Вирок № 94822874, 10.02.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3296/20

1-кп/357/614/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Примаченка В.О.,

з участю секретаря судового засідання – Колісніченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 12020110030001193 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, працюючого пакувальником на меблевій фабриці «Наші двері», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.02.2007 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

- 28.02.2011 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 27.09.2015 з Бучанської ВК (№85) Київської області по відбуттю строку покарання;

- 30.05.2016 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 29.07.2016 Ірпінським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. На підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2018 звільнений від призначеного покарання відповідно до ст. 78 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – Панасюк В.С.

обвинувачений – ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені в установленому порядку судимості за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

04 березня 2020 року близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Продуктова лавка», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Курсова, 38, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, із полиць вітрини магазину взяв дві упаковки кави «NESCAFE Gold» д/п вагою 120 г., вартістю 116 гривень за пачку, загальною вартістю 232 гривні, та одну упаковку кави «Barista Editions Americano» вартістю 225 гривень, що належать ОСОБА_2 , які сховав під одяг, у який був одягнений.

У подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник разом з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим задав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 457 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин таємного викрадення чужого майна. Зазначив, що у березні 2020 року зайшов магазину «Продуктова лавка», розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Курсова, де вирішив викрасти каву. Скориставшись тим, що його дії, як він думав, не помічені продавцем, взяв дві упаковки кави, точної назви зараз не пам`ятає, сховав під куртку, в яку був одягнутий та вийшов з магазину. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, запевнив суд, що зробив для себе належні висновки. Готовий нести призначене судом покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинене повторно, - за якою він і повинен нести відповідальність.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вчинив закінчений умисний нетяжкий злочин проти власності. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення у виді матеріальної шкоди, розмір викраденого майна, та те, що шкода усунута шляхом повернення викраденого майна.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, з сусідами сварки не вчиняє, стосунки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя не підтримує, не перебуває під наглядом лікаря-нарколога, перебуває під наглядом лікаря-психіатра, з приводу розладлів осоитсості та поведінки психопатоподібного характеру на резидуально-органічному фоні. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 144 від 25.03.2020під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, враховуючи досудову доповідь, суд приходить до висновку, що обвинувачений є особою із середньою ймовірністю вчинення повторного злочину, а тому становить суспільну небезпеку для суспільства так як існує ризик повторного вчинення злочину.

З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого в суді, який негативно поставився до своїх вчинків, суд визнає вказані в обвинувальному акті обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України,

1)щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,

2)добровільне усунення завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, свою позицію щодо міри покарання не висловила

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним та іншими нових кримінальних правопорушень, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, розмір якого повинен бути ближче до мінімального.

При цьому суд, з урахуванням усіх наведених вище обставин, правової позиції прокурора, який вважає, що обвинувачений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у справі: «CD-R” диск № С3127WL14192612LH з файлами відеозаписів з камер відеоспостереження, що встановлені в приміщенні магазину «Продуктова лавка», що зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12020110030001193, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: В. О. Примаченко