Рішення № 94825293, 05.02.2021, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

05.02.21 394/900/20

2/394/55/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Фортуни Л.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача . ОСОБА_2

представника відповідача Сіденка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської районної державної адміністрації, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Новоархангельського районного суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації №4-р від 10 січня 2011 року його - ОСОБА_1 було призначено на посаду директора територіального центру соціального обслуговування і надання соціальних послуг Новоархангельського району. Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 04 серпня 2020 р. №34 - к його звільнено з займаної посади. В розпорядженні про його звільнення зазначено, що звільнено по результатам перевірки територіального центру соціального обслуговування, надання соціальних послуг, послуг у зв`язку з виявленими порушеннями щодо придбання продуктів харчування для проживаючих одиноких, непрацездатних громадян с. Надлак Новоархангельського району, а також враховане дисциплінарне стягнення - догана від 11 серпня 2011 року. Позивач вважає своє звільнення необґрунтоване, а тому безпідставним по наступним мотивам. Вважає, що результати перевірки не дають підстав для звільнення його з посади, оскільки робоча група, яка проводила перевірку зазначила у своїх висновках про виявлення начебто суттевих порушень щодо придбання продуктів харчування для осіб проживаючих у стаціонарному відділені для одиноких непрацездатних громадян с. Надлак. Згідно висновку робочої групи закупівля товарів протягом 2019-2020 років проводилась за завищеними цінами, в результаті чого встановлено умовну суму збитків в розмірі 121 370 грн. При цьому не зазначено, які продукти придбались за завищеними цінами, а повинні були придбані по нижчій ціні. Тобто порівняльний аналіз діючих ринкових цін з тими цінами, за якими були проведені закупки, не здійснювався. На підставі яких документів вирахування навіть умовна сума в 121 370 грн. у висновку не вказано. Звертає увагу, що сума збитків визначена умовно, тобто ніякої конкретики допущеного порушення не наведено. Розпорядження винесено без врахування обставин, які мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками та інтересів особи відносно якої було прийнято рішення, без урахування прав особи на участь у прийнятті рішення. 04 серпня 2020 року він перебував на лікарняному, тому в період непрацездатності він не міг бути звільненим. В подальшому він звертався до Новоархангельської РДА, але все було марно. Позивач звертався з позовом про поновлення на роботі до Кіровоградського окружного адміністративного суду, а 20.10 2020 року адміністративний суд закрив провадження по справі та було рекомендовано звернутися до суду по нормам ЦПК, тому місячний строк для звернення до суду з позовом пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на звернення до Новоархангельського районного суду, поновити на роботі на посаді директора територіального центру соціального обслуговування, надання соціальних послуг Новоархангельського району з 04.08.2020 року, стягнути з Новоархангельської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28518, 90 грн., а також судові витрати за оплату судового збору.

