Ухвала суду № 94827169, 08.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 173/2323/20

№ провадження 2-о/208/13/21

УХВАЛА

Іменем України

08 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі:

заявник - ОСОБА_1 , адреса фактичного проживання - АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,

заінтересовані особи:

- Верхньодніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, будинок № 8;

-ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

-ОСОБА_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ;

« про надання права на шлюб»,-

встановив:

08.02.2021 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М., з підстав того, що заявниця зареєстрована за адресою яка відноситься до Заводського району м. Кам`янське Дніпропетровської області.

Як зазначено суддею Петрюк Т.М., відповідно до положень ст. 294 ЦПК України заяви окремого провадження подаються до суду за місцем реєстрації заявника, якщо відсутній спір про право.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , особа звертаючись із заявою про надання дозволу на шлюб із ОСОБА_2 , зазначила, що на час звернення вона перебуває на 21тижні вагітності, та що її місцем фактичного проживання є не місце реєстрації, а будинок АДРЕСА_1 .

Так, ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно до загальних правил ЦПК України, щодо визначення підсудності, то згідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Тобто вимог щодо розгляду справи про надання права на шлюбу за зареєстрованим місцем проживання заявника, ч. 3 ст. 294 ЦПК України не містить.

А згідно до довідки долученої заявником (а.с. 10), та згідно до заяви заявника ОСОБА_1 (а.с. 1), стверджено що особа- заявниця фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

Також згідно до ч. 2 ст. 34 ЦК України, у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

А тому враховуючи, що заява ОСОБА_1 стосується надання їй права на шлюб, та як наслідок отримання повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу, то відповідно до вимоги ч. 1 ст. 301 глави 3 ЦПК України, при розгляді судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, що може бути прийнято за аналогією права при застосування норм ЦК України та норм ЦПК України, враховуючи приписи ч. 2 ст. 34 ЦК України, заява неповнолітньої особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника подається до суду за місцем її проживання.

Згідно статті 23Сімейного кодексу України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Надання права на шлюб особі у віці до 18 років віднесено до компетенції суду. Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, у статті 16 якої говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину.

Таким чином, надання права на шлюб особі у віці до 18 років віднесено до компетенції суду за місцем проживання заявника, яким є адреса: будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

А тому враховуючи вимоги ч. 3 ст. 294 ЦПК України, встановив що фактичним місцем проживання заявника є і адреса реєстрації та проживання заінтересованої особи, із якою заявником заявлено вимоги про надання права на шлюб, враховуючи докази на підтвердження проживання заявниці саме за вказаною у заяві адресою, встановлено, що заява ОСОБА_1 підлягає розгляду за місцем її проживання, так як жодних приписів щодо розгляду справи за місцем реєстрації заявника не міститься ні у ст. 293, 294 ЦПК України, і у загальних правилах визначення підсудності - ст.ст. 27, 28 ЦПК України.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Як вбачається із змісту заяви, заявниця ОСОБА_1 подала заяву до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, із дотриманням процесуального законодавства, та щодо підтвердження свого фактичного місця проживання до заяви долучила докази.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що вказана заява територіально не підсудний Заводському районному суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати на розгляд за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 27, ч. 16 ст. 28, ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а саме до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, так як на території Заводського району м. Кам`янське Дніпропетровської області заявниця не проживає, що підтверджено її заявою та клопотанням про проведення розгляду заяви за фактичним її місцем проживання - п. 1 прохальної частини заяви (а.с. 2).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, ч. 3 ст. 294 ЦПК України, -

постановив:

Передати цивільну справу № 173/2323/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Верхньодніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про надання права на шлюб», за підсудністю визначеною ч. 3 ст. 294 ЦПК України, - до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Суддя Івченко Т. П.