Рішення № 94819080, 01.02.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1133/20

Провадження № 2/591/713/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

встановив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 10 листопада 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов`язання за договором Банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, станом на 09.01.2020 року, у загальному розмірі - 13116,43 грн., що складається із заборгованості за тілом кредита - 6293,31 грн., в т.ч.: заборгованості за поточним тілом кредита - 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 6293,31 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 1462,12 грн., заборгованості за нарахованою пенею - 4260,22 грн., а також штрафу - 500,00 грн. та 600,78 грн., яку позивач разом судовими витратами просить стягнути з відповідача.

Представник позивача викладені у позові обгрунтування підтримав повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав повністю, так як вважає, що позивач звернувся до суду з позовом до нього поза межами строку позовної давності, а тому просить суд в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав:

Судом встановлено, що 15 червня 2020 року Зарічним районним судом м. Суми ухвалено заочне рішення у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 листопада 2010 року у розмірі 13116,43 грн., яким позов було задоволено.

15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 15 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року вказана заява відповідача задоволена і заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2020 року скасоване та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву №б/н від 10 листопада 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що є складовою частиною договору, сторонами погоджено базову відсоткову ставку за користування кредитними коштами 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (30,00% на рік), розмір та строк внесення щомісячних платежів, а саме 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним, а також розмір неустойки у вигляді пені та штрафу. Свої зобов`язання за договором Банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі -13116,43 грн., з якої: заборгованість за тілом кредита - 6293,31 грн., в т.ч.: заборгованість за поточним тілом кредита - 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита - 6293,31 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 1462,12 грн., заборгованість за нарахованою пенею - 4 260,22 грн., а також штраф - 500,00 грн. та 600,78 грн..

Правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до договірних і, насамперед, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між ними договору. За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами першою-третьою статті 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з вимог частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредита).

Позивач надав відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії.

Згідно розрахунку позивача, 25 липня 2017 року відповідач повністю розрахувався по кредиту, а картка вийшла в нуль, і з 25 липня 2017 року знову почав користуватися кредитним лімітом.

А тому, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредита) за період з 25 липня 2017 року по 09 січня 2020 року включно.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, позивачем, щомісячно, починаючи з 01 серпня 2017 року і до 01 квітня 2019 року включно, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита (підтверджується четвертою колонкою розрахунку заборгованості) на загальну суму 4 416,75 грн..

Такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі, не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.

Отже, станом на 09 січня 2020 року заборгованість за наданим кредитом (тілом кредита) становить: 6293,31 грн. (сума нарахованої та пред`явленої до стягнення заборгованості за простроченим тілом кредита) «-» 4 416,75 грн. (сума доданих позивачем до тіла кредита відсотків) = 1 876,56 грн..

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача лише суми непогашеного тіла кредита у розмірі 1876,56 грн..

А вимоги позивача в цій частині є частково необґрунтованими.

Крім того, як також, зазначалось вище та вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, безпідставно в односторонньому порядку, було збільшено розмір погодженої сторонами на момент укладення договору річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 30,00% на рік до 34,80% на рік та з 34,80% на рік до 43,20% на рік. Тому, розрахунок позивача нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредита відсотків як договірних є не вірним та спростовується вище зазначеним, що також свідчить про необґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Щодо процентів за користування кредитом.

Згідно позовної заяви вимога до відповідача про стягнення заборгованості по договірним процентам за користування кредитом не заявлена, а суд відповідно до статті 13 ЦПК України зобов`язаний дотримуватись принципу диспозитивності цивільного судочинства, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, як договірних.

З розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались, як договірні, відсотки на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за процентною ставкою 84,00% на рік починаючи з 01 жовтня 2019 року і до 09 січня 2020 року.

Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, як договірних, не грунтуються на відповідному письмовому правочині, оскільки, сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» таких умов не містять, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

А вимоги до відповідача про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов2язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України, які встановлені законом, позивачем, не заявлялись.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як, також, вбачається з розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, позивачем, безпідставно в односторонньому порядку, було збільшено погоджений сторонами розмір пені за несвоєчасну сплату заборгованості та встановлено і одночасно нараховано іншу пеню за прострочене зобов`язання, нараховано штраф.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 10 листопада 2010 року, що є складовою договору, нараховується пеня за несвоєчасну сплату заборгованості у розмірі 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявністю прострочення по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше, а також, штраф за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Отже, неустойка за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді неустойки була передбачена договором.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочене зобов`язання не грунтуються на відповідному письмовому правочині, оскільки, сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» таких умов не містять, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15. Отже, суд вважає необхідним з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін стягнути з відповідача штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина), 93,83 грн. штраф (процентна складова 5% від 1876,56грн. - суми боргу за обгрунтованим тілом кредита). Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). Крім того, норма ч. 1 ст. 264 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку. З розрахунку заборгованості, а саме колонок «Витрати клієнтом кредитних коштів» та «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості», вбачається, що відповідач в межах річного та трирічного строку позовної давності користувався кредитними коштами та вносив платежі спрямовані на погашення наявної заборгованості, що свідчить про переривання перебігу позовної давності. До того, ж кінцевий строк повернення кредиту (строк кредитування) сторонами письмово не погоджений, а за приписами частини другої статті 530 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов`язку в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та про те що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд. На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази, розрахунки, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 09 січня 2020 року становить 2470 грн. 39 коп., яка складається з 1876,56 грн. заборгованість за тілом кредита, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 93,83 грн. штраф (процентна складова). У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити. Відповідно до статті 141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 396 грн.60 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 10 листопада 2010 року у розмірі 2470 грн. 39 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 396 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2021 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО