Вирок № 94816194, 11.02.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/3856/20

1-кп/311/157/2021

11.02.21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Мітленко С.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080190000479 від 29.09.2020 року, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, українця, одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 04.12.2020 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до одного року обмеження волі з випробувальним терміном один рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29.09.2020 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись поблизу території пам`ятника «Загиблим Афганцям» по вулиці Соборній в м. Василівка Запорізької області, діючи повторно, з раптово виниклим прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, виявив та таємно викрав чоловічий гаманець «ZUOLIDAISHU», чорного кольору, вартістю 183 гривні 33 копійки та мобільний телефон «Nokia 225 RM-1011» в корпусі чорного кольору, вартістю 433 гривні 00 копійок, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 616 гривень 33 копійки.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.2 ст.185 КК України визнав в повному обсязі, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечував та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_2 він раніше працював і перебуває в товариських стосунках. 29 вересня 2020 року приблизно о 13 годині він зустрів ОСОБА_2 , знаходячись з ним поблизу пам`ятника «Загиблим Афганцям» по вулиці Соборній в м. Василівка Запорізької області, випили разом, після чого потерпілий ОСОБА_2 відлучився, залишивши чоловічий гаманець та мобільний телефон. Він почекав ОСОБА_2 ще деякий час, після чого взяв мобільний телефон і гаманцем і пішов. Приблизно через 20 хвилин його зупинили працівники поліції.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію

кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та документів про долучення речових доказів та судові витрати.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_1 вчинив злочин, віднесений до категорії нетяжких злочинів, раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працює. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 мінімального покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на мінімальний строк, та встановленням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України, яке суд вважає необхідним і достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення відносно нього попереднього вироку Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року, при призначенні остаточного покарання, суд застосовує положення ч.4 ст.70 КК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із обвинуваченого ОСОБА_1 судових витрат на проведення експертизи №10-1307 від 11.11.2020 року у розмірі 817 гривень 25 копійок.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком з покаранням, призначеним за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року у вигляді 1 року обмеження

волі, остаточно за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 3 місяця позбавленні волі.

На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення експертиз №10-1307 від 11.11.2020 у розмірі 817 гривень 25 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- чоловічий гаманець «ZUOLIDAISHU», чорного кольору, та мобільний телефон «Nokia 225 RM-1011» в корпусі чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова