Постанова № 94820707, 11.02.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/16/2021

Справа № 679/1538/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2020 року ОСОБА_1 приблизно о 11 годині 39 хвилин на вул. Ринкова в м. Нетішин, керував автомобілем марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки останній повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

З матеріалів справи убачається, що останній повідомлявся судовим розпорядником про розгляд справи на 07 та 23 грудня 2020 року, 13 січня 2021 шляхом залишення судової повістки у дверях за місцем проживання ОСОБА_1 , оскільки останній був щоразу відсутній за місцем проживання.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся рекомендованим листом судовою повісткою про розгляд справи на 26 січня та 11 лютого 2021 року за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_2 . Згідно відміток працівника поштового відділення, поштові конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків отримувати судові повістки за адресою яку повідомив при складанні протоколу, своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи. Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі та особисті дані, повністю лежить на особі, яка притягається до відповідальності. Надання неправдивої інформації слід розглядати, як намагання у майбутньому використати цю обставину для уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин вважаю, що ОСОБА_1 мав усі можливості отримати повідомлення про розгляд справи у суді, яке йому направлялось, але реально маючи можливість дізнатись про зміст поштового повідомлення, не отримав його за адресою зазначеною ним при складанні протоколу. При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Такі дії правопорушника, а саме, не отримання повідомлень про дату та час розгляду справи за вказаною ним адресою, на переконання судді, є штучним створенням підстав для уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, та мають на меті вийти за межі строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що тягне за собою закриття провадження у справі.

Тому у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Об`єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2020 року серії ДПР18 №485990 за підписом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутніми при тому як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі після чого працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від вищезазначеного огляду;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 листопада 2020 року;

-відеозапису, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних в протоколі обставин, та відмови останнього від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

-копією постанови серії ЕАМ №3429421 від 14 листопада 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучим позбавленим права керуванням, чим порушив ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- копією постанови судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано виннуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Судом не здійснювався виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки, на переконання судді, їх виклик є недоцільним, так як з матеріалів відеофіксації убачається, що такі були присутніми при складенні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в яких засвідчили лише відмову останнього проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку.

Докази, які наявні у матеріалах справи, є достатніми та необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частина друга статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами водіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 14 листопада 2020 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів – ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Гавриленко