Вирок № 94819265, 11.02.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/244/20

Номер провадження 1-кп/950/47/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

за участю: секретаря – Сивоконь А.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12019200090000439 від 22.10.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, маючого на утримання двох неповнолітніх дітей, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні: прокурор – Шинкаренко Д.А., обвинувачений – ОСОБА_1 , потерпілий - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 22.10.2019 року о 08:00 год. прийшов до господарства ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_2 . Зайшовши до будинку, він побачив на ліжку в спальній кімнаті господаря будинку та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, незаконно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 кулаками рук два удари в голову. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за шию та почав душити.

Внаслідок вищезазначених умисних протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 заподіяно наступні тілесні ушкодження: в правій скуловій ділянці та правій щоці садно червоного кольору з западаючою поверхнею, розмірами 5 х 3 см, на підборідді справа садно аналогічного характеру, розмірами 3,5 х 1,5 см, в середній частині шиї зліва та в центрі 3 ділянки почервоніння, горизонтально направлені розмірами 6 х 1 см, 4,5 х 0,8 см, 6 х 0,8 см, на лівій вушній раковині синець фіолетового кольору, розмірами 1,5 х 1 см, перед лівою вушною раковиною садно аналогічного характеру, розмірами 2,5 х 2 см., які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав повністю та пояснив суду, що близько 08:00 год. 22.10.2019 року він прийшов до господарства потерпілого за адресою АДРЕСА_2 , де проживають його діти, для того щоб віддати їм кошти, які вони у нього просили напередодні. В будинку було все відкрито. Дітей вдома на той час не було. Він зайшов в одну з кімнат і побачив потерпілого ОСОБА_2 , який відпочивав на ліжку. Коли він зайшов, то останній підвівся і кинувся на нього. В цілях самозахисту він застосував силу та притиснув своєю рукою шию потерпілого до свого тулуба. ОСОБА_2 попросив надати йому можливість одягнутися і він його відпустив. Вдягнувшись, потерпілий з погрозами знову кинувся на нього. Він штовхнув ОСОБА_2 і той упав на ліжко. Потім він сів на нього зверху, але не бив. Потерпілий погрожував йому. Сказав, що здасть поліції. Наголошує, що ударів ОСОБА_2 він при цьому не наносив. Потім він встав і пішов додому. Пам`ятає, що під час того як він обхвачував рукою шию потерпілого, то у останнього порвався ланцюжок.

Позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити повністю.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, вина ОСОБА_1 у скоєному доводиться поясненнями потерпілого, показами свідків та письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що зранку 22.10.2019 року він відпочивав вдома і в цей час до будинку зайшов невідомий йому чоловік. Потім з`ясувалося, що це був ОСОБА_1 . Останній щось у нього запитав, але він не розчув. ОСОБА_1 став рухатися в його бік. Він хотів встати, але в цей час обвинувачений завдав йому два удари рукою в голову, а саме в щоку та ліве вухо. Підвівшись, він попросив ОСОБА_1 надати йому можливість вдягнутись. Після цього обвинувачений став його штовхати і схопив рукою шию, притиснувши її до свого тулубу. В цей час щось хруснуло. ОСОБА_1 повалив його на диван та зверху сів, від чого на простирадлі залишилися сліди взуття. Потім ОСОБА_1 схопив його за ланцюжок, який був на шиї, і став душити. Внаслідок цього ланцюжок розірвався. Він попросив ОСОБА_1 злізти з ліжка, після чого той встав та пішов з будинку. Він перевдягнувся і в цей час зайшла дружина ОСОБА_3 . Почувши, що сталося, вона сказала, що необхідно звернутися у відділ поліції. Після цього випадку в нього з`явилися болі у спині і він проходив лікування.

Позовні вимоги потерпілий ОСОБА_2 просить задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого як моральну, так і матеріальну шкоду.

Свідок ОСОБА_3 , допитана в судовому засіданні, показала, що з 30.09.2019 стала проживати з ОСОБА_2 22.10.2019 вона разом з дітьми пішла до школи, а на початку дев`ятої годити зателефонував потерпілий та повідомив, що приходив ОСОБА_1 і вони побилися. Раніше ОСОБА_1 до даного господарства не приходив. Про кошти, які повинен був принести батько, діти їй нічого не говорили. Коли діти потребували матеріальної допомоги від батька, то останній завжди приходив до школи. Виходячи з дому, двері в будинку вона не закрила, так як мала намір невдовзі повернутися. ОСОБА_2 в цей час спав. Коли вона прийшла додому, то побачила, що потерпілий має почервоніння на правій щоці, сліди на шиї від ланцюжка, вухо почало синіти. На вулиці того дня йшов дощ і вона бачила в будинку на підлозі сліди взуття.

Свідок ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, показав, що він був понятим при слідчих експериментах з потерпілим та обвинуваченим. Занесли манекен і потерпілий пояснив, що він в той день спав та показав кімнату, в якій відпочивав. Двері в будинку були незамкнуті. Він почув, що хтось в цей час зайшов до кімнати. Коли відкрив очі, то обвинувачений сів на нього, став душити та зірвав ланцюжок. Щодо слідчого експерименту з підозрюваним, то він не пам`ятає показів останнього.

Свідок ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, показала, що в жовтні 2019 була запрошена до відділу поліції. Тоді також був присутній ще один свідок та потерпілий. У її присутності показали простирадло фіолетового кольору. Вона бачила відбиток від взуття великого розміру. Для себе зробила висновок, що цей відбиток від чоловічого взуття. Також їй показали ланцюжок, застібка якого була розірвана. Вона добре запам`ятала, що у потерпілого на шиї та щоці були ушкодження, а саме чи то подряпини, чи почервоніння. Потерпілий був пригнічений. Він розповідав, що коли вдома відпочивав, то на нього хтось напав і побив. У взутті невідомий залазив на ліжко та душив його.

Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду та фототаблиці до нього (а.с. 89-90) підтверджується, що 22.10.2019 в приміщенні Лебединського ВП було оглянуто надане ОСОБА_2 простирадло фіолетового кольору, на якому виявлено частковий слід підошви взуття. Слід залишено нашаруванням бруду. Також було надано для огляду срібний ланцюжок із пошкодженою застібкою. ОСОБА_2 пояснив, що застібку пошкодив ОСОБА_1 коли душив його, а також завдав інші тілесні ушкодження.

Фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 127 від 06.11.2019 (а.с. 93) підтверджується, що при огляді ОСОБА_2 виявлено слідуючі тілесні ушкодження: в правій скуловій ділянці та правій щоці садно червоного кольору з западаючою поверхнею, розмірами 5 х 3 см, на підборідді справа садно аналогічного характеру, розмірами 3,5 х 1,5 см, в середній частині шиї зліва та в центрі 3 ділянки почервоніння, горизонтально направлені розмірами 6 х 1 см, 4,5 х 0,8 см, 6 х 0,8 см, на лівій вушній раковині синець фіолетового кольору, розмірами 1,5 х 1 см, перед лівою вушною раковиною садно аналогічного характеру, розмірами 2,5 х 2 см., які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих, твердих предметів з обмеженою поверхнею, можливо при обставинах, вказаних потерпілим та в постанові, про що свідчить характер ушкоджень.

Час утворення тілесних ушкоджень, може відповідати часу, вказаному потерпілим та в постанові, на що вказує колір синців.

Фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту (а.с. 94-97) підтверджується, що під час вказаної слідчої дії, проведеної 05.02.2020 в будинку по АДРЕСА_2 , потерпілий ОСОБА_2 розповів та на місці продемонстрував як ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження.

Фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 29 від 05.02.2020 (а.с. 98) підтверджується, що характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_2 , відповідає механізму, продемонстрованому останнім при слідчому експерименті від 05.02.202, а саме ударів кулаками в обличчя та душив за шию.

Фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту (а.с. 112-114) підтверджується, що під час вказаної слідчої дії, проведеної 05.02.2020 в будинку потерпілого ОСОБА_2 , розташованому по АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 розповів та на місці продемонстрував як він зайшов до будинку потерпілого, після чого пройшов до найдальшої кімнати, яка являє собою спальну кімнату, де схопив потерпілого рукою за голову, після чого на ліжку, сівши на його тулуб, з ним розмовляв. Пояснив, що кулаками ударів ОСОБА_2 не наносив.

Фактичними даними, які містяться у висновку експерта № 30 від 05.02.2020 (а.с. 116) підтверджується, що характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_2 , частково відповідає механізму, продемонстрованому ОСОБА_1 при слідчому експерименті від 05.02.2020, а саме в результаті захвату лівою рукою за шию зліва утворилися ушкодження на шиї та лівій вушній раковині.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Не оспорюючи факт протиправного проникнення в будинок потерпілого ОСОБА_2 та інших обставин справи, описаних в обвинувальному акті, обвинувачений заперечив, що наносив потерпілому удари в голову, але такі його заперечення суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, що були встановлені в ході судового розгляду.

Так, факт наявності у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, описаних в обвинувальному акті, повністю доводиться висновком експерта № 127 від 06.11.2019 (а.с. 93).

У своєму висновку експерт також зазначає, що такі тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитися від дії тупих, твердих предметів з обмеженою поверхнею, можливо при обставинах, вказаних потерпілим, про що свідчить характер ушкоджень. Час утворення тілесних ушкоджень, може відповідати часу, вказаному потерпілим, на що вказує колір синців.

В ході слідчих експериментів, проведених 05.02.2020 в будинку ОСОБА_2 окремо з обвинуваченим, а також окремо з потерпілим (а.с. 94-97, 112-114), ОСОБА_2 продемонстрував як 22.10.2019 року ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження. Обвинувачений також розповів які протиправні дії він вчинив щодо ОСОБА_2 .

Висновками судово-медичних експертиз (а.с. 98, 116) підтверджується, що характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_2 , частково відповідає механізму, продемонстрованому ОСОБА_1 при слідчому експерименті та повністю відповідає механізму, продемонстрованому ОСОБА_2 при такій же слідчій дії.

В судовому засіданні потерпілий ствердив, що під час подій, які мали місце вранці 22.10.2019 року у приміщенні його будинку, ОСОБА_1 завдав йому два удари рукою в голову, а саме в щоку та ліве вухо, штовхав та схопив рукою його шию, притиснувши до свого тулубу, а потім повалив його на диван, сів зверху та схопив за ланцюжок на шиї і став душити від чого ланцюжок розірвався.

Крім вище наведеного, факт нанесення ударів в голову потерпілому ОСОБА_2 , проти завдання яких заперечує обвинувачений, підтверджується й показами свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показала, що вранці 22.10.2019 вона прийшла додому та побачила, що потерпілий має почервоніння на правій щоці, сліди на шиї від ланцюжка, також сліди ушкоджень були на його вухові. ОСОБА_2 пояснив їй, що тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_1 .

З показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що 22.10.2019 вона були присутня при огляді речей, простирадла та срібного ланцюжка, які надав слідчому потерпілий, і вона бачила у ОСОБА_2 на шиї та щоці сліди тілесних ушкоджень. Також він у її присутності розповів, що коли відпочивав вдома, то на нього хтось напав і побив. У взутті невідомий залазив на ліжко та душив його.

Таким чином, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а його пояснення про те, що фізичну силу він застосував відносно ОСОБА_2 з ціллю самозахисту, не наносячи при цьому ніяких ударів потерпілому, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, спростовуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і такі пояснення ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення чи зменшення відповідальності за скоєне.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до проступків.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що він за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та наркокабінеті не перебуває, свою вину не визнав, у скоєному не розкаявся, а також те, що ОСОБА_1 має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн. задовольнити частково.

При цьому суд виходить з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано розмір заявленої матеріальної шкоди.

Так, ОСОБА_6 посилається на те, що така шкода йому була завдана внаслідок пошкодження застібки срібного ланцюжка, забруднення простирадла та підлоги, також ним витрачались кошти на придбання ліків, бо після побиття в нього з`явилися болі у спині і він проходив лікування.

Згідно зі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні потерпілий пояснив, що його лікування було зумовлена тілесними ушкодженнями, які йому завдав обвинувачений, на підтвердження чого ОСОБА_2 просив долучити до справи квитанції на придання ліків (а.с. 119,120, 121, 122, 123) та копію амбулаторної картки (а.с. 127-129).

Однак, суд не може погодитися з такими доводами потерпілого, оскільки з наданої амбулаторної картки хворого ОСОБА_2 не можна зробити висновок, що захворювання останнього настало внаслідок його побиття 22.10.2019 і в зв`язку з цим він поніс витрати на придання ліків.

Інших доказів на підтвердження наявності причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та лікуванням ОСОБА_2 в неврологічному відділенні Лебединській ЦРЛ з 9 по 18 грудня 2019 в ході судового розгляду добуті не були.

Також потерпілим не надано й доказів на підтвердження завдання йому матеріальної шкоди і в іншій частині.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому у задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити повністю.

Разом з цим, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що незаконними діями ОСОБА_1 потерпілому була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок фізичного болю та у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого щодо нього. Разом з цим, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, зменшити, визначивши його в сумі 3000 грн., що буде достатнім для поновлення його порушених прав в цій частині.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 .

Також суд вважає необхідним відповідно до статей 118, 122, 124, 126 КПК України стягнути з обвинуваченого кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 19/119/6/3-33е від 14.01.2020 в розмірі 942,06 грн.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає за необхідне:

- пошкоджений срібний ланцюжок та простирадло з частковим слідом взуття, належні ОСОБА_2 , передані йому на зберігання – вважати повернутими власнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 368, 370-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави (ГУК Сум. обл/ Лебединська МТГ/24060300, код 37970404, Казначейство України (ЕАП), р/р UA188999980313050115000018554, код бюджетної класифікації – 24060300, Інші надходження) кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 19/119/6/3-33е від 14.01.2020 в розмірі 942,06 грн.

Речові докази:

- пошкоджений срібний ланцюжок та простирадло з частковим слідом взуття, належні ОСОБА_2 , передані йому на зберігання – вважати повернутими власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Чхайло