03.12.2020 року представник відповідача Новоархангельської РДА подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступних підстав. Так як стало відомо, що позивач в період звільнення перебував на лікарняному, то для підтвердження цієї інформації Новоархангельська районна державна адміністрація звернулася до КНП "Центральна районна лікарня Новоархангельської районної ради" і та надала інформацію про те, що позивач дійсно перебував на листку непрацездатності за №336442 у вищезгаданому лікарняному закладі з 04 серпня 2020 року по 07 серпня 2020 року.Виходячи з цих нововиявлених обставин та не піддаючи жодним сумнівам законність даного листа непрацездатності, Новоархангельська районна державна адміністрація на усунення можливих порушень законодавства, а саме п.3 ст.40 КЗпП України, яка не допускає звільнення працівника з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), внесла зміни новим розпорядженням від 18 вересня 2020 року №40-к до розпорядження від 04 серпня 2020 року №34-к (копія розпорядження додається). Тобто, у новому розпорядженні від 18 вересня 2020 року №40-к було внесено зміни через обставини, які були раніше невідомі з об`єктивних причин. Так, керуючись статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району ОСОБА_1 з 04 по 07 серпня 2020 року, було змінено дату звільнення на 10 серпня 2020 року. Окрім того, було внесено певні зміни і до абзацу першого розпорядження від 04 серпня 2020 року. Варто зазначити, що до позивача 11 серпня 2011 року застосовувалася догана, що підтверджується розпорядженням голови районної державної адміністрації №449-р від 11 серпня 2011 року за грубе порушення трудового законодавства, а саме наказом №17-ос від 05 квітня 2011 року було прийнято на посаду медичної сестри ОСОБА_3 з випробувальним терміном на 1 місяць без оплати праці, хоча дана посада навіть відсутня в штатному розписі. До трудової книжки ОСОБА_3 відомості про роботу занесені не були. Внаслідок цих дій, ОСОБА_1 прокуратурою Новоархангельського району було направлено припис про усунення порушень закону від 26 липня 2011 року. Окремо слід сказати, що на даний час ГУНП в Кіровоградській області, Новоархангельським ВП Голованівського ВП за фактом розтрати бюджетних коштів відносно позивача розпочате досудове розсідування у кримінальному провадженні №12020120200000274 від 07 серпня 2020 року за ч.2 ст.191 КК України. Позивач вказує також на те, що робоча група, яка проводила перевірку, зазначила у своїх висновках про виявлення суттєвих порушень щодо придбання продуктів харчування для проживаючих у стаціонарному відділенні одиноких непрацездатних громадян с. Надлак, нібито не зазначаючи при цьому конкретні порушення та не підтверджуючи їх жодними документами.Однак, ці твердження позивача не відповідають дійсності. Робоча група при складанні висновку брала до уваги лише ті порушення, які є очевидними та не піддаються будь-яким сумнівам та враховувала документи, в яких і можна побачити правопорушення, які вона зазначила у своєму висновку і про підтвердження правомірності яких буде йти мова далі у даному відзиві.Слід врахувати, що діями позивача вчинено суттєві порушення та завдано значної майнової шкоди, про яку зазначила робоча група Новоархангельської РДА у своєму висновку за результатами перевірки. Зокрема, було зазначено, що на основі опрацьованих документів закупівля товарів протягом 2019 - 2020 років проводилася за завищеними цінами, в результаті чого встановлено умовну суму збитків у розмірі понад 120 000 грн. Однак, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що це ні чим не підтверджується та, з його слів, відсутні будь-які документи, які б дали підстави говорити про такі правопорушення і, як наслідок, збитки. Але ці твердження позивача не мають нічого спільного з реальними фактами з наступних причин.

Під час перевірки робочою групою Новоархангельської РДА було зібрано увесь необхідний пакет документів, у яких чітко містяться ознаки усіх правопорушень, про які було зазначено у її висновку. Так, зокрема, проаналізувавши ціни у накладних за період з 24 січня 2019 року по 24 червня 2020 року та порівнявши їх із середніми ринковими цінами, що були встановлені на означені проміжки часу, можна побачити неозброєним оком, що закупівля товарів здійснювалася по завищених цінах. До того ж, закупівля товарів впродовж тривалого часу здійснювалася однією і тією ж фізичною особою-підприємцем другої групи спрощеної системи оподаткування, що свідчить про те, що вказаний підприємець згідно ст. 291.4 пп.2 Податкового кодексу України не може надавати послуги державним неприбутковим підприємствам, яким являється територіальний центр соціального обслуговування, а лише суб`єктам господарювання спрощеної системи оподаткування та населенню. Отож, це є ще одним вагомим доказом вини позивача. З приводу ще одного порушення з боку позивача, зазначеного у висновку робочої групи, а саме те, що протягом тривалого періоду часу не заповнювалися вакантні посади, з метою економії передбачених та виділених коштів на отримання керівним складом закладу премій та надбавок, що свідчить про низьку управлінську організаційну роботу. Оплата праці працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) проводиться відповідно до умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення.В установі протягом тривалого періоду часу не заповнюються вакантні посади, в результаті чого утворюється економія заробітної плати, яка спрямовується на виплати стимулюючого характеру, а не на обов`язкові виплати: зокрема матеріальна допомога на оздоровлення керівному складу установи виплачується в розмірі посадового окладу, всім іншим категоріям працюючих у розмірі 40% від посадового окладу працівника.

