Рішення № 94826774, 12.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20513/20

Провадження № 2-а/161/30/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що адміністративне правопорушення він не вчиняв, а у відповідача відсутні докази його вчинення.

Просить суд скасувати постанову ГУ ДПС у Волинській області від 09 листопада 2020 року №25964/10/03-20-07-05-10, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник відповідачів у письмовому відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Оскаржуваною постановою Головного управління ДПС у Волинській області від 09 листопада 2020 року №25964/10/03-20-07-05-10, встановлено, що ОСОБА_1 , як генеральний директор ТОВ «Волиньтабак» не забезпечив можливість держателям електронних платіжних засобів здійснення розрахунків за надані з використанням електронного платіжного засобу (платіжного терміналу), чим порушив Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року №878. Вказане правопорушення вчинено відповідно до акту фактичної перевірки від 01 жовтня 2020 року №000450, яка проведена у торговій точці у м. Рожище Волинської області. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. (а.с.3, 6-7).

Доказів отримання (вручення) цієї постанови позивачем, матеріали справи не містять, а сторони їх не надали.

Останній день оскарження постанови, згідно приписів ч.2 ст.286 КАС України, припадав на 19 листопада 2020 року, а позивач звернувся до суду лише 11 грудня 2020 року, тобто з пропуском цього строку.

Одночасно, разом з позовом подане клопотання позивача з проханням поновити цей строк, оскільки він пропущений ним з поважних причин. а саме у зв`язку тим, що оскаржувану постанову підприємство отримало лише 23 листопада 2020 року, в той час як він був у щорічній відпустці у період з 20 по 29 листопада 2020 року.

Частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Доказів надіслання та вручення позивачу копії вищенаведеної постанови, відповідач суду не надав.

На переконання суду, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів особистого вручення позивачу оскаржуваного рішення, наведені позивачем у своєму клопотанні причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому його слід поновити.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, Головне управління ДПС у Волинській області, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На думку суду, відповідач не виконав свій обов`язок стосовно доказування правомірності прийнятого рішення, виходячи з наступного.

Так, як слідує з акту фактичної перевірки від 25 вересня 2020 року №000450, позивач, як генеральний директор ТОВ «Волиньтабак» не забезпечив можливість держателям електронних платіжних засобів здійснення розрахунків за надані з використанням електронного платіжного засобу (платіжного терміналу) у торговій точці за адресою Волинська область, м. Рожище, вул. Мазепи, 1/А.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», звільнено від обов`язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб`єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

В розглядуваному випадку, як слідує з матеріалів справи, та слідує із самого акту фактичної перевірки, торгова точка, яка була предметом перевірки, розташована у м. Рожище Волинської області, населення якого, згідно відритих відомостей з офіційного веб-сайту цієї територіальної громади, становить менше 25 тис.

Отже, підприємством, яке очолює позивач, було звільнено від обов`язку приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) у м. Рожище Волинської області, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідач, як генеральний директор ТОВ «Волиньтабак» був звільнений від обов`язкову забезпечення приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) у м. Рожище Волинської області, населення якого становить менше ніж 25 тис. осіб, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн., який ним був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.139, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову Головного управління ДПС у Волинській області від 09 листопада 2020 року №25964/10/03-20-07-05-10, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-15 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є Головне управління ДПС у Волинській області, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484.

Повне судове рішення складено та підписано 12 лютого 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк