Рішення № 94827043, 01.02.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 201/13865/19

Провадження № 2/175/676/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 лютого 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Бойко О.М.

при секретареві судового засідання Кучеренка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, –

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі свого представника Волчек Н.М. звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якому просить стягнути з відповідача витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 48 538,84 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву згідно якої, повністю підтримала позов та просила пред`явлені вимоги задовольнити у повному обсязі, а також не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, відзиву не надав.

Враховуючи те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280, 281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 травня 2017 року о 11:00 год. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , автомобіля Infiniti д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 (власник автомобіля – ОСОБА_5 ).

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Infiniti д.р.н. НОМЕР_4 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу, що підтверджується довідкою №3017143789394266 від 23 травня 2017 року про ДТП, й актом огляду пошкодженого транспортного засобу з фото-додатками.

Згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Однак, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2017 року вищевказану постанову скасовано, визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі ст. 38 КУпАП звільнено ОСОБА_1 від накладення адміністративного стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, й закрито провадження у зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до інформації щодо страхування транспортного засобу ОСОБА_1 в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, у зв`язку з чим порушено вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_5 , як власниця автомобіля Infiniti д.р.н. НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, на підставі ст. 35, п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, звернулася із заявою до МТСБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до висновку №5511/17/17 МТСБУ визначило розмір регламентної виплати в розмірі 47 038,84 грн.

Згідно квитанції від 30 листопада 2017 року розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку становить 1500,00 грн.

У відповідності до наказу №256 від 10 січня 2018 року та вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ виплатило ОСОБА_5 згідно платіжного доручення №318284 від 11 січня 2018 року розмір регламентної виплати (з рахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) у сумі 48 538,84 грн.

Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають в сумі 48 538,84 грн.

Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.

Однак, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 36.1, 36.2 ст.36 Закону № 1961-IV, страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка мас право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п.п. 39.2.1 п. 39.2. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як встановлено судом, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди потерпілому, заподіяної з вини володільця транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, МТСБУ відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати, отримало право вимоги до ОСОБА_1 , який не застрахував цивільно-правову відповідальність в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги (регресу).

З метою досудового врегулювання спору МТСБУ 15 серпня 2018 року було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №СУ/45533/4, однак відповідачем не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на даний час, вищевказані понесені витрати МТСБУ в розмірі 48538,84 грн. відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані позивачу, що порушує його законні права і інтереси та підлягають їх захисту в суді.

Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, який перебуває в його користуванні, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові страхову суму або відшкодувати завдані збитки у межах страхової суми, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки про відшкодування шкоди, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи той факт, що Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило страхове відшкодування, а отже має право зворотної вимоги до відповідача, як до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, тому з відповідача необхідно стягнути на користь МТСБУ здійснені ним виплати в загальному розмірі 48538,84 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1191, 1992 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, НОМЕР_6 , МФО 322313) витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 48538,84 грн. (сорок вісім тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 84 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, UA 773223130000002600202284871) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Бойко