Директору Терцентру виплачується надбавка за складністю та напруженістю в роботі відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації. Конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Так, надбавка за складність та напруженість в роботі щомісячно виплачується заступнику директора, головному бухгалтеру, бухгалтеру, економісту в розмірі 49% від посадового окладу.Фактична чисельність станом на 01 липня 2020 року становила 75,5 одиниць. За 2019 рік середньорічна кількість штатних одиниць склала 80,5 одиниць при річному плані 83. Отже, всі порушення з боку позивача є очевидними та такими, що носять систематичний характер.З врахуванням всього вищезазначеного, дає змогу вважати розпорядження №34-к від 04 серпня 2020 року (зі змінами від 18 вересня 2020 року ) законним та правомірним. Тому вважають, що рішення було прийнято без будь-якого упередження, добросовісно, розсудливо та виходячи з норм чинного законодавства, керуючись ним і дотримуючись його.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та додав, що звільнення позивача з роботи відбулося з порушенням вимог законодавства. Відповідачем до суду надані документи, в яких міститься інформація щодо неправомірності його звільнення. Вказав, що строк звернення до суду не прропустив, так як вчасно звернувся, але до іншого - адміністративного суду. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Новоархангельської РДА в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог КЗпП України.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є трудові правовідносини, які регулюються нормами КЗпП.

В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 10 січня 2011 року №4-р ОСОБА_1 було призначено на посаду директора територіального центру соціального обслуговування і надання соціальних послуг Новоархангельського району (а.с.41)

Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 04 серпня 2020 р. №34-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади (а.с.42).

Як вбачається з листка непрацездатності, серії АКА №336442, виданого 04.08.2020 року, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Центральна районна лікарня Новоархангельської районної ради» (а.с.7)

Новоархангельська районна державна адміністрація звернулася до директорки комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня Новоархангельської районної ради» про те, чи дійсно ОСОБА_1 перебував на лікарняному, відповідно до інформацїї було зазначено, що дійсно перебував на лікуванні, відповідно до листа непрацездатності за №336442 з 04 серпня 2020 року по 07 серпня 2020 року ( а.с.142,143)

Із службової записки керівника апарату Новоархангельської РДА вбачається, що у зв`язку з виявленими грубими порушеннями з боку позивача щодо придбання продуктів харчування, а також зазначеного у висновку робочої групи, директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новоархангельського району ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 04.08.2020 року та вручено розпорядження під розписку. Оскільки виявилось, що при отриманні копії розпорядження про звільнення, ОСОБА_1 вже перебував на лікарняному, про що не повідомив та перебував до кінця на своєму робочому місці. Врахувавши вище зазначене, було запропоновано: винести зміни до розпорядження голови Новоархангельської РДА від 04.08.2020 року №34-к «Про звільнення ОСОБА_1 », врахувавши перебування його на лікарняному та змінити дату звільнення з 04.08.2020 року на 10.08.2020 року (а.с.176,177)

Таким чином, з огляду на перебування позивача на лікуванні, розпорядженням відповідача - голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 18 вересня 2020 р. № 40-к було внесено зміни до наказу від 04.08.2020 року № 34-к та вирішено вважати днем його звільнення 10 серпня 2020 року(а.с.178).

Згідно відповіді на звернення голови Новоархангельської РДА, було повідомлено Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області Новоархангельським відділенням поліції Голованівського відділу поліції за фактом розтрати бюджетних коштів відносно ОСОБА_1 розпочате досудове розсідування у кримінальному провадженні №12020120200000274 від 07 серпня 2020 року за ч.2 ст.191 КК України(а.с.192).

Суд дійшов висновку щодо задоволення позову на підставі наступних правових актів:

Статтею 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55). Положеннями вказаної статті також визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Норми ст. 43 Конституції України визначають, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч. 2 ст. 2 КЗпП України).

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

П. 2 ч. 1 ст. 221 КЗпП України вказує, що трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, та дотримуватись внутрiшнього трудового розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов`язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадк у: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За передбаченими у зазначеному пункті підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Ст. 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Положеннями ст. 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З аналізу ст.ст. 147,149 КЗпП України порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій, положень наказів та розпоряджень власниками, якщо вони мають законний порядок. Порушеннями зокрема можна вважати порушення трудової дисципліни викладені у ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Дисциплінарне стягнення це захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції за вчинений дисциплінарний проступок. Крім того відповідач при накладанні дисциплінарного стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, при цьому врахувати обставини, що пом`якшуть і обтяжують відповідальність. Крім цього власник повинен врахувати попередній час роботи працівника його ставлення до роботи, заохочення, а також врахувати поважність, певних причин, що спонукали вчинення проступку чи навпаки нехтування посадовими обов`язками. При цьому власник повинен суворо дотримуватись КЗпП України, а не переслідувати власні не поєднані в жодному разі з трудовими правовідносинами інтереси, або інші власні амбіції. Ставлення до працівника, який безпосередньо підпорядкований йому.

