Рішення № 94818408, 11.02.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1273/20

Провадження № 2/467/61/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі - Генеральна угода) від 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7862 грн. 08 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та правилами, та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank. ua/rules, складає між ним та Банком кредитний договір. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 14 жовтня 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 25352 грн. 40 к., з яких: заборгованість за кредитом – 7255 грн. 05 к., заборгованість по процентам за користування кредитом – 4261 грн. 70 к., заборгованість за пенею – 13835 грн. 65 к. Посилаючись на ці обставини, позивач прохав стягнути з відповідача суму заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явилася без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за місцем реєстрації, відзиву до суду не подала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29 квітня 2013 року відповідачем ОСОБА_1 підписана заява про приєднання до надання «ПриватБанк» банківських послуг з використанням кредитної картки «Універсальна», а 16 грудня 2015 року - Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості за попередньою кредитною угодою і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток, суму якої сторони визначили в розмірі 8762 грн. 08 к. шляхом зменшення загальної суми заборгованості, яка виникла, з встановленням кредитної лінії на платіжну картку, під 18 % річних на строк 24 місяці, а саме: з 16 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року, і яку відповідачка зобов`язалася погашати в розмірі 393 грн. 42 к. щомісячно в строк з 1 по 25 число кожного місяця.

Пунктом 2.2. Генеральної угоди сторони обумовили обов`язок позичальника сплатити банку штраф в розмірі 1098 грн. 05 к. у разі порушення строків погашення заборгованості, зазначених в цій Генеральній угоді, Умовах і правилах надання продукту кредитних карт більше ніж на 31 день.

Підписуючи Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання послуг продукту кредитних карт позичальник ОСОБА_1 погодилася, з тим, що даний договір вважається укладеним за умови його підписання обома сторонами.

Позичальник своїм підписом засвідчила факт та згоду з умовами цього договору, підтвердила свої права та обов`язки за цим договором і погодилася з ними, а також підтвердила свою здатність виконувати умови даного договору.

Одночасно, підписавши Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, позичальником не узгоджено з банком таку складову договору про надання банківських послуг як розмір пені та умови її нарахування і сплати, так як «Умови та Правила надання продукту кредитних карт» нею не підписані.

Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За випискою з особового рахунку та довідкою банку позичальнику ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі кредитного ліміту, який встановлено на 16 грудня 2015 року в сумі 7862 грн. 08 к., з кінцевим терміном їх погашення до 31 грудня 2017 року, та строком їх повернення у відповідності до строку дії платіжної картки червня 2018 року (а.с.5, 6).

Однак, на виконання Умов, передбачених Генеральною угодою, позичальником були внесені два платежі у розмірі 58 грн. 96 к. 13 січня 2016 року та 227 грн. 97 к. 06 квітня 2016 року, після цього позичальник свої обов`язки по погашенню кредиту та процентів виконувати перестала, що призвело до порушення строків внесення платежів, передбачених Генеральною угодою.

Зважаючи на такі обставини, банком станом на 14 жовтня 2020 року, на дату після закінчення строку дії договору (платіжної картки), розрахована заборгованість відповідача, не тільки з урахуванням процентів, а також з пенею, яка на вимогу позивача склала загальну суму боргу в розмірі 25352 грн. 40 к., з яких: заборгованість за кредитом – 7255 грн. 05 к., заборгованість по процентам за користування кредитом – 4261 грн. 70 к., заборгованість за пенею – 13835 грн. 65 к.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.1. Генеральної угоди визначено строк погашення заборгованості за договором - 31 грудня 2017 року (а.с.7).

Строк дії кредитної картки визначено до червня 2018 року (а.с. 6).

За положеннями Умов та правил користування платіжною карткою картка діє в межах визначеного нею строку.

Отже, за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, від 18 червня 2014 року № 6-61цс14, від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15, які згідно з частиною 4 статті 263 і статтею 403 ЦПК України підлягають обов`язковому застосуванню судами у подібних правовідносинах.

Також у відповідності до положень статей 1048, 1054 ЦК, після спливу визначеного договором строку кредитування (строку дії платіжної картки) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, та інші складові за умовами кредиту припиняються. Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року під час розгляду справи № 444/9519/12.

За такого, встановивши вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з позичальника на користь банку процентів за користування кредитними коштами за період до закінчення строку кредитування червня 2018 року, у розмірі обумовленому в Генеральній угоді.

Так, за пунктом 2.1. Генеральної угоди позичальник взяв на себе обов`язок погашати кредитну заборгованість з 1 по 25 число кожного місяця шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 393 грн. 42 к., яка включає в себе основну заборгованість, а також проценти за користування кредитом.

Загальний розмір процентів на дату закінчення строку дії платіжної картки, тобто станом на 30 червня 2018 року, складає 2955 грн. 79 к. відповідно до розрахунку, наданому банком (а.с. 3 звор. стор.).

За правилами ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання повинен вчинятись у письмовій формі.

Правовим наслідком недотримання вимог закону щодо форми правочину є його нікчемність.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що у стягненні заборгованості за пенею слід відмовити, оскільки Умови та правила надання банківських послуг (а.с.9-60), які надані на підтвердження їх нарахування, не узгоджені з позичальником, та не увійшли у складові визначення за Генеральною угодою, яка ним підписана, в тому числі у пункті 2.8 не зазначено про розмір, умови та порядок нарахування пені.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову щодо тіла кредиту у розмірі 7255 грн. 05 к. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2955 грн. 79 к.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи розмір задоволених позовних вимог 40.28 %.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10210 (десять тисяч двісті десять) грн. 84 к., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7255 грн. 05 к. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2955 грн. 79 к.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) грн. 69 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива