці площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), на якому знаходяться об`єкти нерухомого майна (на час укладання Договору не списані та не демонтовані), що свідчить про передбачення Договором передання без відповідного рішення органу управління та органу виконавчої влади іншій юридичній особі частини закріпленої за ДП "КДЗ "Буревісник" земельної ділянки та нерухомого майна, яке на ній розташоване.

Щодо статусу земель та нерухомого майна ДП "КДЗ "Буревісник", суд зазначає наступне.

У постійному користуванні ДП "КДЗ "Буревісник" станом на час укладання Договору перебувала земельна ділянка по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві загальною площею 15,6331 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Зазначена земельна ділянка перебувала у власності держави, розпорядження якою належало до повноважень Київської міської державної адміністрації.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.03.2019 № 380 припинено право постійного користування ДП "КДЗ "Буревісник" земельною ділянкою державної власності загальною площею 15,6331 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) і віднесено її до земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Водночас цим розпорядженням для експлуатації та обслуговування заводу з розроблення та виробництва складної радіотехнічної і медичної техніки надано у постійне користування ДП "КДЗ "Буревісник" земельні ділянки площами 9.5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050) та 6,1260 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0060) по вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі м. Києва із земель державної власності (утворені в результаті поділу земельної ділянки площею 15,6331 га).

Нежитлові будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці площею 9.5071га по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, належать на праві власності Державному концерну "Укроборонпром" та закріплені на праві господарського відання за ДП "КДЗ "Буревісник".

Згідно з наданим, на замовлення ДП "КДЗ "Буревісник" суб`єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Партнере" звітом від 01.11.2017 про оцінку майна: нежитлових будівель та споруд відповідно до переліку з 57 об`єктів, площею 27195,1 кв.м, розташованих на земельній ділянці площею 9,5071 га по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, вартість будівель та споруд в межах зазначеної земельної ділянки (28 393 800 грн) і вартість права користування цією земельною ділянкою (60 370 000 грн) загалом становлять 88 763 800 гривень.

При цьому, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 16.03.2020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050) становить 120 973 051,28 гривень.

Відповідно до ст. ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проте зміст укладеного між ДП "КДЗ "Буревісник" і ТОВ "Сіф Інвест" договору будівництва в частині укладання значного правочину та договору про спільну діяльність не у порядку, визначеному законодавством, суперечить положенням ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.

По-перше, Договір укладено неуповноваженою особою за відсутності рішення про надання органом, до сфери управління якого належить підприємство згоди на вчинення значного господарського зобов`язання.

Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2010 № 1221 створив Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №374 ДП "КДЗ "Буревісник" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 732 Господарського кодексу України (далі - ГК України) рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство. Значне господарське зобов`язання, вчинене з порушенням вказаного порядку, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

Додатковою угодою від 05.04.2018 до Договору передбачено, крім іншого, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна Сторони 1 (28 393 800 грн) і вартість права користування земельною ділянкою (60 370 000 грн) загалом становлять 88 763 800 грн (п. 1 Додаткової угоди).

Згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 вартість активів ДП "КДЗ "Буревісник" становила 152 079 000,00 гривень.

Тобто вартість частики ДП "КДЗ "Буревісник" (88 763 800 грн), що є предметом Договору, становила 58,4% вартості активів цього підприємства.

Однак, ДП "КДЗ "Буревісник" усупереч вимогам зазначеного законодавства укладено Договір та Додаткову угоду до нього за відсутності згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання.

Таким чином, за відсутності згоди Державного концерну "Укроборонпром" на укладання ДП "КДЗ "Буревісник" Договору з огляду на положення ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України наявні підстави для визнання його недійсним. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.01.2020 (справа № 922/1362/17).

По-друге, порушено порядок укладання договору про спільну діяльність.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, що належать до сфери їхнього управління, договори про спільну діяльність, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн погоджує укладення учасниками Концерну договорів про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.

Водночас правовідносини щодо укладання договорів про спільну діяльність регулюються Порядком укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296 (далі - Порядок укладання договорів).