Таким чином, розглядаючи вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить із наступного.

В порушення вимог ч. 1, ч. 4 ст. 149 КЗпП України відповідач не зажадав від позивача пояснення, що слугує однією із підстав для скасування розпорядження про звільнення позивача.

Крім того відповідач звільнив позивача в порушення положень ч. 1 ст. 40 та ст. 43 КЗпП України, яка регламентує, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що участь профспілкових органів у розгляді питань дачі згоди власнику або увноваженому ним органу на звільнення працівників фактично є участю профспілок у контролі за застосуванням чинного законодавства. Цей контроль профспілкових органів є правовою діяльністю і здійснюється у межах наданих державою повноважень.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Звільнення із займанної посади є найбільш суворішим заходом визначеним у ст. 147 КЗпП України.

З огляду на викладене суд знаходить всі правові підстави для скасування розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації про звільнення позивача з посади директора територіального центру соціального обслуговування і надання соціальних послуг Новоархангельського району.

В зв`язку з скасуванням судом розпорядження про звільнення позивача на його користь підлягає стягненню у відповідності до ст. 235 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України , при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Визначаючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, судом обчислюється середньоденна заробітна плата позивача за два місяці, що передували місяцю, в якому було звільнено позивача та кількість робочих днів за період з 10.08.2020 по день ухвалення судом рішення.

Середньоденна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи позивача, що передують звільненню ( 20+23 робочих дні), згідно довідки наданої позивачем, становить 556,17 грн. (загальна виплачена сума в розмірі 23915,232 грн. поділена на загальну суму відпрацьованих 43 дні).

Кількість робочих днів за період з дня звільнення - 10.08.2020 року по день ухвалення рішення, тобто по 05.02.2021 року включно, становить 124 дні. Таким чином, позивачу слід сплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу із розрахунку 124 дні* 556,17 грн.

Суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.04.2019 по справі №296/576/17 зазначив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про порушення порядку звільнення позивача, суд не проводить оцінку інших наданих сторонами доказів (вищезазначених доповідних записок та актів), при цьому застосовує практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 по справі "Серявін та інші проти України", де зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41, 43 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Крім того, приймаючи рішення про звільнення позивача з роботи та застосовуючи до останнього дисциплінарне стягнення, відповідач в порушення вимог ст. 149 КЗпП України не враховував ступінь тяжкості проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, оскільки таких відомостей розполрядження не містить взагалі, як і не містить за який саме проступок (прогул) звільнено позивача з роботи.

Щодо пояснень представника позивача про причини поважності пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що позивач звертався з позовом про поновлення на роботі до Кіровоградського окружного адміністративного суду, а 20.10 2020 року адміністративний суд закрив провадження по справі та було рекомендовано звернутися до суду по нормам ЦПК, тому місячний строк для звернення до суду з позовом пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладеного, слід вважати, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами в межах строків визначених у ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. ідповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень зазначених норм позивачу у цій справі необхідно було довести перед судом обставини, які є підставами його вимог.

Такими обставинами, зі змісту позовної заяви, є: факт незаконного звільнення.

Положеннями ч. 2 ст. 76 ЦПК України встановлений вичерпний перелік засобів доказування у цивільному процесі, якими є: письмові докази, речові докази, електронні докази, показання свідків та висновки експертів.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що аргументи позивача доведені матеріалами справи, права позивача були порушені зі сторони відповідача, а тому підлягають захисту судом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору щодо однієї з позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача мають бути стягнуті 840,80 грн. судового збору на користь держави, а також на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову щодо другої позовної вимоги судовий збір в сумі 840, 80 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Тому, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоархангельської районної державної адміністрації, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора територіального центру соціального обслуговування, надання соціальних послуг Новоархангельського району з 10.08.2020 року.

Стягнути з Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, починаючи з 10.08.2020 року по день ухвалення рішення суду, тобто по 05.02.2021 року включно.

Стягнути з Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі .

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію даного рішення вручити учасникам провадження.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт, серії НОМЕР_1 , виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Новоархангельська РДА Кіровоградської області, місце знаходження: вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Новоархангельського району Кіровоградської області, код юридичної особи - 04055080. .

Повний текст виготовлено 12 лютого 2021 року

Суддя