
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
Справа № 210/1252/20
Провадження № 1-кп/210/244/21
"10" лютого 2021 р.
Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В. Є.
суддів Літвіненко Н. А., Хлистуненко О. В.
при секретарі судового засідання Настич А. О.
за участі:
прокурора Ганського В. В.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
захисників Сушко В.О., Буліч Н. В., Калюпіна Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинувачених у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 317 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040710000527 від 08.04.2019 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні колегії суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 317 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040710000527 від 08.04.2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 10.02.2021 року, під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, прокурор вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 60 діб, оскільки ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують на даний час.
Обвинувачені та захисники, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги думку сторін процесу з приводу продовження строку тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе за побігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Іліков проти Болгарії» від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.
Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов`язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.
Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, які згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, що збільшує ризик втечі особи обвинуваченого з метою уникнення можливого покарання. В свою чергу втеча ОСОБА_2 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є те, що ОСОБА_2 на теперішній час не має місця роботи та постійного заробітку, тобто не має засобів для існування.
При цьому, змінивши вид запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, існує ризик незаконного впливу на обвинувачених, експертів, спеціалістів, тощо з метою уникнення покарання, що може бути призначено за результатами розгляду справи.
Також, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, які згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, що збільшує ризик втечі особи обвинуваченого з метою уникнення можливого покарання. В свою чергу втеча ОСОБА_1 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду. Крім того, ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, оскільки не має постійного місця роботи, не одружений, не має засобів для існування, що підтверджує наявність ризику можливої втечі з метою уникнення покарання.
При цьому, змінивши вид запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, існує ризик незаконного впливу на обвинувачених, експертів, спеціалістів, тощо.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що збільшує ризик втечі обвинуваченої, що зашкодить суспільному інтересу, котрий полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду.
Обвинувачена ОСОБА_3 на теперішній час не має місця роботи та постійного заробітку, тобто не має засобів для існування, що підтверджує ризик можливої втечі.
Так, вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, колегія суддів приймає до уваги ризики, що були підставою для застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також колегія суддів враховує ту обставину, що в даному судовому засіданні, до моменту закінчення строку дії ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу, винести вирок у кримінальному провадженні не є можливим, оскільки судове слідство у справі не завершено, зокрема, не допитані обвинувачені, у повному обсязі не досліджені письмові матеріали справи.
Судова колегія також доходить до висновку, що застосування до обвинувачених запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі не буде достатньою мірою забезпечення своєчасного та всебічного розгляду кримінального провадження, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими, кожним окремо, покладених на них процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти можливим спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Так, обраний запобіжний захід відповідає особам обвинуваченим, характеру та тяжкості діяння, яке кожному з них інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, впливу на учасників судового процесу, тощо.
Відтак, колегія суддів, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 10.04.2021 року включно.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 10.04.2021 року включно.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 10.04.2021 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити до Криворізької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 3.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: В. Є. Сільченко
Судді: Н. А. Літвіненко
О. В. Хлистуненко
Судове рішення № 94824549, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/1252/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: