Рішення № 94830413, 12.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 м. КиївСправа № 910/18463/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕТЄ НЕБО";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС";

про: стягнення 64.696,81 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕТЄ НЕБО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (далі - відповідач) про стягнення 64.696,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором підряду від 21.01.2020 № 1/03/2020/КАМ/0, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 64.696,81 грн., з яких: 59.906,00 грн. - основна заборгованість, 3.952,13 грн. - пеня, 718,87 грн. - 3 % річних та 119,81 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/18463/20 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір підряду від 21.01.2020 № 1/03/2020/КАМ/0 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах визначених Договором позивач зобов`язується власними та/або залученими силами з власних матеріалів, виконати влаштування систем водовідводу (перелік робіт та матеріалів знаходяться в додатку № 1), на об`єкті, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка (далі - роботи), а відповідач зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що договірна ціна виконання робіт з урахуванням матеріалів складає 419.999,00 грн.

Положеннями пункту 3.2 Договору передбачено, що оплата вартості робіт по цьому Договору здійснюється в наступному порядку:

- протягом 5 робочих днів з моменту укладення Договору відповідач здійснює авансовий платіж в розмірі 100 % від вартості матеріалів, та 50 % від вартості робіт, зазначеної в додатку № 1 до Договору, що складає 360.093,00 грн. (п. 3.2.1 Договору);

- решта 59.906,00 грн. сплачується протягом 10 робочих днів з моменту підписання та скріплення печатками сторін актів виконаних робіт за цим Договором (п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.2 Договору, у випадку порушення відповідачем умов цього Договору щодо оплати робіт він зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач виконав роботи за укладеним між сторонами спору Договором на загальну суму 419.999,48 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 08.04.2020 та довідкою про вартість виконаних робіт від 08.04.2020, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Проте, відповідачем не виконані умови пункту 3.2.2 Договору у вигляді сплати решти (частини) заборгованості, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 59.906,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 3.952,13 грн., а також вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 718,87 грн. та інфляційних втрат в сумі 119,81 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 59.906,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 59.906,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Приймаючи до уваги дату підписання між сторонами акту виконаних робіт та положення пункту п. 3.2.2 Договору, кінцевий строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором є 22.04.2020.

Відтак, в розумінні приписів частини 6 статті 232 ГК України початок строку нарахування пені є 23.04.2020, а кінцевий строк - 21.10.2020 (182 дні).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 3.912,75 грн., за розрахунком позивача, враховуючи приписи частини 6 статті 232 ГК України, а саме: з 24.04.2020 по 21.10.2020 (181 день), оскільки позивачем в поданому до суду розрахунку початок строку прострочення зазначений 24.04.2020.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок 3 % річних суд визнав його невірним, з огляду на визначену позивачем кількість днів прострочення в заявлений період.

Проте, оскільки за розрахунками суду сума 3 % річних перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 718,87 грн. підлягає задоволенню повністю в заявлений період (з 23.04.2020 по 06.11.2020 за кількістю днів прострочення - 146).

Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 119,81 грн. підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (Україна, 02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПОЖАРСЬКОГО, будинок 3, ідентифікаційний код: 30160757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕТЄ НЕБО" (Україна, 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ ВАЙСЕРА, будинок 17/2, офіс 302, ідентифікаційний код: 40511841) основну заборгованість в сумі 59.906 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шість) грн. 00 коп., пеню в сумі 3.912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 75 коп., 3 % річних в сумі 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 87 коп., інфляційні втрати в сумі 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац