Рішення № 94830277, 10.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/7/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2021 Справа № 908/143/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Каравайко В.В.,

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/143/21

за позовом: Приватного підприємства “НІК” (69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, буд. 15)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Філенко Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Рогозін О.В., посв. ЗП 001419 від 02.10.2017

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.01.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 14.01.2021) Приватного підприємства “НІК” до Фізичної особи-підприємця Філенко Наталії Олександрівни про стягнення 187620,05 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/143/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/143/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/7/21. Судове засідання призначено на 10.02.2021.

У судове засідання 10.02.2021 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

На підставі ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 10.02.2021 справу розглянуто по суті, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до бухгалтерії ПП «НІК» від ФОП Філенко Н.О. надійшов рахунок на оплату № 12 від 25.02.2020 на загальну суму 256230,05 грн. Відповідно до платіжного доручення № 58 від 03.03.2020 позивач перерахував на рахунок відповідача 187620,05 грн. із зазначенням у призначенні платежу: часткова оплата за матеріали та роботи згідно договору № 12/02 від 25.02.2020. При цьому, як зазначив позивач, договір № 12/02 від 25.02.2020, на який міститься посилання у рахунку відповідача, між сторонами у справі не укладався. Грошові кошти були перераховані бухгалтером позивача без узгодження позиції з керівником позивача та без перевірки існування письмового договору з відповідачем. 21.12.2021 відповідачу був надісланий лист з вимогою повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 187620,05 грн. У зв`язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, позивач звернувся до суду з позовом. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 177, 640-642, 1212 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, обґрунтованого відзиву на позов не подав. Про розгляд справи в господарському суді повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 135, кв. 22. Ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу, повернута до суду з відміткою поштового відділення зв`язку про відсутність адресату за вказаною адресою. Відтак, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала є такою, що вручена відповідачу.

Згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та отримати копію ухвали на поштовому відділенні зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем: Фізичною особою-підприємцем Філенко Наталією Олександрівною був виписаний покупцю (платнику): Приватному підприємству “НІК” рахунок на оплату № 12 від 25.02.2020 за договором (як зазначено у рахунку) 12/02 від 25.02.2020 на товари (роботи, послуги): вікно м/п, двері м/п, монтаж вікон на загальну суму 256230,05 грн. із ПДВ.

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 58 від 03.03.2020 була перерахована відповідачу на реквізити, вказані у даному рахунку, сума 187620,05 грн. з призначенням платежу: «часткова сплата за матеріали роботи зг. дог. № 12/02 від 25.02.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 31270,01 грн.».

Як зазначив позивач, він на початку 2020 мав необхідність для замовлення металопластикових виробів. Для цього здійснював моніторинг цін у мережі інтернет, проводив бесіди з менеджерами різних організацій, але будь-яких домовленостей ні з ким не досяг. Отримавши численну кількість рахунків, позивач не мав бажання їх проплачувати, оскільки жоден товар не підійшов позивачу. Тобто, договір № 12/02 від 25.02.2020, на який міститься посилання у рахунку на оплату № 12 від 25.02.2020 та у платіжному дорученні № 58 від 03.03.2020, між сторонами у справі не укладався.

Позивач направив 25.12.2020 листом з описом вкладення відповідачу письмову вимогу від 21.12.2020, в якій просив повернути у триденний строк з моменту отримання вказаного листа безпідставно отримані кошти у розмірі 187650,05 грн. на вказані банківські реквізити.

Оскільки відповідач перераховані кошти не повернув, позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При зверненні до суду з позовом про стягнення з ФОП Філенко Н.О. перерахованих коштів у сумі 187620,05 грн. ПП «НІК» керується нормами ст. 1212 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 року по справі № 759/1206/17.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів, які б підтверджували укладення між сторонами договору № 12/02 від 25.02.2020 чи будь-якого іншого договору, а також існування у сторін наміру в майбутньому укласти як договір поставки та/чи виконання робіт, як і будь-який інший договір щодо спірних грошових коштів.

Відповідач проти позову не заперечив, доказів поставки позивачу вікон, дверей та здійснення монтажу вікон, про які йдеться у рахунку на оплату № 12 від 25.02.2020, суду не подав.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно отримав від позивача грошові кошти, у зв`язку з чим станом на період звернення позивача до Господарського суду Запорізької області, утворилась заборгованість у сумі 187620,05 грн., яка відповідачем на вимогу ПП «НІК» не була повернута.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, як зазначено вище, звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення 187620,05 грн.

Судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем спірних грошових коштів позивачу у розмірі 187620,05 грн.

Отже, отримані відповідачем грошові кошти у сумі 187620,05 грн. є такими, що отримані ним без достатніх правових підстав та підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, позов задовольняється судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2814,30 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філенко Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства “НІК” (69093, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, буд. 15, код ЄДРПОУ 32040369) 187620 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот двадцять) грн. 05 коп. безпідставно отриманих грошових коштів, 2814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 12 лютого 2021.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко