Рішення № 94829962, 04.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021м. ДніпроСправа № 904/4870/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Лежньова О.Р.

та представників:

від прокуратури: Мусієнко А.О.,

від позивача: Сердюк В.В.,

від відповідача: Денисенко В.М. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до Приватного підприємства "Транс Логістик", смт Слобожанське, Дніпропетровська обл.

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 8 640,13 грн

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратура № 3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Приватного підприємства "Транс Логістик" із позовом про стягнення 8640,13 грн, що є платою за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор посилається на порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Зокрема, прокурор зазначає, що відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека, будучи обізнаною про порушення відповідачем інтересів держави, до суду з позовом до Приватного підприємства "Транс Логістик" не звернулася. З боку Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області надійшов лист до прокуратури Дніпропетровської області з проханням звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами у сумі 8 640,13 грн, що свідчить про усунення компетентного органу від належного виконання покладених на нього завдань та функцій.

Правовою підставою звернення з позовом до суду прокурор указує статтю 23 Закону України "Про прокуратуру".

У відзиві на позов, що надійшов до суду 21.09.2020, відповідач позов не визнає, вважає його необгрунтованим, оскільки заборгованість ним була погашена в повному обсязі.

При цьому відповідач долучив до відзиву платіжне доручення № 31256 від 23.07.2020 на суму 8734,70 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2020 (суддя Мельниченко І.Ф.) провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 05.10.2020 з наступним відкладенням розгляду справи до 02.11.2020.

30.10.2020 прокурор подав заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості.

Ухвалою суду від 02.11.2020 позов прокурора залишено без розгляду з підстав пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Заява прокурора про відмову від позову залишена без задоволення.

В обгрунтування ухвали суд послався на те, що прокурор, звертаючись з позовом до суду, не довів бездіяльність компетентного органу та необхідність захисту інтересів держави, наявність чого і є у розумінні статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Державної служби України з безпеки на транспорті відсутнє право на подання позову в інтересах держави, дії прокурора з подання позову відповідають положенням частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому висновки суду про залишення позову без розгляду є помилковими.

Після надходження справи до суду, у зв`язку з відпусткою судді Мельниченко І.Ф., за результатом автоматизованого розподілу (протокол від 05.01.2021) справу передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою суду від 06.01.2021 справу прийнято до свого провадження суддею Колісником І.І. з призначенням її розгляду у судовому засіданні на 04.02.2021.

03.02.2021 прокурором подано письмове клопотання від 03.02.2021 № 04/34-563вих-21, в якому він просить його заяву про відмову від позову № 04/34-5017вих20 від 29.10.2020 не розглядати. Натомість прокурором того ж дня подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. При цьому прокурор посилається на те, що на момент пред`явлення 04.09.2020 позовної заяви предмет спору був відсутній, оскільки заявлена до стягнення з відповідача заборгованість була сплачена останнім згідно з платіжним дорученням №31256 від 23.07.2020.

У судовому засіданні 04.02.2021 прокурор підтримав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Представник відповідача надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позов.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення рейдових перевірок у пункті а/д М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ" 620 км, 10.04.2018 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було складено довідку № 0011126 від 10.04.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0004587, талон від 10.04.2018 № 477, якими зафіксовано перевезення вантажу належним відповідачу автомобілем марки МАЗ 630305 (тягач), державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки МАЗ 837810, державний номерний знак НОМЕР_2 , із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме: навантаження на здвоєні осі: 8,75/8,95. Тобто, фактична маса склала - 37,85 тонн при нормативно допустимій - 40 тонн, нормативно допустиме навантаження на здвоєну вісь становить 16,0 тонн, але фактично навантаження склало 17,7 тонни, що є перевищенням параметрів нормативу на 1,7 тонни або 10,62%.

За виявленим фактом перевищення вагових параметрів та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, відповідачу було здійснено розрахунок плати у сумі 271,35 євро, що за офіційним курсом до гривні станом на 10.04.2018 становить 8 640,13 грн, що і є причиною спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з наявністю підстав для нарахування та сплати відповідачем заявленої прокурором до стягнення суми.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За частиною третьою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції станом на час спірних правовідносин) у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013 (зареєстровано в МЮ України 04.02.2014 за № 215/24992) затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Порядку посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, зафіксованого актом № 0004587 від 10.04.2018 та здійснений розрахунок плати у сумі 271,35 євро, гривневий еквівалент якої заявлено до стягнення, відповідач не оспорює.

Разом з тим за наданим відповідачем платіжним дорученням № 31256 від 23.07.2020 на суму 8734,70 грн вбачається та іншими учасниками процесу не заперечується, що за актуальними відповідно до листа Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 30.07.2020 № 4536-20 платіжними реквізитами відповідач повністю сплатив спірну суму (а.с. 54, 56).

Отже, на час звернення прокурора з позовом до суду (04.09.2020) предмет спору був відсутній, що є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, як того просить прокурор.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначена правова позиція викладена у висновках Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26.06.2019 у справі № 13/51-04) та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 910/7290/19).

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають. Правові підстави для задоволення заяви прокурора про закриття провадження у справі з підстав пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2102,00 грн за подання позову до суду покладається на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з Приватного підприємства "Транс Логістик" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 8 640,13 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.02.2021.

Суддя І.І. Колісник