Рішення № 94826364, 05.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30095/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Ясеновенко К.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Горпинченка О.М. , представника позивача Петрика М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Київська міська прокуратура, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства, прокуратури,

установив:

16.07.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа: Київська міська прокуратура, просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка у сумі 1 800 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування злочину, передбаченого частиною третьою статті 268 КК України у кримінальному провадженні № 42019100000000110 від 15.02.2019 р., одним із підозрюваних у даному кримінальному провадженні був він, 22.02.2019 р. у приміщенні офісу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Брок сервіс», директором якого є він, був проведений обшук, 23.02.2019 р. йому оголошено про затримання, доставлено до приміщення Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, того ж дня о 18:05 год. повідомлено про підозру, 25.02.2019 р. Печерським районним судом м. Києва обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, одночасно визначено заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, в розмірі 150 000,00 грн, 26.02.2019 р. його було звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави, 22.04.2019 р., 22.06.2019 р. та 19.07.2019 р. строк досудового розслідування у кримінальній справі було продовжено, останній раз - до шести місяців, тобто до 23.08.2019 р., а 23.08.2019 р. прокурором кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України, таким чином його кримінальне переслідування тривало повних шість місяців.

Ухвалою суду від 23.07.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

19.08.2020 р. представником позивача Петриком М.М. подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.08.2020 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем Державною казначейською службою України відзив на позовну заяву не подано.

Третьою особою: Київською міською прокуратурою подано пояснення щодо позову.

Ухвалою суду від 30.11.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 , його представників Горпинченка О.М. , Петрика М.М. , представника третьої особи Чипової О.В., допитавши свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019100000000110 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 268 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 268 КК України; відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.20219 р. на підставі матеріалів ГВ БКОЗ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.

Надані суду документи свідчать про те, що позивача ОСОБА_1 було затримано 23.02.2019 р. о 01:00 год. на підставі пункту 2 частини першої статті 208 КПК України, цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 268 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2019 р. задоволено клопотання слідчого Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, одночасно визначено ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, в розмірі 150 000,00 грн, роз`яснено порядок внесення коштів на відповідний рахунок, роз`яснено його обов`язки.

Постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Апреленка О.І. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019100000000110 від 15.02.20219 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 268 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 268 КК України, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей для їх отримання.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

За змістом статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Частинами другою та третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвали про закриття кримінального провадження. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01.01.2021 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 6 000,00 грн.

Враховуючи викладене, ту обставину, що при визначені розміру моральної шкоди суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, тому, враховуючи строк перебування ОСОБА_1 під слідством, мінімальний розмір компенсації моральної шкоди становить 36 00,00 грн (6 повних місяців х 6 000,00 грн).

Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 16 000,00 грн, які змушений буде сплатити.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснювалося адвокатами Петриком М.М., Горпинченком О.М. відповідно до договору про надання правової допомоги № 222 від 22.02.2019 р., у договорі про надання правової допомоги сторони визначили погодинний розмір вартості послуг (гонорару) за правничу допомогу: усні консультації з вивченням документів та їх правовим аналізом, вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів, складання позовної заяви.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З огляду на викладене, позивач та адвокати визначили в договорі розмір гонорару за представництво інтересів позивача в суді, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, означені витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим і співмірним із складністю справи та наданих послуг, їх обсягом, значенням справи для сторони. При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представниками позивача в межах розгляду цивільної справи № 757/30095/20-ц, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, а тому витрати на професійну правничу допомогу адвокатів Петрика М.М., Горпинченка О.М. у розмірі 16 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 23, 1167, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 36 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 16 000,00 грн судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646).

Третя особа: Київська міська прокуратура(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ЄДРПОУ: 02910019).

Повний текст рішення суду складено 12.02.2021 р.

Суддя Волкова С.Я.