Договір за своєю правовою природою з огляду на вимоги ст. 1130 ЦК України є договором про спільну діяльність, а тому мав бути укладений з урахуванням зазначених вимог законодавства, оскільки його положення передбачають таке:

- сторони мають спільну мету - будівництво об`єкта;

- сторони об`єднують зусилля (ресурси) - здійснюватимуть кожна у своїй частині функції замовника-забудовника за таким розділом: Сторона 2 виконує всі функції забудовника, включно із укладанням договорів на виконання проектних робіт, будівельно-монтажних робіт, вибором генерального проектувальника, укладанням договорів з підрядними та субпідрядними організаціями, будівництвом тощо. Сторона 1 здійснює функції землекористувача. Крім того, Сторони разом братимуть участь у здачі об`єкта в експлуатацію;

- участь у результатах спільних дій - Сторона 1 за виконання частини функцій замовника (тобто фактично за надання доступу до земельної ділянки для будівництва) отримує у власність частину збудованого Об`єкта у вигляді окремих квартир та нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир та 8% від загальної площі нежилих приміщень (п. 7.1 Договору). Права власності на решту Об`єкта за виконання функцій замовника отримує Сторона 2 (п. 7.2 Договору). Водночас, відповідно до п. З Додаткової угоди, якщо вартість частки Сторони 1 в Об`єкті буде меншою ніж 88 763 800,00 грн (оціночна вартість права користування земельною ділянкою та майна, наявного в межах земельної ділянки - згідно зі звітом про оцінку майна від 01.11.2017), частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми.

При цьому те, що Договором (з урахуванням Додаткової угоди) не передбачено змін правового режиму майна Сторін на спільне майно, а фінансування будівництва здійснюватиметься лише Стороною 2 без розподілу між Сторонами ризиків та відповідальності або не встановлено особливостей бухгалтерського обліку діяльності, лише свідчить про невідповідність Договору та Додаткової угоди, деяким ознакам договору простого товариства, тобто одного з видів договору про спільну діяльність, пов`язаного з об`єднанням вкладів, і не спростовує того факту, що цей Договір має загальні ознаки договору про спільну діяльність.

Більше того, відповідно до ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), зокрема, грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Таким чином, Договір з урахуванням Додаткової угоди є змішаним договором з окремими елементами (умовами), характерними для договору про спільну діяльність.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо змішаних договорів, укладених державними підприємствами, відображеній у постанові від 11.07.2019 у справі №910/10673/18, у якій Касаційний господарський суд зазначив, що договір про інвестування в реалізацію проекту будівництва комплексу у складі об`єктів житлового і громадського призначення, за яким державне підприємство надало доступ до земельної ділянки для будівництва об`єкта іншій стороні та отримало право на частину квартир у побудованому об`єкті, передбачає спільну діяльність без об`єднання вкладів сторін.

По-третє, використання землі для цілей, які не входять до видів діяльності підприємства

Згідно з вимогами ст. ст. 65, 66 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землями промисловості визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам для здійснення відповідної діяльності. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу.

За приписами ст. 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно зі ст. ст. 13, 16, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцевими державними адміністраціями вирішуються питання, серед інших, використання землі, а також здійснюється державний контроль за їх використанням та охороною. Місцеві державні адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля розпоряджаються землями державної власності.

Водночас відповідно до вимог ст. 38 ЗК України здійснення житлової забудови в межах населених пунктів здійснюється на землях з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови. За вимогами ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Київська міська державна адміністрація як власник земельної ділянки площею 15,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003) будь-яких дозволів ДП "КДЗ "Буревісник" на її відчуження, здійснення забудови або зміну цільового використання, у тому числі її частиною площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), на якій розміщуються нерухомі об`єкти Державного концерну "Укроборонпром", не надавала.

До Київської міської державної адміністрації звернення щодо надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, у тому числі для здійснення будівництва на земельній ділянці з кадастровими номерами 8000000000:90:142:0003 та 8000000000:90:142:0050, з відповідними клопотаннями не надходили.

З огляду на зазначене цільове призначення земельної ділянки площею 15,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0003), а надалі земельної ділянки площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), не дозволяє здійснювати будівництво житлового багатоквартирного будинку.

Ураховуючи викладене, слід дійти висновку, що земельні ділянки дозволено використовувати лише за їхнім цільовим призначенням, яке на час укладання правочину не передбачало можливості будівництва житла, а отже, ДП "КДЗ "Буревісник" не могло брати на себе зобов`язання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки ці питання належать до компетенції власника - Київської міської державної адміністрації.

По-четверте, виконання договору змінить правовий статус нерухомого майна, яке не могло бути відчужене

Згідно з вимогами ст. 66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі- продажу та інших угод на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Статтею 75 ГК України визначено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Списання з балансу неповністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить це підприємство.

Відповідно до вимог ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно з вимогами ст. 171 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їхніх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 цього Кодексу.

Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

Відчуження суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.

Не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно із Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (чинний на момент укладання Договору) ДП "КДЗ "Буревісник" входило до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (ст.1) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Таким чином, нерухоме майно ДП "КДЗ "Буревісник" не підлягало приватизації станом на час укладання Договору, а тому не могло бути відчужене у спосіб, не визначений законом.

З огляду на викладене слід зазначити, що нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, запланованій під забудову, не списане і доля його не вирішена, а тому ДП "КДЗ "Буревісник" не уповноважене приймати рішення щодо земельної ділянки, оскільки у разі вирішення питання про приватизацію цього підприємства буде значно зменшено вартість єдиного майнового комплексу державного підприємства, ураховуючи, що до його складу входить, крім цього майна, також право постійного користування земельною ділянкою.

Водночас реалізація умов Договору призведе до втрати нерухомості Державного концерну "Укроборонпром", розташованого на земельній ділянці площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050) по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, а також права користування ДП "КДЗ "Буревісник" вказаною земельною ділянкою, оскільки відповідно до вимог ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, надаються органами місцевої влади в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У свою чергу, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за ДП "КДЗ "Буревісник" не зареєстровано такий вид господарської діяльності, як обслуговування (управління) житлового фонду.

З урахуваннями викладеного зі змісту Договору вбачається, що від ДП "КДЗ "Буревісник" фактично передається ТОВ "Сіф Інвест" земельна ділянка площею 9,5071 га (цільове призначення якої не передбачає можливості здійснення житлової забудови), на якій розташовані 57 об`єктів нерухомості (нежитлові будівлі та споруди загальною площею 27195,1 кв.м), які не підлягали приватизації та не могли бути відчужені.

По-п`яте, наявна заборона на вчинення правочину під час процедури банкрутства Господарський суд м. Києва ухвалою від 30.11.2011 у справі № 15/175-6 про банкрутство ДП "КДЗ "Буревісник" з моменту порушення провадження у справі визначив заборонити посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладання угод про зазначене з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, а також заборонити посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Водночас, 13.02.2018 Господарським судом м. Києва залишено без задоволення клопотання ДП "КДЗ "Буревісник" та розпорядника майном ДП "КДЗ "Буревісник" про зняття арештів з майна ДП "КДЗ "Буревісник".

Однак, ДП "КДЗ "Буревісник" укладено з ТОВ "Сіф Інвест" Договір, незважаючи на наявність заборони, визначеної 30.11.2011 Господарським судом м. Києва.

Отже, ДП "КДЗ "Буревісник", уклавши з ТОВ "Сіф Інвест" Договір вчинило правочин, який не мало права вчиняти, що відповідно до вимог ст. 227 ЦК України є підставою для визнання судом його недійсним.

Крім того, підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Зокрема, за ч. 1 ст. 203 ЦК України підставами визнання правочину недійсним є суперечність його змісту вимогам вказаного Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави. Згідно з ч. 2 цієї статті недійсним визнається правочин у разі відсутності в особи, яка його вчиняє необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Оскільки Договором передбачено передання від ДП "КДЗ "Буревісник" до ТОВ "Сіф Інвест" будівельного майданчика на земельній ділянці площею 9,5071 га (кадастровий номер 8000000000:90:142:0050), на якому розташовані об`єкти нерухомого майна (на час укладання Договору не списані та не демонтовані), усупереч вимогам ЦК України, цивільного законодавства та інтересам держави, а також цей правочин укладено особою, яка не мала права його вчиняти, цей Договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все те, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позов повністю.

2.Визнати недійсними договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, укладений між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіф Інвест", а також додаткову угоду до цього договору № 01.від 05.04.2018.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Драгомирова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 38590943) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051, р/р 11А058201720343190001000000164 в ДКСУ м. Києва) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2.102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

4.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.

5.Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 12.02.2021.