Постанова № 94829247, 09.02.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м.Рівне Справа №569/16762/20

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Калетинець Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В засіданні приймали участь:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: Ващишин О. П.;

представник відповідача: Храпач О. В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, в якому просить поновити строк на оскарження постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 29 вересня 2020 року за № 117 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.; скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 29 вересня 2020 року за № 117 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гри. 00 коп., а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

03 лютого 2021 року розгляд справи було відкладено судом на 09 лютого 2021 року.

Позивач та її представник у судовому засідання 09 лютого 2021 року підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 09 лютого 2021 року позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було невірно зазначено суть адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29 вересня 2020 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради було винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення №117 згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №289205 від 07 серпня 2020 року, 29 липня 2020 року, о 13 год. 32 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 порушила державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правила благоустрою, чим порушила Розділ 5 п. 5.1.1. Правил благоустрою м. Рівне від 28.04.2011 та вчинила правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Статтею 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 5.1., 5.1.1. Правил благоустрою міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради №512 від 28 квітня 20111 року, встановлено, що на об`єктах благоустрою міста забороняється засмічувати і забруднювати власні, прилеглі/закріплені території матеріалами, конструкціями, відходами, накопиченням снігу та криги тощо.

Як стверджується зі змісту протоколу, поліцейським не зазначено, які саме правила благоустрою території міста Рівного порушила позивач, тобто відсутня правова підстава притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №289205 від 07 серпня 2020 року, не вказано ким прийняті та затверджені Правила благоустрою та не сформульовано саме порушення Правил благоустрою міста Рівного.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 КУпАП

За приписами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що ст. 251 КУпАП покладає обов`язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також необхідно зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, Відомості з системи "АРМОР", рапорт ст. ДОП відділу превенції Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області Б. Кучернюка містять загальну інформацію та не містять жодних відомостей стосовно позивача чи його дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб"єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Дії суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та не кореспондуються із принципом презумпції невинуватості, який закріплений у ст.62 Конституції України.

При цьому відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із тим, доказування вини особи, яка притягується до юридичної відповідальності є забезпеченням принципу змагальної процедури.

Основним і первинним предметом доказування справ про адміністративні правопорушення є встановлення уповноваженим органом (посадовою особою) наявності сукупності ознак складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи в учиненому нею діянні, фактів, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Allenet de Ribemont v. France (скарга №15175/89, постанова від 10.02.1995 року) підкреслює, що принцип презумпції невинуватості порушується, "якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена".

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга №10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга №42095/98).

Європейський суд з прав людини у справі Salabiaku v. France (скарга №10519/83) встановив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування, необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов"язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

В рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій, одним із принципів застосування адміністративних стягнень є покладення обов`язку забезпечення доказів на адміністративний орган влади (принцип 7).

Зазначені принципи і положення Закону при вчиненні дій і прийнятті рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності забезпечені дотриманням не були.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми закону, позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення, постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Також суд задовольняє вимогу позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є достатні підстави вважати пропущений строк для звернення з таким позовом з поважних причин.

Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Виходячи з вимог ст. 139 КАС України, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду України по справі № 543/775/17 від 18.03.2020, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради № 117 від 29 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської ради судові витрати по справі в розмірі 420, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, м. Рівне, 33028, ІК 04057758.

Повне судове рішення складене та підписане 12 лютого 2021 року.

Суддя Левчук О. В.