Ухвала суду № 94815670, 10.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/22497/18

Провадження №1-кп/522/792/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( повний текст)

10 лютого 2021 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваленка В.М.

суддів - Деруса А.В.

- Попревича В.М.

за участю секретаря – Гулям У.Х.

під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018161500002985 від 29.10.2018, за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1973 року народження, уродженця м. Березівка, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Поченюка С.

захисника - Гайса А.М. у О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

УСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальому провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає.

Прокурор не звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно ч.3 ст.331 КК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст.331 КПК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до спливу продовженого строку, суд встановив наступне.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою терміном на шістдесят діб.

Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.

У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, пов`язаного із застосуванням фізичного насильства відносно потерпілого, який карається виключно покаранням у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, зареєстрований та фактично мешкає у м.Одесі.

На цей час усі докази у кримінальному провадженні судом не досліджені.

Викладене свідчить, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики та з урахуванням обставин справи і особи обвинуваченого.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Станом на теперішній час судовий розгляд триває, сторона обвинувачення продовжує надавати докази.

Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватим, їх поведінка під час інкримінованих злочинів, дають підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи фізично впливати на потерпілих.

Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особи обвинувачених та насильницький характер злочинів, у яких вони обвинувачуються. Більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов`язків.

Тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою терміном на шістдесят діб.

Керуючись ст.ст.177,178, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 терміном на шістдесят діб, тобто до 11 квітня 2021 року включно.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Головуючий:

Суддя:

Суддя:

10.02.21